Книга Пожежна Безпека Рожков частина 3
Страница 23 из 24
Розділ XII.
ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ПОЖЕЖІ
§ 89. Підготовка об’єкта до можливої пожежі
Безперечно, що на будь-якому об’єкті необхідно постійно розробляти та впроваджувати комплекс спеціальних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання пожежі. Проте, внаслідок наявності горючого середовища, постійно існує ймовірність виникнення пожежі. Тому, поряд з профілактичними, необхідно здійснювати заходи з підготовки об’єкта до можливої пожежі. Основні групи таких заходів наведені на рис. 12.1.
Рис. 12.1. Схема заходів щодо підготовки об’єкта до можливої пожежі.
Як видно зі схеми, у вирішенні цього блоку питань важливу роль відіграє аналіз пожежної небезпеки. Тільки на його основі можна досить точно визначити ймовірні місця виникнення пожежі та зважити його можливі наслідки.
§ 90. Дії у разі виникнення пожежі
У разі виявлення пожежі або її ознак, до яких належать полум’я або його відблиски, дим або його запах, інші прояви горіння, кожний громадянин зобов’язаний негайно повідомити про це телефоном пожежну охорону (номер 01). При цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі (висоту споруди, технологічної установки), місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище.
Після виклику пожежної охорони вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей.
Якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту. У разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо). Треба задіяти об’єктову систему оповіщення про пожежу. Оповіщення проводити таким чином, щоб не допустити паніки. Одночасно здійснюється збір по тривозі добровільної пожежної дружини (об’єктової пожежної команди).
Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:
Перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублювати повідомлення), довести подію до відома власника підприємства;
У разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;
Видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі, забезпечити охорону місця пожежі;
Негайно припинити роботи в будівлі (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами по ліквідації пожежі;
Здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту), зупинення транспортуючих пристроїв, агрегатів, апаратів, перекриття сировинних, газових, парових та водяних комунікацій, зупинення систем вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимного захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;
Перевірити включення систем оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимного захисту;
Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці на вододжерела;
Одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
Забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
По прибутті на пожежу пожежних підрозділів повинен бути забезпечений їх безперешкодний доступ на територію об’єкта, за винятком випадків, коли відповідними державними нормативними актами встановлений особливий порядок допуску.
Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та технічний персонал підприємства, будівлі чи споруди зобов’язані брати участь у консультуванні керівника гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особливості об’єкта (де перебувають люди, ємності з легкозаймистими та горючими рідинами, балони з газами, незахищувані будівельні конструкції, технологічні, монтажні отвори тощо), на якому виникла пожежа, прилеглих будівель та споруд, організувати залучення до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та попередженням її розвитку, сил та засобів об’єкта.
У цілях запобігання швидкому розповсюдженню пожежі до прибуття пожежної охорони не рекомендується відкривати вікна.
Під час пожежі слід остерігатися впливу високих температур, задимлення та загазованості, завалення будівельних конструкцій, вибухів балонів з газами, технологічного обладнання та приладів, ураження електричним струмом, падіння в неогороджені отвори, падіння підпалених дерев та провалу в грунт, що прогорів.
Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.
Необхідно пам’ятати, що малі діти у разі пожежі від страху часто ховаються під ліжка, в шафах, забиваються в куток.
При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі треба виконувати такі правила:
Перед тим, як увійти в палаюче приміщення, покритися з головою мокрим покривалом, пальтом, плащем, цупкою тканиною;
Двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, прикриваючи корпус тіла дверним полотном, для того щоб уникнути спалаху полум’я від швидкого припливу свіжого повітря;
У сильно задимленому приміщенні пересуватися поповзом або схилившись;
Для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволожену тканину;
Якщо виникло займання одягу, лягти на землю (підлогу) та перекачуватися для збиття полум’я (бігти не можна, тому, що полум’я може ще збільшитися);
Побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало (кошму) та щільно притиснути;
При гасінні пожежі використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;
Вогнегасні речовини спрямовувати в місця найбільш інтенсивного горіння та не в полум’я, а на поверхню, що горить;
Якщо горить вертикальна поверхня (конструкція), воду треба подавати в її верхню частину.
