Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частини 1)
Страница 73 из 79
Більшість інструментальних геоінформаційних систем надають у розпорядження користувачу досить широкі можливості щодо обробки та аналізу даних. У тому числі можливості імпорту/експорту просторових даних і атрибутивних даних у формати, які широко використовуються; можливості імпорту даних з систем GPS, електронних теодолітів-тахеометрів та інших цифрових польових збирачів даних; можливості реалізації засобів роботи з реляційними (які ґрунтуються на теорії математичних множин і відношень) базами даних; можливості накладання карт, просторового аналізу, пошуку об'єктів за адресами і аналізу мережевих структур.
Основу процесів обробки складає цифрове моделювання. Воно дозволяє здійснювати векторно-топологічне моделювання, буферизацію об'єктів, аналіз мереж, побудову цифрових моделей місцевості і т. д.
В інструментальних системах підтримується набір моделей (цифрових уявлень) просторових даних (векторна, топологічна і нетопологічна моделі, квадродерево, растрова модель, лінійні мережі) для введення даних, їх аналізу, моделювання і уявлення.
На основі інструментальних ГІС багато фірм-виробників реалізують повний цикл робіт для картографічного виробництва, які включають: збір і обробку даних польових знімань, обробку даних дистанційного зондування (ДЗ), введення графічної і семантичної інформації, формування вихідних цифрових карт і семантичних баз даних, аналіз і інтерпретацію вихідної інформації, отримання тематичних карт, оформлення і друк картографічного матеріалу.
При реалізації системи управління земельними ресурсами можуть бути добавлені модулі, які відповідають за оперативне поновлення земельно-кадастрової інформації, ведення кадастрових карт, оформлення і друк правовстановлюючих документів, проведення аналізу земельних ділянок з метою оцінки просторового положення залежно від різних чинників і умов (наприклад, екологічних, сервітутів), а також модулі, які відповідають за економічну оцінку землі.
ГІС нового покоління відрізняє орієнтація на моделі користувача даних з урахуванням предметної області й особливостей додатків, їх інформаційні моделі даних визначаються класами об'єктів, наборами атрибутів, розширеними можливостями реалізації запитів і операцій над об'єктами порівняно з попереднім поколінням. Вони дозволяють обробляти геоінформаційні дані за розподіленою технологією, що підвищує гнучкість і продуктивність систем.
Як правило, модулі і додатки утворюють єдине середовище користувача інструментальних ГІС. До ядра підключаються тематично орієнтовані модулі, які доповнюються додатками для управління моделями даних, побудови цифрових моделей, обробки растрових зображень, виконання розрахунків, аналізу і проектування, організації інтерфейсів (набір засобів для виведення зображення на екран і маніпулювання ним, побудова меню, вікон на екрані та ін.). При цьому є можливість підключення модулів, розроблених конкретним користувачем. Це підвищує універсальність систем і ефективність при розв'язанні нетипових задач.
Зростає значення модулів для тримірного проектування, генерації планів, автоматичного документування проектів і вибору оптимальних варіантів.
Інструментальні ГІС-системи можуть включати набір модулів для формування і ведення банків земельних даних про стан житлового і нежитлового фондів, інформаційного забезпечення адміністрації міста, ведення кадастру нерухомості, аналізу, оцінки і планування міських територій, управління комунальним господарством тощо. При цьому різноманітність ГІС породжує необхідність їх аналізу і вибору для вирішення практичних задач у конкретній галузі.
Застосування геоінформаційних технологій забезпечить можливість управління земельними ресурсами на якісно новому рівні. ГІС дозволяють створювати карти безпосередньо в цифровому вигляді за координатами, отриманими внаслідок вимірювань на місцевості або при обробці матеріалів дистанційного зондування, зберігати земельно-кадастрову інформацію в електронному вигляді, що дасть змогу перейти до безпаперового документообігу і більш довершеної системи обліку земель.
Нині в Україні вже визріли сприятливі умови, які дозволяють зробити висновок, що в системі управління земельними ресурсами ГІС можуть використовуватися для розв'язання наступних задач:
• організаційне управління (в тому числі управління проектами, розробками, завданнями);
• конторська (офісна) праця (в тому числі управління проектами, розробками, завданнями);
• земельно-кадастрова інформація;
• земельно-кадастрові та інші знімання;
• обробка даних дистанційного зондування;
• ведення земельно-кадастрових карт;
• землевпорядне проектування;
• моніторинг і охорона земельних ресурсів;
• інформаційне обслуговування і використання земельної інформації;
• прогнозування використання земельних ресурсів;
• нарахування і контроль отримання та прогнозування майбутніх земельних платежів автоматизація технології підготовки і видачі земельно-правових документів;
• забезпечення основної діяльності (фінанси, бухгалтерія, канцелярія, кадри, постачання, склад, редакційно-видавнича діяльність, реклама, нормативно-технічна служба тощо);
• наукові дослідження;
• освіта та перепідготовка кадрів тощо.
У більшості випадків автоматизована система управління земельними ресурсами будується на основі локальної мережі. У системі створюються автоматизовані робочі місця (АРМ), які спеціалізуються на різних стадіях обробки інформації, наприклад:
• АРМ реєстрації замовлень;
• АРМ ведення чергової кадастрової карти;
• АРМ ведення бази власників землі і землекористувачів;
• АРМ обробки результатів кадастрових знімань тощо.
Реалізація земельно-інформаційних систем, як і інших спеціалізованих систем, може базуватися на різних технічних рішеннях. Можна почати створювати свою систему з "нуля", а можна використати готові блоки третіх фірм або вести розробку на базі однієї з універсальних чи спеціалізованих САПР.
