Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ЗАТ „Племзавод „Агро - Регіон” Бориспільського району Київської області

При збиранні зернових культур виконуються такі основні технологічні операції: зрізування стебел, обмолочування, виділення зерна з вороху та очищення його. Всі ці операції можуть виконуватися послідовно одна за одною або з розривом в часі.

При збирані зернових застосовують два способи: роздільний (двофазний) і пряме комбайнування (однофазний). Більш економічним і раціональним в даному випадку буде спосіб роздільного збирання.

Форми оплати праці поділяються на відрядну і погодинну. В першому випадку заробіток визначається за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, або за одиницю виробленої продукції, в другому – відпрацьованим часом. При цьому враховується кваліфікація працівників, якість праці.

При відрядній і погодинній системах оплати праці застосовуються такі її різновиди: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивно-преміальна, пряма відрядна, проста погодинна.

Пряма відрядна система – заробіток працівника перебуває в прямій залежності від індивідуального виробітку і за кожну одиницю роботи йому нараховується заробітна плата згідно з прийнятою у господарстві тарифною сіткою і нормами виробітку за дану роботу.

Відрядно-преміальна система – за обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку, за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки, а за перевиконання норми – нараховується премія. Премії можуть становити 30-50% від тарифної ставки за виконану понаднормативну роботу.

Відрядно-прогресивно-преміальна система – розцінки в межах норми залишаються незмінними, а з перевиконанням даної норми підвищується за прогресивно-зростаючою шкалою, яка розробляється відповідно до конкретних умов. Чим більше перевиконується норма, тим вища премія за кожну її одиницю.

Проста погодинна система – нарахування оплати праці на підставі погодинної тарифної ставки відповідно до кваліфікації і відпрацьованого часу.

Оплата праці у рослинництві – бригадах і ланках проводиться по діючих тарифних розрядах за фактично виконаний обсяг робіт, згідно діючої тарифікації. На роботах, пов’язаних з шкідливими умовами праці, оплата праці підвищується на 12%.

Оплата праці трактористів-машиністів має ряд особливостей. Залежно від їх знань і досвіду роботи присвоюється І, ІІ, ІІІ класи кваліфікації. Надбавку за класність виплачують до заробітку на механізованих роботах, які оплачуються по тарифних ставках трактористів-машиністів (І клас – 20%, ІІ клас – 10%).

Для жінок-механізаторів норма виробітку знижується на 10%, при цьому тарифна ставка не змінюється.

1.4 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва.

Економічна ефективність виробництва продукції та її показники є реальним відображенням ефективності та прибутковості діяльності господарства, характеризують її повністю, оскільки в них порівнюються витрати й доходи.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. Економічна ефективність виробництва визначається за такими показниками: вартість валової продукції, валовий дохід та прибуток з розрахунку на 1 га с/г угідь, 1 працівника, 1 люд.-год., 1 грн. основних виробничих фондів, норма прибутку (збитку), рівень рентабельності. Економічна ефективність виробництва продукції та її показники є реальним відображенням ефективності та прибутковості діяльності господарства, характеризують її повністю, оскільки в них порівнюються витрати й доходи.

Важливим показником економічної ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарств і визначає рівень його доходності.

Розглянемо економічну ефективність вирощування зернових культур в нашому господарстві.

Таблиця 8.Економічна ефективність вирощування зернових культур

Аналізуючи економічну ефективність вирощування зернових культур у динаміці з 2003 по 2005 рік у ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”, можна сказати, що за аналізований період найбільш прибутковим виробництво зернових було у 2005 році (рівень рентабельності 112,54 % при собівартості 30,12 грн/ц). Це значною мірою досягнуто за рахунок високої урожайності зернових культур у цьому році, відповідно значним збільшенням їх валового збору та високої ціни реалізації.

Розділ 2. Планування розвитку галузі рослинництва.