Курсовий проект На тему «Організація рослинництва і перспективи його розвитку в Дослідному господарстві «Еліта»

Економічна ефективність використання основних фондів характеризується системою показників:

• Фондовіддача - це вартість валової продукції з розрахунку на 1 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення. її визначають за формулою: Фвід= Вп/ Оф, де Фвід - фондовіддача, грн.; Вп - вартість валової продукції, грн.; Оф - середньорічна вартість основних виробничих фондів.

• Фондомісткість - це вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення з розрахунку на 1 грн. валової продукції.

•

Таблиця № З

Ефективність використання основних виробничих фондів у дослідного господарства «Еліта»

З таблиці бачимо: якщо фондовіддача трохи зростає, а фондомісткість зменшується, це є позитивним явищем, тобто господарство працює добре.

1.2Спеціалізація господарства.

Спеціалізація - є формою суспільного поділу праці на різних стадіях виробничого процесу. Вона визначає виробничий напрям господарств, районів, зон, їх місце у загальному обсязі виробництва певних видів товарної продукції. Це одна із ланок системи ведення господарства. Для успішного роз­витку кожного сільськогосподарського підприємства потрібно всебічно враховувати його економічні, ґрунтово - кліматичні умови з метою правильного розміщення сільськогосподарського виробництва.

Спеціалізація сільського господарства - це зосередження господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і об'єднань на виробництві певних видів товарної продукції.

Вона характеризується багатьма показниками, основними з яких є структура товарної продукції. Тому значення певної галузі сільськогосподарського підприємства визначається часткою її товарної продукції у загальній кількості товарної продукції господарства.

Додатковими показниками спеціалізації виробництва є: структура валової продукції; структура затрат праці у галузях; структура засобів виробництва, капітальних вкладень за ряд років; структура посівних площ та ін.

Головний показник внутрішньогосподарської спеціалізації сільськогосподарських підприємств - структура валової продукції.

Рівень спеціалізації господарства визначають за часткою вартості товарної продукції головних галузей у загальній вартості його товарної продукції. Високий рівень спеціалізації мають глибоко спеціалізовані підприємства, які виробляють переважно один вид продукції.

Залежно від структури грошових надходжень підприємства поділяють на:

• вузькоспеціалізовані. Дані підприємства характеризуються тим, що в структурі грошових надходжень від реалізації продукції на головну галузь припадає 90%;

• підприємства, які спеціалізуються на виробництві продукції однієї галузі. До них відносяться ті підприємства, які спеціалізується на виробництві продукції однієї галузі, яка в структурі грошових надходжень займає до 50%;

• підприємства, які спеціалізовані на виробництві продукції двох галузей. До них відносять ті підприємства, які в даній галузі в сукупності в структурі грошових надходжень складає 60-70%;

• підприємства, які спеціалізуються на виробництві продукції трьох галузей. Для даних підприємств характерним є те, що в структурі грошових надходжень на ці галузі повинно припадати 75%;

• багатогалузеві підприємства, до складу яких входять підприємства, які не підпадають під жоден із перерахованих критеріїв.

Таблиця № 4

Структура товарної продукції Дослідного господарства «Еліта»

Аналізуючи таблицю структури товарної продукції підприємства, можна сказати, що господарство двох галузеве так як продукція рослинництва і тваринництва приносять майже однакову кількість прибутку; і що за аналізований період воно не змінювало своєї спеціалізації.

1.3 Організація галузі рослинництва.

Рівень розвитку рослинництва свідчить про раціональне використання землі і продуктивного потенціалу сільськогосподарських рослин. Рослинництво - це важлива частина агропромислового комплексу, галузь, яка є основою сільськогосподарського виробництва. Розвиток рослинництва відбу-вається на основі тісного зв'язку з другим важливим комплексом галузей – тваринництвом, яке перетворює рослинницьку продукцію, включаючи побічну продукцію і відходи, в надзвичайно цінні продукти харчування та си-ровину. Галузі рослинництва мають велике значення для виробництва про-дуктів харчування, вони дають сировину для харчової та легкої промисло-вості, корми для тваринництва.

Враховуючи види рослин та основної продукції, що при цьому вироб-ляється, у рослинництві виділяють такі галузі: виробництво зерна і технічних культур, картоплярство, овочівництво і баштанництво, садівництво і вино-градарство, кормовиробництво. Відповідно до цього створюються певні типи господарств, які відрізняються один від одного технологією та організацією виробництва, характером виробленої продукції. У кожному з них ство-рюються науково - виробнича система з деталізацією виробництва певних видів продукції галузей, що визначають його спеціалізацію.

В організації системи ведення господарства головна роль відводиться рослинництву. Його науково обґрунтованими складовими є: обробіток і удобрення ґрунту, сортовий склад культур і насінництво; меліоративні заходи (зрошення, осушення, полезахисне насадження); боротьба з хворобами, шкідниками сільськогосподарських культур, а також забур'яненістю полів; комплекс машин для промислового виробництва продукції. Основне місце відводиться таким складовим, як організація території землекористування, система сівозмін, раціональна структура посівних площ.

Важливе значення має питання реалізації продукції, яке об'єктивно відбиває умови виробництва, планування рівня урожайності як основного показника галузей рослинництва. Важливо ретельно проаналізувати досягнутий рівень урожайності культур за досліджуваний період.

• < Назад