Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частини 1)

• дата закінчення;

• тип операції.

Реєстрація інформації четвертого блоку передбачає занесення в кадастровий реєстр даних про нерухомість, міцно пов'язану з землею (будівлі, споруди тощо). Така інформація поки що знаходиться в бюро технічної інвентаризації і є їхньою власністю, але згодом вона повинна передатися в державний земельно-реєстраційний центр.

Сьогодні існує багато дискусій в наукових колах щодо розширення кількості реєстрів з метою додаткової подачі оцінних даних земельних ділянок. Частково можна було б погодитися з такою постановкою питання. Адже інформація, наприклад, про бали бонітету грунту, запаси гумусу в грунті, його гранулометричний склад, кислотність тощо тільки б розширила наші знання про землю.

Однак ми вважаємо за недоцільне подавати цю інформацію в кадастровий реєстр, оскільки грошова оцінка землі, яка подається в реєстрі опису земельної ділянки, є синтезуючим показником якісного стану грунту. Більше того, в умовах розвинутої ринкової економіки такий показник, як грошова оцінка землі, вважаємо, буде недоцільним. Оцінку землі буде визначати ринок, тобто в реєстр буде занесено інформацію про ринкову оцінку землі. Власне, у всіх країнах Скандинавії, Німеччині та ін. у реєстр заноситься ринкова ціна землі, оскільки грошова оцінка землі не дає реальної ціни нерухомості.

Підтвердженням цього може послужити приклад Данії, де визначення терміну "земельний кадастр" обмежується лише реєстрацією земель та виготовленням кадастрових карт. Як бачимо, бонітування грунтів, грошова оцінка земель тут абсолютно відсутні.

Але потрібно зазначити, що в окремих випадках виникає певна необхідність занесення в кадастровий реєстр цілої низки показників, таких як гумусність грунту, його гранулометричний склад, експозиція схилу, сума активних температур, рівень залягання ґрунтових вод тощо. Чим це викликано?

У першу чергу тим, що, наприклад, багаторічні насадження, залежно від порід і сортів, як ніякі інші культури, надзвичайно вибагливі до свого місцерозташування. Навіть підвищений вміст гумусу в грунті може призвести до погіршення, наприклад, якості винограду. Доведено, що надмірна кількість гумусу в грунті, з одного боку, забезпечує збільшення валового виходу винограду, але, з другого боку, знижує вміст у ньому цінних мікроелементів, які негативно впливають на споживчу цінність вина. Між іншим, сьогодні вже існують публікації про те, як досягти зниження врожайності виноградників, польових культур. На якість винограду впливають інші чинники природного середовища - експозиція схилу, сума активних температур тощо.

Отже, нарешті зрозумілим стає, чому, готуючи марочні виноградні вина для реалізації, необхідною умовою є подання сертифіката, який поряд з іншими показниками засвідчує, в яких умовах (середовищі) вирощувався виноград або інші плоди. Як Бачимо, ринок землі ставить серйозні вимоги до характеристики земельних ділянок, визначає їх вартість. Тому кадастровий реєстр повинен містити параметри ділянок, на яких розміщаються багаторічні насадження.

Треба сказати, що хоч сьогодні в Україні ще немає створеної системи реєстрації земель, все ж докладається багато зусиль щодо її створення. Запроваджується єдина система кадастрової нумерації земельних ділянок. Механізм присвоєння кадастрового номера кожній земельній ділянці має досить оригінальну і в той же час просту природу. Кожна земельна ділянка включає в себе власне свій номер з тризначним числом, номер кадастрового кварталу з двозначним числом, номер кадастрової зони також з двозначним числом та код об'єкта адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) з десятизначним числом, затвердженого Держ-комстатом України.

Процедура присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного кадастру зініціювала до запровадження цілої низки термінів, які до цього часу в практиці управління не зустрічалися, а саме: кадастровий номер, кадастровий квартал, кадастрова зона, кадастрова облікова одиниця, індексна кадастрова карта, черговий кадастровий план тощо.

Тому спеціалісти органів управління земельними ресурсами, землевпорядного виробництва, спеціалісти реєстраційних офісів, очевидно, повинні були б бути ознайомлені і володіти цими термінами.

Згідно з проектом Закону України "Про державний земельний кадастр" ці терміни мають таке визначення:

• кадастровий номер - це унікальний номер, який присвоюється земельній ділянці і не повторюється на всій території України;

• кадастровий квартал - комплексне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами;

• кадастрова зона - сукупність земельних ділянок, які знаходяться за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах;

• кадастрова облікова одиниця - земельна ділянка, кадастровий квартал, кадастрова зона та ін.;

• індексна кадастрова карта - спеціальна карта (план) розміщення кадастрових облікових одиниць у межах адміністративно-територіальних утворень, яка містить межі
облікових одиниць та їх нумерацію;

• черговий кадастровий план – спеціальний план, створений у державній системі координат, на якому відображаються межі земель них ділянок, їх площі та кадастрові номери, а також інша необхідна кадастрова інформація.

