Курсовий проект „Організація рослинництва і перспективи його розвитку ПСП «Промінь» Шосткинського району Сумської області”

Аналізуючи проект обгрунтування врожайності озимої пшениці для отримання певного розміру прибутку від реалізації зерна на 1га, можемо зробити висновок, що при тих же затратах, при збільшенні урожайності озимої пшениці на 3,2 ц/га, розмір прибутку зросте на 123 грн/га. Планування обсягів виробництва продукції рослинництва здійснюється на основі запланованої урожайності і посівних площ. При цьому валовий збір основної продукції зернових технічних культур визначають у початково-оприбуткованій масі і масі після доробки або заліковій масі. Розглянемо планування обсягів виробництва продукції рослинництва у ПСП «Промінь».

Таблиця 2.10.

Виробнича програма по рослинництву

Після обчислення планових обсягів виробництва продукції рослинництва, визначають потребу в насінні. Кількість насіння на 1га визначають на підставі необхідної кількості для одержання відповідної густоти рослин і високо врожаю. Вона залежить від сорту, посівних якостей насіння, способів і строків посіву, попередників, грунтово-кліматичних умов. Для обчислення потреби господарства в насінні необхідні: норма висіву насіння, господарська придатність насіння (повинна становити 90%), страховий фонд насіння (для зернових встановлюється у розмірі 10-15% від основного фонду і забезпечується за рахунок ярових культур).

Отже, щоб забезпечити планову площу посіву насінневим матеріалом, основний насінневий фонд повинен становити для зернових культур 1468 ц, оскільки площа посіву становить 734 га, а норма висіву на 1 га становить 2 ц, а картоплі – 150,5 ц (площа посіву43 га, норма висіву на 1 га 3,5 ц). Розрахунки будуть приведені в таблиці 2.11.

План використання і реалізації продукції рослинництва являє собою баланс (таблиця 2.12.).

Щоб скласти баланс, порівняти можливий обсяг виробництва з потребою господарства, визначити рівень забезпечення господарства кожним видом продукції, необхідно мати держзамовлення, інвентаризаційні відомості про залишок продукції на початок планового року, акти про заготівлю насіння для весняно-літньої сівби ярих культур і т. д.

2.2. Планування засобів виробництва.

В умовах науково-технічного прогресу, швидких темпів розвитку виробничих сил і переходу на індустріальні методи одержання сільськогосподарської продукції, зростає кількість і змінюється якість засобів виробництва. Правильне їх формування, виробництво і використання, дозволяє зменшити вихід продукції на одиницю вартості цих засобів, підвищити ефективність галузі.

Виробництво продукції різних видів здійснюється робітниками, які впливають на предмети праці засобами праці. Засоби праці і предмети праці в своїй сукупності складають засоби виробництва, які є матеріальною основою матеріально-технічної бази і окремих підприємств.

Основні питання планування потреби у засобах виробництва та їх використання, які доводиться розробляти під час складання річних планів у сільськогосподарських підприємствах такі: визначення річного плану механізованих робіт і розподіл їх за марками тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин; розрахунок потреби у засобах механізації; планування використання автомобільного транспорту; ремонтів і технічних обслуговувань тракторів і сільськогосподарських машин; розрахунок потреби у нафтопродуктах тощо.

Потребу в тракторах, комбайнах та інших сільськогосподарських машинах, можна визначити такими методами:

1)  графічний – базується на використанні технологічних карт і побудові графіків;

Проектно-розрахунковий – базується на кількості техніки по обсягу робіт в найбільш напружений період;

2)  за нормативами змінності тракторних робіт з розрахунку на 1га сільськогосподарських культур;

3)  за нормативною потребою техніки на 1000га ріллі або площі посіву.

Розглянемо загальний обсяг тракторних робіт та потреба в тракторах і комбайнах для рослинництва в ПСП “Промінь