Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ЗАТ „Племзавод „Агро - Регіон” Бориспільського району Київської області

2.1. Обгрунтування виробничої програми з рослинництва.

2.1.1. Планування використання земельних Угідь.

Виробничою програмою з рослинництва передбачається такий розвиток рослинницьких галузей, за якою можна забезпечити виконання договірних зобов”язань з продажу продукції споживачам, а також повне задоволення потреб господарства у продукції рослинництва (фуражний фонд, страхові фонди насіння і фуражу, виділення продукції на оплату праці, фонд громадського харчування тощо). При цьому головна увага приділяється організації використання земельних угідь, визначенню витрат держави і власні витрати на проведення відповідних робіт, встановленню розмірів і структури посівних площ відповідно договірних зобов”язань і потреби підприємства в продукції рослинництва, рівня урожайності, використання добрив, захист рослин від шкідників, хвороб та бур”янів.

Різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Окремі ділянки взагалі не мають цінності з точки зору виробничого використання. При складанні плану економічного і соціального розвитку слід передбачити переведення непридатних чи мало продуктивних земель у придатні або високопродуктивні, виходячи із своїх матеріально-фінансових і трудових можливостей.

Склад і співвідношення угідь з роками змінюється, тобто угіддя набувають іншого призначення (розорювання пасовищ і сіножатей, осушення боліт тощо). Таке переведення угідь із одного виду в інший називають трансформацією земельних угідь. Основною метою її є підвищення продуктивності, тобто інтенсивності використання земель, а також створення умов для правильного облаштування території, організації виробництва, підвищення родючості, запобігання ерозії та її припинення. Показниками ефективності трансформації земельних угідь є: приріст валової продукції і чистого доходу, строки окупності капітальних вкладень, підвищення родючості грунту та інше.

Розміщення угідь на території господарства визначається: умовами виробництва в галузях; вимогами різних культур до ґрунтів; особливостями окремих ділянок та іншими факторами. Всі ці питання вирішуються у кожному господарстві стосовно конкретних умов, залежно від спеціалізації, структури посівних площ, розміщення населених пунктів тощо.

У плані використання земельних угідь, показують фактичний склад їх на перше листопада звітного року, планового року й використання у плановому році. Одночасно передбачають заходи поліпшення земель, осушення, зрошення, вапнування, гіпсування тощо.

Кількість та якість рослинницької продукції, її собівартість залежать від багатьох факторів. Для конкретних грунтово-кліматичних умов їх можна об”єднати у дві групи: організаційно-економічні та техніко-технологічні. Тобто, урожайність є похідною комплексу складових факторів, насамперед, господарської організації виробництва.

Наявність та використання у плановому році земельних угідь розглянемо у наступній таблиці.

Таблиця 9. Баланс земельних угідь у ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”

В плановому році передбачається перевести із сіножатей у пасовища 6 га, а 5 га ріллі віднести на посадку багаторічних насаджень. 10 га площі ріллі буде передано для розширення особистих селянських господарств. На цю величину зменшиться як площа ріллі, так і площа сільськогосподарських угідь. Тобто, загальна земельна площа у господарстві на кінець планового року становитиме 10140 га

Структуру земельних угідь визначають як відношення окремих угідь до загальної їх площі.