Ієрархічна структура кадастрового номера земельної ділянки є однорідною на всій території України (рис. 6.1).

Причому згідно з прийнятою структурою кадастрового номера допустима кількість кадастрових зон - 99, кадастрових кварталів - 99, земельних ділянок - 999.

Складові кадастрового номера відокремлюються двокрапкою (:). У випадках, коли ієрархічні рівні мають менше значущих цифр, то решта позицій заповнюється цифрою 0. Наприклад, земельна ділянка № 36, яка розміщена в кадастровій зоні № І Малосупоївської сільської ради (с. Мала Супоївка) Згурівського району Київської області (рис. 6.2), буде мати кадастровий номер - 3221984001:01:00:036.

Важливо відзначити, що сьогодні, коли автоматизована земельно-реєстраційна система ведення державного земельного кадастру проходить свою апробацію в умовах виробництва, структуру ієрархічних рівнів, їхній зміст слід розглядати не як догму, а в динамічному розвитку. Очевидно, у великих містах, селищах буде доцільно замість кадастрових зон запровадити таку облікову одиницю, як житлово-експлуатаційна контора (ЖЕК) чи житлово-експлуатаційне управління (ЖЕУ).

Вже сьогодні стає очевидним, що нумерації кадастрового кварталу слід надати тризначне число, а нумерації земельних ділянок, відповідно, чотиризначне. Це викликано тим, що в адміністративному районі є випадки, коли кількість кварталів більше 100, а ділянок у кадастровому кварталі більше 1000.

Багаторічний досвід країн Західної Європи свідчить, що реєстрацію земельних ділянок як складову земельного кадастру доцільно здійснювати попередньо на паперових носіях (Поземельна книга), а пізніше цю інформацію слід перенести на магнітні носії. Таке дублювання інформації буде виправдано у випадках форс-мажорних обставин та ін.

Інформація, занесена в реєстри, повинна бути прозорою (відкритою) для громадськості. Це означає, що в будь-який час зацікавлена особа, за відповідну оплату послуг, могла б отримати повну інформацію про розмір земельної ділянки, її вартість, поточні операції, проведені із землею будь-якого власника чи землекористувача, який його цікавить. Нині таку інформацію в країнах Скандинавії, Німеччині та ін. може отримати зацікавлена особа, не виходячи з квартири чи будь-якого іншого офісу шляхом підключення комп'ютера до системи Інтернет з наступним викликом адреси "Земельні ресурси" або цифрового унікального номера.

Певна річ, як сьогодні, так і в найближчий час, такими послугами в Україні поки що скористатися буде проблематично. Адже реєстраційні центри (офіси) тільки починають створюватися. Зовсім недавно (травень 1996 р.) відбулася презентація реєстраційного офісу в м. Жовкві на Львівщині. Створений реєстраційний офіс у м. Згурівці Київської області. Подібні офіси чекають свого відкриття і в інших містах України. Доцільність створення таких офісів є очевидною, про що говорять приклади країн Західної Європи. Так, у Франції, де налічується понад 60 млн. власників земельних ділянок, кожне місто має свій реєстраційний офіс. Але це, знову ж таки, не повинно бути догмою. В кожному конкретному випадку доцільність створення реєстраційного офісу визначається індивідуально. Так, в Англії, де населення трохи більше, ніж в Україні, є лише 9 реєстраційних центрів, які повністю задовольняють потреби власників і користувачів землі, владних структур тощо.

Сьогодні у світі зрозуміли, що реєстрація земель служить не тільки для оподаткування власників чи користувачів землі, але й для правового захисту їхніх земельних ділянок, забезпечення державних гарантій, кредитів, зменшення кількості земельних спорів тощо.

Реєстрація земель служить доброю основою для підтримки раціонального використання навколишнього середовища, сприяння здійсненню земельної реформи в Україні.

Тому й не випадково в отриманні відомостей про земельну реєстрацію зацікавленими організаціями, підприємствами, установами є:

• Держкомзем України та його місцеві органи;

• Головне управління геодезії, картографії і
кадастру;

• Фонд державного майна;

• міністерства і відомства;

• Асоціація фермерів України;

• Державна податкова адміністрація України;

• Держкоммістобудування і комунального господарства;

• Міністерство юстиції України;

• судові органи; „

• органи місцевого самоврядування;

• інвестори, банки;

• страхові компанії;

• громадяни та ін.

• < Назад
• Вперёд >