Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ЗАТ „Племзавод „Агро - Регіон” Бориспільського району Київської області

1.2. Спеціалізація господарства.

З розміщенням сільського господарства пов’язані його спеціалізація і поєднання галузей. Спеціалізація – це процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконання окремих видів робіт. Частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними засобами і технологіями виробництва та кінцевою продукцією називається галуззю. Поєднання галузей - це кількісний бік розміщення, за допомогою якого визначають співвідношення галузей у сільськогосподарських підприємствах. Аграрне підприємство може мати основні, додаткові та підсобні галузі.

Раціональна спеціалізація сільськогосподарського виробництва передбачає встановлення певних пропорцій між його галузями. Найбільш економічно вигідна спеціалізація підприємства визначається інтересами його колективу, необхідністю найбільш повного і раціонального використання умов виробництва, відповідно до вимог ринку. За територіальною ознакою розрізняють такі форми спеціалізації:

-  територіальна – переважає виробництво тих чи інших видів с.-г. Продукції на певній території;

-  внутрішньогосподарська – подальший розвиток спеціалізації підприємства шляхом відокремлення виробничих окремих видів продукції;

-  аграрних підприємств – це переважаюча у підприємстві відповідного виду продукції, для якого тут існують найсприятливіші природно-економічні умови.

За технологічним принципом виробництва продукції розрізняють:

-  галузеву спеціалізацію – ці така, за якої певна галузь функціонує на підприємстві за принципом замкненого циклу виробництва;

-  внутрішньогалузеву – означає відокремленість виробництва у межах однієї і тієї ж галузі.

Поглиблення спеціалізації може здійснюватися на основі кооперації та інтеграції виробництва. Міжгосподарська кооперація – це об”єднання матеріальних, фінінсових і трудових ресурсів підприємства для організації спільного виробництва окремих видів продукції і отримання прибутку. Агропромислова інтеграція являє собою вищу форму міжгосподарської кооперації, яка об”єднує сільськогосподарські галузі.

Розміщення виробництва по території держави здійснюється з урахуванням певної спеціалізації по регіонах. Об’єктивна необхідність спеціалізації обумовлена перш за все розвитком продуктивних сил і економічним законом суспільного поділу праці. Спеціалізація як форма суспільного поділу праці має місце в усіх суспільно-економічних формаціях. Вона являє собою об’єктивну закономірність будь-якого виробництва і є важливим засобом підвищення продуктивності праці.

Спеціалізація – це переважне виробництво певних видів продукції в межах підприємства, району, зони.

Економічне значення спеціалізації полягає у:

1.  Розширенні можливостей для організації масового виробництва продукції на промисловій основі;

2.  Дозволяє удосконалити технології і підвищує окупність капітальних вкладень;

3.  Створює умови для комплексної механізації та автоматизації;

4.  Дозволяє досягти найбільш раціонального розподілу праці між підприємствами та в середині них;

5.  Зростає культура виробництва, підвищується культура праці.

В залежності від об’єкту спеціалізації розрізняють такі її види:

1.  Загальна – включає крупні території;

2.  Господарська – характеризує спеціалізацію конкретного господарства;

3.  Внутрігосподарська – це спеціалізація виробничих підрозділів;

4.  Міжгосподарська – поєднання спеціалізації між господарствами.

В основі визначення спеціалізації підприємства лежить структура товарної продукції.

В залежності від ступеня спеціалізації виділяють підприємства: вузькоспеціалізовані ( один вид товарної продукції займає більше 80% ), з поглибленою спеціалізацією ( декілька видів продукції займають 20% і вище ) та багатогалузеві ( менш за 20% в структурі товарної продукції ).

Основним показником спеціалізації є структура товарної продукції. Додатковим показником можуть бути структура валової продукції (характеризує внутрігосподарську спеціалізацію), структура затрат, структура праці тощо.