Сегодня: 02 | 05 | 2024

Правила пожежної безпеки у збройних силах України 2004 р. (частина 3)

За довжиною літака - 1,5 м від хвостового оперення до тильної стінки і 1 м від носа до воріт;

За висотою - 0,6 м.

14.1.14. Перед закачуванням літака в укриття всі системи живлення літака повинні бути оглянуті на відсутність підтікання пального і мастил.

Після закачування літака в укриття під дренажні системи літака встановлюють сухі противні, а літак надійно заземлюють.

Перед запуском авіаційних двигунів противні з укриття видаляють.

14.1.15. Запуск і випробування двигунів в укриттях здійснюються відповідно до вимог нормативних документів з технічного забезпечення авіації.

Перед запуском двигунів перевіряється наявність і стан засобів пожежогасіння.

14.1.16. Під час проведення в укриттях і на стоянках робіт з підготовки літаків до польотів контроль за дотриманням особовим складом заходів пожежної безпеки здійснюють посадові особи інженерно-авіаційної служби, які організують ці роботи.

14.1.17. В аркових укриттях забороняється:

Залишати наприкінці робочого дня на ніч у противнях пальне і мастильні матеріали;

Під час заправлення літака паливом допускати роботи, пов'язані з іскроутворюванням;

Курити і застосовувати відкритий вогонь;

Розпалювати пальники, паяльники і підігрівники;

Проливати паливо і спеціальні рідини з дренажних систем на підлогу;

Зберігати промаслене ганчір'я, пальне, мастильні матеріали і зняті з літака акумулятори;

Здійснювати будь-які роботи без засобів пожежегасіння.

14.1.18. Укриття обладнаються засобами пожежегасіння згідно з додатком №7 до цих Правил.

14.2. Протипожежні вимоги безпеки при експлуатації спеціальних засобів аеродромного обслуговування

14.2.1. Під час аеродромного контролю засобів назем­ного обслуговування загального застосування необхідно керуватися наступним:

Пристрої для заземлення повинні бути справними;

Засоби пожежогасіння - в наявності;

Засоби наземного обслуговування загального застосування, що під'їжджають до літаків, повинні мати по дві обмежувальні (упорні) колодки, які під час обслуговування літака підставляються під задні колеса машини.

14.2.2. Для зняття і відведення в землю зарядів статичної електрики цистерни паливозаправників (паливних цистерн) обладнають пристроями для заземлення.

14.2.3. Перед заземленням усі пристрої для заземлення перевіряються на справність і надійність з'єднань і контактів шлангових струмопровідних провідників з патрубком, роздавальним краном і іншою з’єднувальною арматурою. Заземлювачі піддаються інструментальній перевірці не рідше одного разу в три місяці.

14.2.4. Глушники паливозаправників (паливних цистерн) повинні бути справними і виведені під передній бампер. Вихлопна труба карбюраторних і дизельних двигунів паливозаправників обладнується іскрогасником.

14.2.5. Злив і налив (видача) пального здійснюється спокійним, рівним струменем, без розбризкування і виплескування, під шар палива, для чого шланги повинні опускатися в резервуари (ємкості, цистерни), за можливістю ближче до дна.

14.2.6. Під час заправлення літака (вертольота) пальним з паливозаправників необхідно:

Виключити запалювання двигунів літака (вертольота) і перекрити до них паливопроводи;

Установлювати паливозаправник не ближче ніж 3-5 м від літака (вертольота);

Заземлити літак і паливозаправник, роздавальний кран (пістолет) паливозаправника за допомогою металевого тросика і контактного штиря вставити в гніздо заправної горловини літака.

У разі відсутності гнізда у заправної горловини (на окремих типах літаків) роздавальний кран (пістолет) перед початком заправлення притуляється до літака на відстані не менше ніж 1 м від заправної горловини.

Перед заправленням літака (вертольота) маслами і спеціальними рідинами необхідно перевірити заземлення заправника, заземлення пістолета, заземлення літального апарата.

У разі відсутності зовнішнього освітлення допускається користування акумуляторними ліхтарями, прожекторами чи фарами автомобілів.

Застосування відкритого вогню і ліхтарів типу «летюча миша» забороняється.