Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку ПСП «Промінь» Шосткинського району Сумської області”

Різні земельні угіддя використовуються не з однаковою інтенсивністю. Окремі ділянки взагалі не мають цінності з точки зору виробничого використання. Якщо найбільш продуктивною є рілля, то чагарники, заболочені ділянки та інші не використовуються у виробничому процесі. Кожне господарство прагне поступово перетворити всі земельні угіддя у високопродуктивні.

Розміщення угідь на території господарства визначається: умовами виробництва в галузях; вимогами різних культур до ґрунтів; особливостями окремих ділянок та іншими факторами. Всі ці питання вирішуються у кожному господарстві стосовно конкретних умов, залежно від спеціалізації, структури посівних площ, розміщення населених пунктів тощо.

У плані використання земельних угідь, показують фактичний склад їх на перше листопада звітного року, планового року й використання у плановому році. Одночасно передбачають заходи поліпшення земель, осушення, зрошення, вапнування, гіпсування тощо.

Кількість та якість рослинницької продукції, її собівартість залежать від багатьох факторів. Для конкретних грунтово-кліматичних умов їх можна об”єднати у дві групи: організаційно-економічні та техніко-технологічні. Тобто, урожайність є похідною комплексу складових факторів, насамперед, господарської організації виробництва.

Наявність та використання у плановому році земельних угідь розглянемо у наступній таблиці.

Таблиця 2.1

Баланс земельних угідь у ПСП “Промінь”

Баланс земельних угідь у ПСП “Промінь” у плановому році, здійснюється за рахунок виділення 10 га багаторічних трав для створення фермерських господарств, 2 га площі лісу і чагарників під закладку нових насаджень. На 10га збільшуємо ріллю під посів і на 2 га збільшуємо площі пасовищ. Тобто, загальна земельна площа у господарстві на кінець планового року не зміниться і становитиме 3674,2га. Переведення земельних угідь з одного виду в інший має бути економічно доцільним як на коротко, так і довгостроковий періоди, а також те, що тимчасове використання земельних ділянок не за прямим призначенням не зумовлює їх переходу до нових угідь. Обгрунтовуючи планові показники з трансформації угідь, необхідно висвітлити щодо поліпшення і збереження земель, визначити витрати на здійснення таких заходів ( таб. 2.2 )

Таблиця 2.2

Обчислення витрат на здійснення заходів по поліпшенню земель

Урожайність сільськогосподарських культур являється одним із головних показників рівня ведення всієї системи виробництва і головного елементу усієї системи – землеробства. Урожайність характеризується виходом продукції тієї чи іншої сільськогосподарської культури з одиниці площі посіву. В ній сумуються міроприємства, які проведені в господарстві по інтенсифікації виробництва і зміцнення його матеріально-технічної бази, якість і строки обробітку грунту, міроприємства по комплексній механізації, меліорації і хімізації земель, система добрив і догляду за сільськогосподарськими культурами, проведення протиерозійних заходів, системи боротьби з шкідниками і хворобами, система насінництва і сівозмін, впровадження і виробництво найбільш врожайних сортів і гібридів, досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур, удосконалення структури посівних площ, усунення втрат врожаю.

2.1.2. Планування врожайності сільськогосподарських культур.

Планування урожайності сільськогосподарських культур передає детальний аналіз досягнутого її рівня на підприємстві, у передових господарствах зони, дослідних станціях. При цьому важливо виявити кількісний та якісний вплив на врожайність основних факторів, що її визначають. Планування врожайності сільськогосподарських культур здійснюють кількома методами. Найчастіше застосовують нормативний метод у поєднанні з експертно-оцінним, сутність якого полягає у визначенні можливого приросту врожаю в результаті зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньозваженої врожайності на величину цього приросту. Приріст урожаю обчислюють від збільшення норм внесення добрив порівняно з базовим періодом, запровадження продуктивніших сортів, розміщення культур по кращих попередниках, розширення площ застосування засобів захисту рослин, зменшення втрат продукції під час збирання. В курсовій роботі необхідно викласти методику розрахунків приросту врожайності від зміни факторів, які її визначають. Практика передових господарств свідчить про те, що без внесення добрив неможливо одержати хороші врожаї. Рік у рік виробництво добрив збільшується, а норми їх внесення під конкретні культури уточнюються.

Виходячи з поживності добрив і знаючи дози виносу речовин відповідними культурами, можна обчислити приріст їх урожайності.

Урожайність сільськогосподарських культур є одним із головних показників рівня ведення всієї системи виробництва і головного елементу усієї системи землеробства. Урожайність характеризується виходом продукції тієї чи іншої сільськогосподарської культури з одиниці площі посіву. В ній сумуються заходи, які проведені в господарстві по інтенсифікації виробництва і зміцнення його матеріально-технічної бази, якість і строки обробітку ґрунту, заходи з комплексної механізації, меліорації і хімізації земель, система добрив і догляду за посівами, проведення протиерозійних заходів, системи боротьби з шкідниками і хворобами, система насінництва і сівозмін, впровадження і виробництво найбільш врожайних сортів і гібридів, досягнень науки і передового досвіду вирощування сільськогосподарських культур, усунення втрат врожаю.

Розрахунок приросту урожайності озимої пшениці від збільшення внесення добрив приведемо у таблиці 2.3

Таблиця 2.3

Розрахунок прибавки врожаю культур від збільшення внесення добрив в ПСП „Промінь”

Отже, можемо зробити висновок, що при внесенні аміачної селітри, прибавка врожаю озимої пшениці становить 3,8 ц/га, каїтіну і суперфосфату відповідно 3,2 і 5,2 ц/га.

При опрацюванні планових показників з рослинництва важливе значення має правильне визначення урожайності сільськогосподарських культур, оскільки від цього залежать реальність показників виробництва по галузі в цілому. За рівнем урожайності планують розмір посівних площ відповідних культур, валові збори продукції.