Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку ПСП «Промінь» Шосткинського району Сумської області”

Слід ретельно проаналізувати досягнутий рівень урожайності культур за досліджуваний період.

Таблиця 1.6

Динаміка посівних площ і урожайності сільськогосподарських культур у ПСП “Промінь”

З наведеної таблиці видно, що в досліджуваному підприємстві у 2005році порівняно з 2003 роком збільшилась урожайність по таких культурах як кукурудза, овес, ячмінь, гречка, цукрові буряки, кормові коренеплоди, кукурудза на силос і зелений корм, багаторічні трави. Також прослідковується зменшення урожайності за досліджуваний період у культур: озимої пшениці, гороху та картоплі.

Розглянемо виробництво та реалізацію зернових культур в досліджуваному господарстві.

Таблиця 1.7

Показники виробництва та реалізації зернових культур в ПСП “Промінь”

Розглянувши виробництво та реалізацію зернових культур у господарстві, можна сказати, що зернова галузь розвивається з кожним роком все більше, про що свідчить, насамперед, питома вага площі, відведеної під зернові культури.

Основою виробництва продукції рослинництва є технологія вирощування сільськогосподарських культур. За послідовністю виконання технологічних операцій у процесі виробництва рослинницької продукції можна виділити чотири основних періоди:

1)  основний обробіток грунту і внесення добрив;

2)  передпосівний обробіток грунту і сівба;

3)  догляд за посівами;

4)  збирання врожаю.

При організації виробничих процесів у рослинництві необхідно дотримуватись таких принципів: пропорційності – передбачає встановлення оптимальних співвідношень між засобами праці, предметами праці та робочою силою у процесі виробництва з метою забезпечення його безперервності і досягнення високої продуктивності; ритмічності – полягає у виконанні всіх пов”язаних між собою операцій в одному темпі; узгодженості - полягає у вимаганні виконання окремих виробничих операцій у чітко визначеній послідовності; безперервності – виконання взаємопов”язаних операцій у виробничому процесі без перерв або з мінімальними перервами між ними.

Найбільш енергомістким і трудомістким перідом є обробіток грунту ( 40% ).

Розглянемо послідовність виконання окремих операцій.

Організація процесу оранки полягає в підготовці до роботи агрегату, регулюванні всіх корпусів плуга, і передплужника на однакову глибину, кріплення борін, щоб забезпечити перекриття плуга. Оранка є одночасним боронуванням, що дозволяє поліпшити якість обробітку, зберігати вологу.

Перед початком оранки поле розбивають на загінки однакової ширини, потім відбивають поворотні смуги проходом агрегату так, щоб стіна борони була до загінки. Ширина поворотних смуг повинна бути рівною кратній кількості проходу агрегату, вона коливається від 9 до 30 м.

Боронування – це прийом підготовки грунту для посіву та догляду за ними. До боронування пред’являються такі вимоги: дрібногрудкуватість верхнього покриву грунту; однакова глибина рихлиння, вирівненість поверхні – відсутність гребенів, огріхів, особливо на поворотах; прямолінійність ходу зубів борін.

За допомогою культивацій досягається вирівнгювання поля, створюється дрібногрудковий шар грунту на глибину заробки насіння, знищуються бур’яни, зберігається волога верхнього покриву грунту.

Для кращого обробітку грунту культивація і боронування виконується одним агрегатом.