Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частина 2)
Страница 17 из 58
Пропонується така модель сучасного землевпорядкування за видами і формами (табл. 8.1).
8.4. Суть і структура землевпорядкування агроформувань
Головним завданням землевпорядкування агроформувань є складання проекту, який передбачає порядок і спосіб використання землі. Власне, від того комплексу питань, які розглядатимуться в проекті землевпорядкування, повною мірою залежить ефективність використання землі.
Тільки повна гармонія взаємодоповнювальних економічних та екологічних чинників є запорукою розв'язання важливих еколого-економічних, соціальних та інших проблем суспільства. Нехтування цим може перекреслити всі очікувані сподівання.
Західні дослідники прийшли до одностайної думки, що поки в землекористуванні не будуть розв'язані екологічні проблеми, будь-які земельні реформи будуть безрезультатними. Це випливає в першу чергу з того, що в умовах ринкової економіки будь-яка підприємницька діяльність скерована, перш за все, на отримання прибутку. І чим більший його розмір, тим більша мотивація до праці. Такий закон ринку. Але власник землі, справжній господар, плануючи отримання з року в рік високих прибутків, завжди порівнює їх з ресурсними (енергетичними) затратами, які забезпечують цей прибуток. Наприклад, вирощування озимої пшениці урожайністю в ЗО ц/га (за умови відчуження супутньої продукції) супроводжується втратою гумусу в кількості 0,67 т/га, а при досягненні урожайності 50 ц/га втрати гумусу вже складатимуть 1,207 т/га, тобто більші майже вдвічі. Якщо не компенсувати втрат гумусу, винесеного з грунту врожаєм і супутньою продукцією, то настане час, коли навіть підвищені дози мінеральних добрив не матимуть позитивного впливу на ріст урожайності. Ґрунт буде деградувати. Для повернення йому попередньої родючості будуть потрібні значно більші кошти, ніж прибуток, отриманий від надмірної врожайності. Потрібно буде і більше часу на "оздоровлення" ґрунту. Це, у свою чергу, означає, що гроші, які могли б бути використані на соціальні потреби суспільства, будуть скеровані на усунення негативних екологічних наслідків у землекористуванні.
Але таких сумних наслідків у землекористуванні можна уникнути за умови, коли в структурі проекту організації території поряд з відомими складовими його частинами будуть передбачені і такі складові частини, як організація природоохоронних заходів та ефективність проекту. Елементами складової частини "організація природоохоронних заходів", як показує практика управління земельними ресурсами, повинні бути:
• захист землі від антропогенних впливів;
• відтворення і підвищення родючості ґрунту;
• забезпечення правового режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
При розробці проекту землевпорядкування обов'язковою умовою має бути виготовлення кадастрових планів обмежень і обтяжень, які складаються з метою отримання достовірної графічної та аналітичної інформації про наявність, склад, місцерозташування об'єктів з особливим режимом використання земель і межі зон особливого режиму землекористування навколо цих об'єктів.
Враховуючи зміст і завдання проектів землевпорядкування, ефективність проектних рішень повинна визначатись за трьома основними напрямами:
• екологічний;
• економічний;
• соціальний.
Ці напрями ефективності проектів організації території в умовах ринкової економіки слід розглядати триєдино, комплексно.
Правда, було б несправедливо не зазначити, що ефективність проектів землевпорядкування визначалась і раніше. Однак за часів колишнього Союзу міністерства і відомства, зосередивши у своїх руках власність і владу, виходили лише з позиції партійної економічної політики, забуваючи про загальнонародну екологічну та соціальну проблематику, що й привело країну до глибокої еколого-економічної та соціальної кризи.
Як бачимо, комплексна оцінка запропонованих заходів повинна стати невід'ємним атрибутом проекту організації території, що дозволить уникнути помилок, які допускалися при соціалістичному землевпорядкуванні.
Сьогодні стало очевидним, що вивчення курсу землевпорядкування повинно передбачати таку складову частину, як визначення вихідних даних для встановлення розмірів земельного податку або орендної плати за користування землею.
Отже, структуру проекту землевпорядкування агроформувань можна відобразити таким чином (табл. 8.2).
