Системи пожежної та охоронної сигналізації

Використання виразів (12.4) і (12.5) дозволяє розробити модель, яка відповідає перехідному етапу від режиму тління до полум'яного горіння.

3. У переважній більшості випадків динаміка розвитку осередку пожежі в початковій стадії може бути описана статечною функцією зростання при його теплопродуктивності Q:

, (12.6)

де q - інтенсивність розвитку осередку пожежі;

р - показник розвитку пожежі:

А) якщо р=0, тоді Q(t)=const, осередок пожежі не розвивається, тобто відповідає стаціонарній моделі;

Б) р=1 відповідає випадку, коли площа пожежі лінійно збільшується в одну сторону;

В) р=2 відповідає випадку кругового розвитку осередку пожежі з постійною швидкістю. Це найбільш характерний випадок для реальної пожежі. У нормальних умовах за такої умови теплопродуктивність може збільшуватися в декілька разів, і, зокрема для р=2, приблизно в 13,8 раз, що визначено експериментально;

Г) р=-1 негативні значення показника, що характеризує затухаючий осередок пожежі.

Розглянемо параметри цієї моделі для значень р=1 і р=2.

При збільшенні площі пожежі тільки в одну сторону (р=1), інтенсивність q1 розвитку пожежі визначається як

, (12.7)

де А - ширина фронту розвитку осередку пожежі;

V - швидкість поширення полум'я (пожежі).

Для випадку кругового розвитку осередку пожежі інтенсивність розвитку пожежі q2 обчислюється за формулою:

. (12.8)

Час, за який потік від осередку пожежі досягне стелі приміщення висотою Н:

. (12.9)

Перевищення температури потоку над температурою навколишнього повітря в шарі під стелею складає:

. (12.10)

< >< >12.3. Інженерна методика розрахунку кількості теплових пожежних сповіщувачів

Математична модель осередку пожежі, що розвивається, вирази (12.7)-(12.10) дозволяють провести розрахунок кількості теплових пожежних сповіщувачів, необхідних для захисту заданої площі приміщення.

Для визначення кількості теплових пожежних сповіщувачів необхідно:

1. Знайти значення параметрів інтенсивності розвитку пожежі для випадків, коли р=1 і р=2, вирішуючи (12.7) і (12.8);

2. Розрахувати допустиме значення теплопродуктивності (інтенсивності) осередку пожежі, що розвивається:

, (12.11)

, (12.12)

де SДОП - допустима площа пожежі до моменту виявлення пожежі;

SПЛ - площа приміщення, що захищається.

3. Обчислити допустимий час виявлення пожежі:

. (12.13)

4. Обчислити відносне значення

, (12.14)

де tПС - постійна часу теплового пожежного сповіщувача.

5. Знайти допустиму відстань від лобової точки до теплового пожежного сповіщувача rДОП, заздалегідь обчисливши і порівнявши проміжні значення і.

Значення і визначаються за формулами:

, (12.15)

, (12.16)

де ТПОР - паспортне значення температурного порога спрацювання теплового пожежного сповіщувача;

ТВ - температура повітря в приміщенні, що захищається;

НП - висота приміщення, що захищається.

У вигляді rДОП вибирають меншу з величин і . Якщо знайдена величина rДОП відповідає умові:

RДОП > 0,2×НП, (12.17)

То необхідно розрахувати наступні параметри.

6. Визначити значення відстаней між тепловими пожежними сповіщувачами при:

1) трикутній схемі розміщення bD:

; (12.18)

2) квадратичній схемі розміщення bП:

. (12.19)

7. Визначити площу, що захищається одним тепловим пожежним сповіщувачем SD і SП:

, (12.20)

. (12.21)

8. Знайти необхідне число теплових пожежних сповіщувачів ND і NП:

, (12.22)

. (12.23)

Далі, за результатами проведених розрахунків розробляється схема розміщення пожежних сповіщувачів на плані приміщення, що захищається.

• < Назад
• Вперёд >