Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частини 1)
Страница 16 из 79
• здійснення землеустрою та моніторингу земель;
• проведення земельної реформи та розвитку
інфраструктури населених пунктів.
Наукове визначення прийняття управлінських рішень значною мірою грунтується на соціально-психологічних методах управління, завданням яких є вміле управління настроєм підлеглих, задоволення потреб їхнього духовного життя.
Соціально-психологічні методи включають
Насамперед:
1) формування трудових колективів із врахуванням психологічних характеристик людей, що сприяє підвищенню їх спільної трудової діяльності;
2) професійне навчання кадрів, згуртованість колективу, формування сприятливого соціально-психологічного клімату;
3) організацію змагань, обміну досвідом, збереження добрих традицій і обрядів;
4) моральне стимулювання (виділення житла, оголошення подяки, надання путівки в санаторій тощо);
5) оптимальне поєднання похвали і критики, переконання і примусу;
6) підвищення рівня культурних і соціально-побутових потреб, таких як проведення
вільного часу, культурних заходів, заняття спортом тощо.
Залежно від суб'єктів управління методи управління підрозділяються на дві групи: адміністративні і громадські.
Адміністративні методи, які засновані на владній природі державного управління, застосовує адміністрація організації чи установи. Кожний орган управління наділений певними повноваженнями, в результаті чого може впливати на підлеглі органи, визначати завдання, застосовувати ті чи інші заходи впливу.
Громадські методи управління застосовуються трудовими колективами і громадськими організаціями.
Підводячи підсумок, можемо стверджувати, що тільки системне використання наведених методів управління земельними ресурсами дозволить розв'язати питання ефективного землекористування.
2.8. Наукові принципи управління
Принципи управління - це об'єктивні правила управлінської поведінки, що випливають з потреб об'єкта управління і надходять до нього у вигляді наукового знання, за допомогою якого досягається поставлена мета. Варто зазначити, що принципи управління земельними ресурсами є історичною категорією, тому вони постійно змінюються в міру зростання продуктивних сил і зміни земельних відносин. Відповідно до цього в умовах ринкової економіки основними принципами управління земельними ресурсами будуть:
1. Поєднання демократизму і доцільного економічного централізму.
2. Самоуправління.
3. Науковість управління.
4. Стимулювання.
5. Єдиноначальність у поєднанні з колегіальністю.
6. Зворотний зв'язок.
7. Об'єктивність.
8. Єдність гілок влади.
9. Відповідність.
10. Врахування особливостей регіону.
11. Пріоритет загальнодержавних інтересів.
12. Врахування людського чинника та ін.
Принцип Поєднання демократичного і доціЛьного економічного централізму Полягає, наприклад, у вільному виборі форм власності і господарювання на землі, забезпечує найбільш доцільну розстановку спеціалістів для виконання певного виду робіт, самостійно організовує спосіб використання земельних ресурсів, не виходячи з рамок правового поля тощо.
Принцип Самоуправління Полягає у прийнятті управлінських рішень конкретними трудовими колективами, землевласниками і землекористувачами тощо, що перетворює їх на справжніх господарів землі. Цей принцип активізує колектив до кращого виконання своїх обов'язків, господарського ставлення до землі та ін.
Принцип Науковості Управління полягає у використанні всіх вітчизняних і зарубіжних досягнень управління, економіки, соціології, психології та інших наук, які дають знання щодо закономірностей, що лежать в основі функціонування і розвитку системи та об'єкта управління. Недооцінка науки призводить до суб'єктивізму і волюнтаризму при прийнятті відповідних рішень.
Задоволення потреб кожної людини на основі її трудової активності, кількості та якості затраченої нею праці, внеску у суспільне виробництво. Крім того, стимулювання у сфері землекористування передбачає надання податкових і кредитних пільг громадянам та юридичним особам, що здійснюють за власні кошти заходи, передбачені загальнодержавними і регіональними програмами використання та охорони земель; виділення коштів державного та місцевого бюджетів для відновлення родючості грунтів
Тощо.
Принцип Єдиноначальності в поєднанні з Колегіальністю Означає підпорядкованість усіх працівників одній особі — керівнику, який має права в галузі управління довіреною йому ланкою роботи і несе за неї повну відповідальність. Слід зауважити, що управління земельними ресурсами завжди має колективний характер, оскільки, наприклад, до розробки програм, схем, проектів використання землі залучено цілі колективи спеціалістів.
Тому єдиноначальність в управлінні повинна вміло поєднуватися з колегіальністю, що дозволить уникнути суб'єктивізму і волюнтаризму при прийнятті управлінських рішень щодо використання та охорони земель.
Принцип Зворотного зв'язку Передбачає інформаційне забезпечення управлінського процесу, суть якого полягає в безперервному контролі результатів діяльності і стану об'єкта управління (підсистеми управління і керованої системи) і негайному реагуванні на відхилення, які виникли. Небажані відхилення ліквідовуються, вигідні зберігаються і посилюються. Іншими словами, принцип зворотного зв'язку передбачає постійний обмін інформацією між об'єктом і суб'єктом управління з метою пошуку оптимального варіанта використання та охорони земельних
