Системи пожежної та охоронної сигналізації
Страница 34 из 36
< >13.2. Вимоги ДБН В.2.5.13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд”
На сьогодні ДБН В.2.5.13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруд” є практично основним нормативним документом, що регламентує проектування пожежної сигналізації. Він введений у дію з 01.04.98 замість ДБН 2.04.09-84 та ВСН 25-09.67-85.
Вимоги ДБН поширюються на проектування і монтаж автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації, а також неавтоматичних дренчерних і газових і порошкових установок пожежогасіння і неавтоматичних установок пожежної сигналізації для будинків і споруд різного призначення.
Вимоги ДБН не поширюються на проектування і монтаж автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації для:
- будинків і споруд, проектованих за спеціальними нормами;
- технологічних установок, розташованих поза будинками;
- будинків-складів з висотою стелажного складування продукції більше 25 м;
- будинків-складів з пересувними стелажами при висоті складування більше 5,5 м;
- будинків-складів з висотою підлогового складування продукції більше 5,5 м;
- будинків-складів для збереження спаленних сипучих матеріалів, аерозольної продукції;
- будинків-складів лаків, фарб, смол, каучуків, шинної продукції, легкозаймистих і пальних рідин з висотою складування продукції більше 5,5 м;
- житлових квартирних будинків.
Вимоги ДБН також не поширюються на проектування і монтаж установок порошкового пожежогасіння для гасіння металів (пожежі класу Д), а також установок імпульсної дії.
У 1-му розділі ДБН визначені загальні положення, що регламентують наявність обов'язкових функцій УАПТ і пожежної сигналізації, загальні вимоги до проектування і вибору основних елементів і визначення параметрів УАПТ і УАПС. Зв’явилися нові вимоги, зокрема, пунктом 1.1.7 передбачено обов’язкове виведення сигналів від об’єктового ПКП ПС на ПЦС пожежного спостереження.
В 2-му розділі визначені вимоги до монтажу, іспитів і налагодження УАПТ і УАПС. Визначено вимоги техніки безпеки при виконанні монтажних робіт, маркуванні і пломбуванні, а також вимоги до гарантії і правила приймання робіт.
13 додатків визначають розрахункові методики й обов'язкову документацію.
Основні вимоги до розміщення пожежних сповіщувачів визначені в 1-му розділі п/р 1.6, 2-му розділі п/р 2.3. і додатках К і Л.
Згідно з вимогами ДБН, автоматичні пожежні сповіщувачі варто вибирати з урахуванням рекомендацій Додатка К, ґрунтуючись на результатах аналізу пожежної небезпеки об'єкта.
У підрозділі 1.6 визначено, що загальна мінімальна кількість сповіщувачів, з урахуванням необхідності виявлення загорянь по всій контрольованій площі приміщень (зон), для усіх видів пожежних сповіщувачів повинна складати не менше 2 ПС неадресованих чи 1 ПС адресованого.
Вимоги визначаються з урахуванням призначення автоматичної установки пожежної автоматики (керування димовидаленням, оповіщенням, установками пожежогасіння).
Документ враховує, вносячи обмеження, архітектурно-планувальні особливості приміщень, що захищаються, (балки, прогони, ребра плит на стелі, наявність у приміщеннях коробів, технологічних площадок, стелажів і ін.).
У підрозділі 1.6 визначені основні норми до розміщення ПС на плані приміщень, перевищення яких при проектуванні неприпустимо. Зазначено можливі способи установки (розміщення) сповіщувачів у приміщеннях, що захищаються. Зокрема, застерігається, що при неможливості установки сповіщувачів на стелі допускається їхня установка на стінах, балках, колонах і підвіска на тросах з урахуванням обмежень, визначених ДБН.
На рис. 13.2.1 наведено найбільш поширені архітектурно-планувальні рішення, що зустрічаються на об'єкта та впливають на розміщення пожежних сповіщувачів за вимогами ДБН (додаток Л, п. Л.3).
Особливо важливим при проектуванні, що необхідно відзначити з вимог ДБН, є наступне:
- автоматичні пожежні сповіщувачі необхідно застосовувати відповідно до вимог технічних умов, стандартів і паспортів, з урахуванням умов середовища контрольованих приміщень;
- площа, контрольована одним тепловим ПС, а також максимальна відстань між сповіщувачами та сповіщувачем і стіною повинна визначатись
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 3.1 - Архітектурно-планувальні рішення у приміщеннях, які впливають на розміщення пожежних сповіщувачів:
А – довжина приміщення; В – ширина приміщення; Н – висота приміщення;
А1 – довжина обладнання; b1 – ширина обладнання; b2 – ширина технологічної площадки, балкону і т. ін.; b3 – відстань від стіни до виступаючої частини стелі; b4 – ширина виступаючої частини стелі (балки, ребра і т. ін.); b5 – відстань між виступаючими частинами стелі або ширина заглиблення; b6 – відстань від обладнання до стіни приміщення; b7 – відстань між обладнанням, стелажами і т. ін.; h1 – висота виступаючих частей стелі; h2 – висота обладнання; h3 – висота простору під технологічною площадкою; h4 – глибина заглиблення у перекритті (покритті); h5 – відстань від нижньої відмітки перекриття до технологічної площадки
|
|
по таблицях, але не перевищувати величин, зазначених у технічних умовах і паспортах на сповіщувачі;
- температура спрацьовування теплових ПС повинна бути не менше ніж на 20 °С і не більше ніж на 70°С вище максимально припустимої температури в приміщенні;
- кількість автоматичних ПС, які включаються в один шлейф пожежної сигналізації, варто визначати за технічною характеристикою станції пожежної сигналізації, але їх, як правило, не більше 50.
ДБН також обмежує застосування ППК ПС зі слабкими функціональні можливості, що мають. Так, застосування приймально-контрольних приладів і концентраторів, що не забезпечує поділу сигналів “Пожежа” і “Несправність”, допускається при включенні в них не більше десяти шлейфів пожежної сигналізації і за відсутності необхідності керування ними технологічним, електротехнічним і іншим устаткуванням, а також автоматичними установками пожежогасіння, димовидалення й оповіщення про пожежу.
Далі в підрозділі “Устаткування, апаратура і приміщення для їхнього розміщення” визначаються основні вимоги до розміщення устаткування пожежної сигналізації (ППК ПС), визначаються правила їхньої установки й основні вимоги до приміщення чергового персоналу (пожежної посади), де можна розміщати ППК ПС.
Ще одним з немаловажних підрозділів є “Локальні мережі і лінії електроживлення” - вибір проводів і кабелів для шлейфів ПС і сполучних ліній, а також визначення основних правил їхньої прокладки і захисту.
“Електропостачання” і “Заземлення” – виконується, згідно з ПУЭ і технічною документацією, на використовувані в проекті установки, що визначено відповідними підрозділами.
Що стосується введення в експлуатацію, іспитів, експлуатації і технічного змісту, то ці питання регламентуються ППБ в Україні розділом 6 “Вимоги до змісту технічних засобів протипожежного захисту”, а також ДБН В.2.5-13-98 “2.3 Монтаж і іспити автоматичних установок пожежної сигналізації, 2.4 Налагодження установок пожежної автоматики, 2.5 Вимоги техніки безпеки, 2.6 Приймання в експлуатацію установок пожежної автоматики”.
