Книга Пожежна Безпека Рожков частина 3
Страница 20 из 24
Найбільш доступним і не менш ефективним видом протипожежної пропаганди є проведення бесід з робітниками і службовцями. Такі бесіди бажано будувати на конкретних фактах і прикладах із використанням матеріалів аналізу протипожежного стану підприємства, характерних пожеж і порушень вимог пожежної безпеки. Бесіди повинні бути нетривалими і зовсім необов’язково, щоб на них була присутня велика кількість людей.
§ 78. Розробка інструкцій про заходи пожежної безпеки
З метою виконання вимог ст. 5 Закону України «Про пожежну безпеку», Правил пожежної безпеки в Україні, якісного проведення протипожежних інструктажів з робітниками та службовцями і встановлення належного протипожежного режиму на території, в усіх приміщеннях, де існує потенційна загроза виникнення пожежі, повинні бути розроблені та затверджені інструкції про заходи пожежної безпеки. Кінцевим результатом цього важливого організаційного заходу вважається постійне знання і дотримання персоналом вимог цих інструкцій у повному обсязі, що безперечно буде впливати на поліпшення загального протипожежного стану об’єкта.
На жаль, у більшості випадків ті інструкції про заходи пожежної без пеки, що є в даний час, не відповідають існуючим вимогам і найчастіше являють собою типовий набір витягів з правил пожежної безпеки без урахування особливостей конкретного виробництва. Крім того, вони належним чином не вивчаються, не виконуються і не відпрацьовуються, про що свідчать матеріали відповідних перевірок. Можна пояснити такі недоліки недостатніми знаннями і відсутністю необхідних практичних навичок в галузі створення такого роду документів у відповідальних осіб.
Інструкції про заходи пожежної безпеки поділяються на:
Загальні інструкції для підприємств, організацій, установ (далі – загально об’єктові інструкції);
Інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабораторій тощо;
Інструкції щодо проведення вибухопожежонебезпечних видів робіт.
Інструкції можуть розроблятись також для окремих технологічних установок, обладнання, приміщень та щодо експлуатації та приведення в дію стаціонарних автоматичних засобів пожежогасіння.
До початку складання інструкції треба обов’язково провести аналіз пожежної небезпеки в зоні її дії. І тільки на підставі такого аналізу можна приступати до розробки конкретних протипожежних заходів. В іншому випадку вони ніяк не будуть повними. Інструкції розробляються також на підставі діючих для означеного підприємства (чи технології) правил та інших нормативних актів з пожежної безпеки, з урахуванням специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологічних процесів, виробничого обладнання, окремих приміщень.
Пропонується такий зразок складання спрощеної схеми інструкції про заходи пожежної безпеки на виробництві:
1. Коротка характеристика пожежної небезпеки цеху (підприємства, дільниці, приміщення тощо), категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з ОНТП 24-86 та клас зони за ПУЕ.
2. Відповідальність працюючих за порушення вимог цієї інструкції.
3. Зона дії інструкції.
4. Протипожежні заходи:
Постійні;
Перед початком роботи;
Під час роботи;
Перед закінченням роботи;
Після закінчення роботи та в процесі закриття приміщень і відключення технологічного обладнання;
Під час виникнення аварійних та непередбачених ситуацій (раптового відключення електропостачання, зупинення конвеєра, стихійного лиха тощо).
5.Дії, що забороняються.
6. Додаткові протипожежні заходи (на випадок проведення тимчасових вогневих робіт; у святкові та вихідні дні тощо).
7. Дії на випадок пожежі.
В інструкціях указуються протипожежні вимоги до утримання території, шляхів евакуації, зберігання ЛЗР, ГР та пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів; експлуатації виробничих та складських приміщень, електроустаткування, вентиляційного та іншого інженерного обладнання; утримання робочих місць тощо. Визначається порядок експлуатації технічних засобів для гасіння пожежі; можливості для використання відкритого вогню; порядок огляду приміщень після закінчення роботи; зберігання та видалення горючих відходів виробництва, прибирання робочих місць; аварійного вимикання джерел енергопостачання та технологічного обладнання. Встановлюються місця для куріння; межі показань контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких здатні викликати пожежу або вибух; порядок та способи виклику пожежної охорони, оповіщення людей про пожежу, зупинення технологічного устаткування тощо.
Інструкції затверджуються керівником (власником) підприємства або особою, яка виконує його обов’язки.
