Книга Пожежна Безпека Рожков частина 3
Страница 18 из 24
Виконувати представницькі функції в державних і громадських установах при розгляді питань пожежної безпеки;
Одержувати від посадових осіб підпорядкованих підприємств необхідні відомості, документи і пояснення з питань пожежної безпеки;
Залучати потрібних фахівців з дозволу їх керівників до перевірок протипожежного стану, участі у службових розслідуваннях причин пожеж;
Перевіряти боєздатність підрозділів відомчої та добровільної пожежної охорони, що створені на підпорядкованих об’єктах;
Вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли спеціального навчання, інструктажів та перевірки знань з питань пожежної безпеки, не мають допуску до виконання пожежонебезпечних робіт або порушують вимоги правил пожежної безпеки;
Припиняти чи забороняти експлуатацію окремих приміщень, дільниць, обладнання, агрегатів у разі порушення правил пожежної безпеки і створення безпосередньої загрози виникнення пожежі або перешкоджань її гасінню та евакуації людей;
Готувати та вносити пропозиції керівництву про заохочення посадових осіб та працівників, які беруть активну участь у поліпшенні протипожежного захисту, а також щодо притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за грубе порушення та невиконання законодавчих та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки.
При цьому слід зазначити, що порядок припинення на підвідомчих об’єктах експлуатації окремих приміщень, дільниць, обладнання, агрегатів у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також порядок виконання приписів СПБ встановлюються відомчими нормативними актами.
Працівники СПБ несуть персональну відповідальність за невідповідність ухвалених ними рішень вимогам чинного законодавства з питань пожежної безпеки, невиконання своїх функціональних обов’язків та недостовірність і несвоєчасність підготовки статистичних звітів з питань пожежної безпеки та щодо пожеж.
Структура та чисельний склад СПБ визначаються з урахуванням специфіки галузі, чисельності працюючих на підвідомчих об’єктах, наявності та кількості підрозділів відомчої і добровільної пожежної охорони, конкретних напрямків роботи.
У місцевих органах виконавчої влади фахівці СПБ можуть входити до складу служби охорони праці.
§ 74. Забезпечення гасіння пожеж
Слід зазначити, що в нашій державі гасіння пожеж пожежною охороною здійснюється безкоштовно.
У підрозділах державної пожежної охорони організується цілодобове несення служби особовим складом на спеціальній пожежній техніці.
Для виклику державної пожежної охорони в автоматичних телефонних мережах установлено єдиний номер – 01.
Підрозділи державної пожежної охорони виїжджають для гасіння пожеж на всі об’єкти незалежно від форм власності, за винятком підземних споруд (крім діючих станцій метрополітену).
Працівники пожежної охорони під час гасіння пожеж мають право на безперешкодний доступ у всі житлові, виробничі та інші приміщення, а також можуть вживати будь-яких заходів, спрямованих на рятування людей, запобігання поширенню вогню та на ліквідацію пожежі.
Усі підрозділи і служби пожежної охорони, що залучаються до гасіння, підпорядковуються керівникові гасіння пожежі. Треба зауважити, що ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб пожежної охорони, не має права втручатися в його дії.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації для участі у гасінні пожежі на вимогу керівника гасіння пожежі зобов’язані надавати безкоштовно в його розпорядження вогнегасні речовини, техніку, пально-мастильні матеріали, людські ресурси, обладнання, засоби зв’язку тощо, а під час пожежі, що триває понад три години, - харчування, приміщення для відпочинку і реабілітації пожежників та осіб, залучених до гасіння пожежі. Бойова робота пожежників надзвичайно важка як у фізичному, так і в морально-психологічному плані і відноситься до ряду найнебезпечніших.
Вирішальним спрямуванням дій пожежної охорони під час гасіння і пожежі є рятування та евакуація людей.
§ 75 Облік пожеж
Статистичні відомості про пожежі дають можливість створювати аналітичну базу щодо розробки концепції подальшого розвитку пожежної справи, оцінки стану пожежної безпеки населених пунктів і об’єктів, висновків з причин та умов виникнення пожеж. Облік пожеж здійснюється згідно з вимогами Правил обліку пожеж, Затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508.
Обліку підлягають пожежі, які являють собою неконтрольоване горіння поза межами спеціального вогнища.
Залежно від розмірів матеріальних збитків пожежі поділяються на Особливо великі, великі Та Інші.
