Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку в ЗАТ „Племзавод „Агро - Регіон” Бориспільського району Київської області
Страница 10 из 15
Іноді в господарстві використовують метод програмування урожайності, коли спочатку планують її величину, а потім розраховують норму добрив, засобів захисту рослин та ін. під запланований урожай. Розрахуємо за цим методом норму добрив під урожай озимої пшениці в 2006 р.
Таблиця 13. Розрахунок норм добрив під запланований врожай
|
Показники
|
Озима пшениця
|
|
N
|
P2O5
|
K2O
|
|
1. Запланований врожай, ц/га
|
46,07
|
|
2. Винос поживних речовин 1ц зерна і відносної кількості соломи, кг
|
3,7
|
1,5
|
2,5
|
|
3. Винос поживних речовин запланованим врожаєм, кг
|
170,46
|
69,11
|
69,11
|
|
4. Вміст рухомих форм поживних речовин, мг/100гр грунту
|
10
|
8
|
10
|
|
5. Вміст рухомих форм поживних речовин в пласті грунту 25см, кг/га
|
360
|
288
|
360
|
|
6. Використання поживних речовин з грунту, %
|
26
|
12
|
18
|
|
7. Буде використано поживних речовин з грунту врожаєм, кг/га
|
93,60
|
34,56
|
64,80
|
|
8 Внесено органічних добрив під попередник, т/га
|
3
|
3
|
3
|
|
9. Вміст поживних речовин в органічних добривах,%
|
0,50
|
0,35
|
0,60
|
|
10. Внесено поживних речовин з органічними добривами, кг/га
|
15
|
10,5
|
18
|
|
11. Використання поживних речовин із органічних добрив на 2-й рік внесення, %
|
15
|
20
|
10
|
|
12. Буде використано поживних речовин з органічних добрив на 2-й рік, %
|
2,25
|
2,1
|
1,8
|
|
13. Всього буде використано рослинами поживних речовин, кг/га
|
95,85
|
36,66
|
66,6
|
|
14. Необхідно внести поживних речовин, кг/га
|
74,61
|
32,45
|
2,51
|
|
15. Використання поживних речовин з мінеральних добрив в перший рік, %
|
36
|
15
|
31
|
|
16. Необхідно внести поживних речовин мінеральних добрив з врахуванням коефіцієнта їх використання, кг/га
|
207,25
|
216,33
|
8,10
|
|
17. Вміст поживних речовин в мінеральних добривах, %
|
34
|
19
|
40
|
|
18. Необхідно внести мінеральних добрив для одержання запланованого врожаю, ц/га
|
6,10
|
11,39
|
0,20
|
Отже, під запланований врожай озимої пшениці (46,07 ц/га) на 1га посіву озимої пшениці потрібно внести 6,1 ц азотних добрив, 11,39 ц фосфорних і 0,2 ц калійних добрив.
2.1.3. Планування розміру посівних площ, виробництва продукції та її розподіл
Обчисленню розмірів посівних площ передує виявлення найбільш конкурентоспроможних сільськогосподарських культур, під які слід виділяти в підприємстві більші посівні площі, через визначення їх економічної оцінки.
Мета даної роботи полягає в тому, щоб на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні роки, застосувавши дану систему показників, визначити найбільш ефективні культури і по можливості розширити їх посівну площу.
Щоб визначити найбільш продуктивні культури для господарства з подальшим визначенням розміру і структури посівних площ, необхідно провести економічну оцінку (таблиця 14) сільськогосподарських культур на основі фактичних середніх даних виходу продукції з 1 га за останні 3 роки в ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”.
Для культур, які вирощують з метою одержання товарної продукції, показникамиїх ефективності є: вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, кормопротеїнових одиниць в розрахунку на 1га; затрати праці на виробництво та собівартість 1 ц кормових одиниць, перетравного протеїну та кормопротеїнових одиниць.
На основі проведених в таблиці 14 розрахунків ми бачимо, що з групи зернових більш доцільно займатися вирощуванням озимої пшнениці та кукурудзи на зерно (вихід з 1 га кормових одиниць та перетравного протеїну найвищий: для пшениці відповідно 61,73 та 5,43 ц/га, для кукурудзи – 103,87 та 5,92 ц/га). Порівнюючи прибуток з 1 га посіву, спостерігаємо найбільше його значення при вирощуванні кукурудзи та ячменю, тому доцільним буде розширення площ під ці культури.
На основі розрахунків попередньої таблиці обчислимо потребу рослинницької продукції та розміру посівних площ вирощуваних культур. В таблиці 15 спланували обсяги реалізації продукції за договорами підприємства з переробними та заготівельними організаціями, реалізацію через власні магазини, систему громадського харчування, на забезпечення потреби в кормах, створення насінневого фонду для вирощування сільськогосподарських культур.
Важливе значення для підвищення урожайності має застосування науково-обгрунтованих сівозмін, забезпечення такого чергування культур, при якому вони розміщувалися б після добрих попередників.
Сівозміна є важливим елементом системи землеробства, який включає визначені агротехнічні і організаційно-економічні міроприємства.
При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур виходять із потреби в конкретних видах продукції рослинництва; конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур; обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.
Розрізняють три типи сівозмін:
- польові (основні);
- кормові;
- спеціальні.
Розглянемо чергування культур у сівозмінах ЗАТ „ПЗ „Агро - Регіон”.
Курсовые работы