Бажаний ефект від дії інструкцій про заходи пожежної безпеки можна отримати тільки за умови їх посиленого вивчення та постійного виконання.
§ 79. Добровільні пожежні дружини
Діяльність добровільних пожежних дружин (ДПД) за умови відповідного ставлення до них з боку керівництва підприємства і вірного спрямування їхньої роботи може сприяти покращанню протипожежного стану з таким ефектом, що його важко переоцінити.
Добровільні пожежні дружини створюються відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» і Положення про добровільні пожежні дружини (команди), Затвердженого наказом МВС України від 27.09.94 № 521, на об’єктах з кількістю працюючих, як правило, не менше 50 осіб.
Залежно від розмірів, структури та особливостей об’єкта ДПД можуть бути загально об’єктовими та (або) цеховими (декілька ДПД на об’єкт).
Основним напрямком діяльності добровільної пожежної дружини є запобігання пожежам. Для проведення пожежно-профілактичної роботи уся територія об’єкта поділяється на окремі сектори, які закріплюються за цеховими пожежними дружинами. Члени ДПД здійснюють нагляд за дотриманням протипожежного режиму безпосередньо на робочих місцях, за станом (наявністю і справністю) первинних засобів пожежогасіння, роз’яснюють вимоги правил пожежної безпеки робітникам і службовцям об’єкта.
Важливе значення має вчасне виконання адекватних заходів ДПД у разі виникнення пожежі та участь у її гасінні.
З метою забезпечення чіткої взаємодії між членами ДПД та результативного виконання покладених на неї завдань, начальником дружини розробляється табель обов’язків бойової обслуги ДПД, який затверджується відповідним керівником.
Якщо на об’єкті є пересувна пожежна техніка, необхідно окремо розробляти табелі обов’язків бойової обслуги на мотопомпу або автоцистерну.
Обов’язки особового складу бойової обслуги (дружинників або номерів бойової обслуги) мають бути взаємозамінними залежно від обставин, що складаються.
Якщо цех міститься не в одній будівлі, або на кількох поверхах і великих площах, можливе утворення декількох цехових бойових обслуг.
Щоб члени ДПД мали стійкі навички в роботі з профілактики і гасіння пожеж, з ними слід систематично проводити спеціальні заняття та тренування. Необхідно також регулярно перевіряти боєздатність ДПД з вирішенням практичних завдань з ліквідації умовної пожежі на різних дільницях виробництва або в різних місцях приміщення.
§ 80. Організація та методи роботи пожежно-технічних комісій
Пожежно-технічні комісії (ПТК) створюються на об’єктах з кількістю працюючих 50 і більше чоловік згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, Затвердженого наказом МВС України від 27.09.94 № 521, не від форм власності та видів господарської діяльності.
Цим Положенням визначені основні завдання, напрямки та порядок роботи ПТК.
Керівник підприємства наказом встановлює персональний склад ПТК. Керівництво її діяльністю покладається, як правило, на головного інженера. До складу комісії рекомендовано залучати: головного енергетика, головного і технолога, головного механіка, інженера з питань охорони праці, керівників служб водопостачання, вентиляції, будівництва, охорони та інших спеціалістів, які за напрямками своєї діяльності мають забезпечувати реалізацію питань протипожежного захисту підприємства, а також керівників штатних або добровільних протипожежних формувань, фахівців з пожежної безпеки.
На великих промислових підприємствах крім загально об’єктової створюються також і цехові ПТК у складі 3-5 осіб.
У зв’язку з ускладненням технологічних процесів, необхідністю розробки нових пожежно-профілактичних заходів належить залучати для забезпечення ефективного рівня протипожежного захисту інженерно-технічних працівників вузької спеціалізації. Тому можна рекомендувати з досвіду роботи створення спеціалізованих груп для допомоги загально об’єктовій ПТК.
Розподіл функцій між такими групами здійснюється таким чином.
Перша група. Розробляє та здійснює спеціальні заходи, спрямовані на зменшення пожежної небезпеки технологічних процесів і виробничого устаткування; слідкує за справністю автоматичних контрольно-вимірювальних приладів, організовує і проводить раціоналізаторську та винахідницьку роботу з питань пожежної безпеки. До складу групи включаються керівники виробництв, працівники технологічного відділу, начальники центральної, заводської та цехових лабораторій, технологи та начальники цехів. Очолює групу головний технолог підприємства.
