Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку ПСП «Промінь» Шосткинського району Сумської області”

Лущення, дискування, коткування здійснюється, щоб запобігти висушування грунту після збирання врожаю, а також для збереження в ньому вологи, знищення бур’янів, хвороб та шкідників, які накопичуються в післязбиральних рештках. Застосування поточного методу збирання зернових культур дозволяє звільнити поля від соломи одночасно із збиранням, а це дає можливість вслід за ним лущити стерню, що в свою чергу зменшує забур’яненість полів, поліпшує якість подальшого обробітку грунту.

Заготівля, транспортування і внесення добрив є складним і трудомісткими процесами. Основними видами робіт при цьому є: подрібнення, навантаження у транспортні засоби, транспортування до місця внесення і внесення в грунт за допомогою різних розкидачів та сівалок.

Посівний агрегат слід укомплектувати, відрегулювати, встановити на норму висіву. Крім цього визначаються способи його руху.

Найчастіше використовується на посіві човниковий спосіб руху. Залежно від конфігурації поля і кількості сівалок можуть застосовуватись загінний, перекриттям, перехресний способи.

При збиранні зернових культур виконуються такі основні технологічні операції: зрізування стебел, обмолочування, виділення зерна з вороху та очищення його. Всі ці операції можуть виконуватися послідовно одна за одною або з розривом в часі.

При збирані зернових застосовують два способи: роздільний (двофазний) і пряме комбайнування (однофазний). Більш економічним і раціональним в даному випадку буде спосіб роздільного збирання.

Форми оплати праці поділяються на відрядну і погодинну. В першому випадку заробіток визначається за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, або за одиницю виробленої продукції, в другому – відпрацьованим часом. При цьому враховується кваліфікація працівників, якість праці.

При відрядній і погодинній системах оплати праці застосовуються такі її різновиди: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивно-преміальна, пряма відрядна, проста погодинна.

Пряма відрядна система – заробіток працівника перебуває в прямій залежності від індивідуального виробітку і за кожну одиницю роботи йому нараховується заробітна плата згідно з прийнятою у господарстві тарифною сіткою і нормами виробітку за дану роботу.

Відрядно-преміальна система – за обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку, за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки, а за перевиконання норми – нараховується премія. Премії можуть становити 30-50% від тарифної ставки за виконану понаднормативну роботу.

Відрядно-прогресивно-преміальна система – розцінки в межах норми залишаються незмінними, а з перевиконанням даної норми підвищується за прогресивно-зростаючою шкалою, яка розробляється відповідно до конкретних умов. Чим більше перевиконується норма, тим вища премія за кожну її одиницю.

Проста погодинна система – нарахування оплати праці на підставі погодинної тарифної ставки відповідно до кваліфікації і відпрацьованого часу.

Оплата праці у рослинництві – бригадах і ланках проводиться по діючих тарифних розрядах за фактично виконаний обсяг робіт, згідно діючої тарифікації. На роботах, пов’язаних з шкідливими умовами праці, оплата праці підвищується на 12%.

Оплата праці трактористів-машиністів має ряд особливостей. Залежно від їх знань і досвіду роботи присвоюється І, ІІ, ІІІ класи кваліфікації. Надбавку за класність виплачують до заробітку на механізованих роботах, які оплачуються по тарифних ставках трактористів-машиністів (І клас – 20%, ІІ клас – 10%).

Для жінок-механізаторів норма виробітку знижується на 10%, при цьому тарифна ставка не змінюється.

1.4 Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва.

Економічна ефективність виробництва продукції та її показники є реальним відображенням ефективності та прибутковості діяльності господарства, характеризують її повністю, оскільки в них порівнюються витрати й доходи.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Економічна ефективність виробництва визначається відношенням одержаних результатів до витрат засобів виробництва і живої праці. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці.

Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. Економічна ефективність виробництва визначається за такими показниками: вартість валової продукції, валовий дохід та прибуток з розрахунку на 1 га с/г угідь, 1 працівника, 1 люд.-год., 1 грн. основних виробничих фондів, норма прибутку (збитку), рівень рентабельності. Економічна ефективність виробництва продукції та її показники є реальним відображенням ефективності та прибутковості діяльності господарства, характеризують її повністю, оскільки в них порівнюються витрати й доходи.

Важливим показником економічної ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарств і визначає рівень його доходності.

Розглянемо економічну ефективність вирощування зернових культур в ПСП “Промінь”.

Таблиця 1.8

Економічна ефективність вирощування зернових культур

Показники	Зерно
2003	2005
Площа посіву, га	1370	1503
Валовий збір зерна, ц	53978	57716
Виробничі затрати-всього, тис. грн.	993,3	990,8
Затрати праці - всього, тис. люд. год.	112,3	66,7
Врожайність, ц/га	39,4	38,4
Виробничі затрати на 1га, грн.	725	653,2
Затрати праці, люд.-год.:
На 1га посіву	81,9	44,4
На 1ц продукції	2,1	1,2
Собівартість 1ц, грн.	18,41	27,1
Ціна реалізації 1ц, грн.	60	66
Прибуток, грн:
На 1ц зерна	25,4	32,4
На 1га посіву	622,3	1062,4
Рівень рентабельності, %	138	192

Аналізуючи економічну ефективність вирощування зернових культур за період 2003 – 2005рр. У ПСП “Промінь”, можна сказати, що господарство ефективно вирощує зернові культури. За аналізований період зменшились виробничі затрати, затрати праці зменшились майже вдвічі. Прибуток і рівень рентабельності зросли.

Розділ 2. Планування розвитку галузі рослинництва.

2.1. Обгрунтування виробничої програми з рослинництва.

2.1.1. Планування використання земельнихугідь.

Виробничою програмою з рослинництва передбачається такий розвиток рослинницьких галузей, за якою можна забезпечити виконання договірних зобов”язань з продажу продукції споживачам, а також повне задоволення потреб гсподарства у продукції рослинництва (фуражний фонд, страхові фонди насіння і фуражу, виділення продукції на оплату праці, фонд громадського харчування тощо). Земля – це основний засіб виробництва, головне багатство кожного сільськогосподарського підприємства.

• < Назад
• Вперёд >