На персонал об’єктів та населення покладені функції тільки первинних дій у разі пожежі, тобто до прибуття підрозділів пожежної охорони. Тому викликати пожежну охорону слід негайно у всіх випадках виникнення пожежі.
§ 91. Перша допомога при опіках
Термічні опіки виникають при безпосередньому контакті з полум’ям, розжареними предметами, поверхнями устаткування, рідинами, що горять. При пожежі частіше всього спостерігаються опіки полум’ям. Вогонь може уразити відкриті ділянки тіла, при цьому найчастіші опіки обличчя та рук. Найнебезпечніші опіки з’являються від одягу, що горить, який складно загасити або скинути. Горіння одягу протягом 1-2 хв може призвести до тяжких опіків, здатних викликати летальний кінець.
Ступінь тяжкості опіків залежить від глибини та площі термічного ураження шкіри та тканин. Існує чотири ступені опіків:
ОПІК І СТУПЕНЯ уражає самий верхній шар шкіри - епідерміс. Омертвляння глибше розташованих шарів не відбувається. Це найлегший
ступінь опіку, який характеризується почервонінням шкіри, набряком та болем. Видужування настає без подальшого лікування через 3-6 діб.
ОПІК II СТУПЕНЯ характеризується утворенням пухирів, наповнених прозорою жовтуватої рідиною, тому що під впливом високої температури епідерміс умертвляється та відшаровується, а під ним накопичується тканинна рідина. Пухирі можуть виникнути відразу після опіку або через деякий час. Розміри та форма пухирів різні, іноді вони зливаються в один. Вміст великих пухирів поступово згущається, стає желеподібним. При опіку II ступеня пошкодження глибоких шарів шкіри немає. Тому якщо не потрапляє інфекція, опікова рана загоюється самостійно через 2-3 тижні без утворення грубих рубців.
ОПІК III СТУПЕНЯ поділяють на групи А та Б. При опіках ПІА ступеня настає неповне омертвляння саме шкіри зі збереженням її паросткових зон. При опіку НІБ ступеня шкіра уражається на всю глибину.
ОПІК IV СТУПЕНЯ виникає при дії на тканини вельми високих температур. Це найтяжча форма опіку, при якій уражається шкіра, м’язи, сухожилля, кістки тощо.
Опіки І, II, ІІІА ступенів належать до поверхневих. Вони можуть загоюватися самостійно з повним відновленням шкірного покриву навіть на великій площі опіку. Глибокі опіки ШБ та IV ступенів принципово відрізняються тим, що загоюються рубцюванням та здебільшого вимагають хірургічних методів лікування, які полягають у пересадці шкіри.
Перша допомога Повинна бути спрямована на припинення впливу високої температури на потерпілого. Вертикальне положення тіла сприяє розповсюдженню опіків на обличчя, загорянню волосся та ураженню органів дихання. Тому потерпілого кладуть в горизонтальне положення та швидко гасять одяг, що горить, будь-яким способом накривають покривалом, заливають водою, закидають піском, замазують рідкою глиною або брудом.
При невеликому опіку (І ступеня) необхідно підставити обпечене місце під струмінь холодної води та тримати до стихання болі, а потім змазати уражену ділянку спиртом або одеколоном, не накладаючи пов’язки.
При сильних опіках та утворенні пухирів Необхідно накласти на них стерильну антисептичну пов’язку. У разі відсутності такого роду матеріалів використовують чистий рушник, простирадло, хустинку тощо.
При великих опікових ураженнях шкіри Треба негайно викликати швидку допомогу, закутати потерпілого чистими пропрасованими рушниками, простирадлом, дати знеболювальні препарати та велику кількість рідини.(чай, мінеральну воду).
При сильних опіках НЕ МОЖНА:
Обробляти шкіру спиртом, одеколоном (це викликає сильну печію та біль);
Проколювати пухирі, що утворилися (вони охороняють рану від інфекції);
Змащувати шкіру жиром, розчином брильянтовим зеленим, міцним розчином марганцевокислого калію, засипати порошками (це перешкоджає подальшому лікуванню); зривати прилиплі до місця опіку частини одягу, доторкатися до нього руками (може потрапити інфекція);