Особливо великими Визнаються пожежі, які спричинили збитки на суму
10 тис. і більше розмірів мінімальної заробітної плати.
Великими Визнаються пожежі, які спричинили збитки на суму від 1 тис. до 10 тис. розмірів мінімальної заробітної плати.
Не належать до пожеж:
Випадки горіння, зумовлені специфікою технологічного процесу виробництва чи умовами роботи промислових установок та агрегатів;
Вибухи та спалахи без наступного горіння;
Випадки самоспалювання, якщо це не призвело до поширення вогню.
Облік пожеж в цілому по Україні веде Головне управління державної пожежної охорони МВС.
На кожну пожежу після її ліквідації спеціальною комісією складається акт не менше як у двох примірниках, за формою, затвердженою МВС. До складу комісії включаються: представник наглядового органу (на підконтрольних об’єктах), представник адміністрації об’єкта або власник, потерпілий, а також можуть включатися представники органів внутрішніх справ, страхових компаній та інші особи.
Не підлягають обліку:
Пожежі, що сталися на об’єктах власності міжнародних організацій, іноземних юридичних осіб і громадян, якщо ними не заподіяні збитки юридичним і фізичним особам України, а також на об’єктах, що не перебувають у юрисдикції України, незалежно від наслідків пожежі;
Випадки горіння сміття, листя поза будинками і спорудами, якщо для їх гасіння не залучалися пожежні підрозділи.
Міністерства та відомства ведуть відомчий облік та аналіз пожеж. Підприємства, установи і організації надсилають повідомлення про пожежі органам, до сфери управління яких вони належать.
Збитки від пожеж визначаються сумою прямих і побічних втрат за цінами, що діють на час ліквідації пожежі.
Визначення прямих, побічних, соціальних та екологічних збитків наведені в § 4 розділу І.
Слід зазначити, що побічні збитки, особливо на виробництві, можуть перевищувати прямі в декілька, іноді в десятки разів.
Прямі і побічні збитки беруться на облік окремо.
У разі знищення (пошкодження) під час пожежі продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки обчислюються на підставі договірних та інших документів чи експертиз.
Збитки від пожежі повинні обчислюватися повністю незалежно від того, відшкодовуються вони чи ні, на підставі документів, поданих керівником (власником) підприємства, установи, організації, іншою юридичною особою і громадянами, яким вони заподіяні, а стосовно застрахованого майна – за розрахунковою сумою відшкодувань страхових компаній.
Відповідальність за достовірність даних про збитки несуть особи, які підписали відповідні документи.
Загиблими на пожежах вважаються особи, смерть яких має прямий причинний зв’язок з пожежею.
До переліку потерпілих на пожежах включаються особи, які отримали тілесні пошкодження, опіки чи отруєння, що спричинили тимчасову або постійну втрату працездатності і якщо це підтверджено документами, виданими медичними закладами.
§ 76. Загальні принципи організації забезпечення пожежної безпеки об’єкта (підприємства)
Методологію організації забезпечення пожежної безпеки об’єкта розглянемо на прикладі схеми організації такого захисту промислового підприємства (рис. 10.1).
Для створення системи забезпечення пожежної безпеки керівник (власник) підприємства згідно з нижченаведеною схемою має здійснити такі організаційні заходи:
Забезпечити якісне і вчасне виконання чинного законодавства з питань пожежної безпеки, відповідних постанов Кабінету Міністрів України, розпоряджень місцевих органів влади, вищих відомчих організацій, норм та правил пожежної безпеки;
Призначити наказом відповідальних за протипожежний стан;
Визначити порядок і організувати проведення протипожежних інструктажів та пожежно-технічного мінімуму;
Створити пожежно-технічну комісію;
Створити добровільну пожежну дружину;
Здійснити страхування працівників відомчої пожежної охорони (якщо вона є на підприємстві) та членів добровільної пожежної дружини коштами підприємства;
Визначити режим роботи підприємства та організувати чергування у вихідні та святкові дні;
Забезпечити додержання протипожежного режиму на підприємстві, для чого розробити і затвердити відповідні інструкції про заходи з пожежної безпеки і контролювати їх виконання;
Визначити порядок та організувати проведення огляду приміщень перед їх закриттям;
Встановити порядок проведення вогневих та пожежонебезпечних робіт;
