Сегодня: 03 | 05 | 2024

Книга Пожежна Безпека Рожков частина 3

Конструктивно блискавковідвід складається з трьох основних частин: блискавкоприймача, який безпосередньо сприймає удар блискавки; струмовідводу (спуску), що з’єднує блискавкоприймач з заземлювачем, та заземлювача, через який струм блискавки переходить безпосередньо в землю.

Вертикальна конструкція, як правило, стовп або щогла, або частина споруди, що призначена для закріплення блискавкоприймачів і струмовідводу, називається опорою. Опори можуть бути дерев’яними, металевими або залізобетонними. Основні конструкції опор блискавковідводів наведені на мал. 8.3.

Блискавковідводи бувають стрижневими, тросовими, сітчастими, настінними та покрівельними. Конструкції заземлювачів схематично наведені на мал. 8.4.

Вертикальні заземлювачі можуть розміщуватися в декількох паралельних рядах або по контуру, як правило, прямокутному.

Захисна дія блискавковідводу характеризується ймовірністю прориву блискавки, яка знижується відповідно до зменшення відстані між блискавковідводом та об’єктом. Визначення ймовірності прориву для кожної окремої споруди складне, тому в практиці проектування використовуються зони захисту блискавковідводів. Конфігурація й розміри зон захисту отримані на основі моделей, експериментів та розрахунків.

Мал. 8.3. Конструкції стрижневих блискавковідводів:

А – на дерев’яній опорі; б – металевий решітчастий; в – на залізобетонній опорі; г – із газових труб, що встановлюються на даху; 1 – відтяжка; 2 – фланець

Мал. 8.4. Схематичні конструкції заземлювачів для блискавковідводів: а – кільцевий в плані (сталева штаба завширшки 4 см або кругла сталь діаметром 1–2 см); б – двопроменевий із вертикальних електродів, з’єднаних смугою перерізу не менше 160 мм (аналогічно виконуються трипроменеві та чотирипроменеві з загальною точкою приєднання до струмовідводу); в – чотириелектродний вертикальний заземлювач зі з’єднаннями штабовою сталлю по периферії та радіусам (таким же чином утворюються трьох - та двохелектродні заземлювачі); г – чотирипроменевий симетричний з горизонтальних смугових або кутових електродів в плані (аналогічно виконується заземлювач з трьох та двох променів)

ЗОНА ЗАХИСТУ – це простір біля блискавковідводу, який характеризується тим, що ймовірність прориву блискавки до будь-якого об’єкта всередині зони не перевищує певної достатньо малої величини.

Величини зони захисту визначаються відповідно до Інструкції по влаштуванню блискавкозахисту будівель та споруд РД 34.21.122-87.

Маємо два типи зони захисту: зона типу А, що має ступінь надійності 99,5% та вище, і зона типу Б - ступінь надійності 95% та вище.

За кількістю та розміром площі загальної зони захисту блискавковідводи ділять на одиночні, подвійні та багаторазові.

1. Одиночний стрижневий блискавковідвід.

Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу висотою Л являє собою круговий конус (мал. 8.5), вершина якого знаходиться на висоті ко<п. На рівні землі зона захисту утворює круг радіусом г0. Горизонтальний переріз зони захисту на висоті захищуваної споруди Нх являє собою круг радіусом гх.

1.1. Зона захисту одиночних стрижневих блискавковідводів висотою H<150 м має такі габаритні розміри.

Зона А:


(8.1)


(8.2)

Зона Б:


(8.3)


(8.4)

Мал. 8.5. Зона захисту одиночного стрижневого блискавковідводу


(8.5)


(8.6)

Для зони Б висота одиночного стрижневого блискавковідводу при відомих значеннях HХ і RХ можна визначити за формулою


(8.7)


(8.8)


(8.9)


(8.10)

Зона Б:



(8.11)


(8.12)


(8.13)

2. Подвійний стрижневий блискавковідвід.

2.1. Зона захисту подвійного стрижневого блискавковідводу висотою H≤150 м наведена на мал. 8.6. Торцеві області зони захисту визначаються як зони одиночних стрижневих блискавковідводів. Розміри h0, r0, r х1, rх2 визначаються за формулами (8.1)–(8.7) для обох типів зон захисту.

Мал. 8.6. Зона захисту подвійного стрижневого блискавковідводу

Внутрішні області зон захисту подвійного стрижневого блискавковідводу мають такі габаритні розміри. Зона А:

При L≤h


(8.14)

При h<L≤2h


(8.15)

(8.16)

При 2h<L≤4h

(8.17)


(8.18)


(8.19)

При відстані між стрижневими блискавковідводами 4h<L для побудови зони А блискавковідводи слід вважати за одиночні.

Зона Б: при L<h

(8.20)

При h<L≤6h

(8.21)

При відстані між стрижневими блискавковідводами Ь > 6Н для побудови зони блискавковідводи слід розглядати як одиночні.

При відомих значеннях hс і L (rcх = 0) висота блискавковідводу для зони Б визначається за формулою

(8.22)

2.2. Зона захисту двох стрижневих блискавковідводів різної висоти h1 і h2<150 м наведена на мал. 8.7. Габаритні розміри торцевих областей зон захисту h01, h02, r01, r02, rх1, rх2 визначаються за формулами (8.1)–(8.7), як для зон захисту обох типів одиночного стрижневого блискавковідводу. Розміри внутрішньої області зони захисту визначаються за формулами