Навчальний посібник Управління Земельними Ресурсами В. В. Горлачук В. Г. В'юн А. Я. Сохнич (частини 1)
Страница 72 из 79
Однак в умовах використання сучасної геодезичної вимірювальної техніки (електронні тахеометри, світлодалекоміри, станції GPS та ін.) масштаб на точність виконання робіт щодо складання земельно-кадастрових карт майже не опливає. Навпаки, дрібніший масштаб забезпечує більшу точність за рахунок зменшення кількості установок вимірювальних приладів. Головним чинником визначення масштабу земельно-кадастрових карт (планів) є детальність відображення кадастрових об'єктів і можливість відображення в плані облікової одиниці площі.
Наявний планово-картографічний матеріал (на паперових чи електронних носіях) разом з іншою земельно-кадастровою інформацією дозволить здійснювати оперативне управління земельними ресурсами. Але виготовлення доброякісного планово-картографічного матеріалу вимагає розробки такої нормативно-технічної бази, яка б враховувала всі сучасні вимоги до картографічних матеріалів, призначених для роботи в умовах ринкової економіки.
6.2.5. Геоінформаційні технології
У різні періоди часу розвиток науки і техніки характеризувався підвищеною увагою або до інтеграції, або до спеціалізації. Обидва ці напрями розвитку на практиці "переплітаються", хоча на кожному етапі розвитку прикладних наук і технологій один з них, як правило, отримує перевагу.
Так було завжди. Адже інтеграція науки і техніки бере свій відлік ще з періоду античності. Для цього досить згадати школу Піфагора, в якій вивчалися предмети від музики до астрономії. Пізніше, у середні віки, яскравим представником інтеграційного підходу можна назвати Рене Декарта. Будучи за освітою архітектором, він більш відомий як математик і філософ. Великим інтегратором був і легендарний Леонардо да Вінчі.
При інтегрованій підготовці спеціальність, за якою отримана освіта, не відіграє істотної ролі при виборі сфери діяльності. Маючи універсальну підготовку і широкий запас знань порівняно з вузькоспеціалізованим спеціалістом, випускник цієї "школи інтеграції" може без особливих зусиль змінювати рід занять, добиваючись при цьому непоганих результатів у різних сферах діяльності.
Складність отримання інтегрованої підготовки полягає в необхідності освоєння великого обсягу інформації. Однак з появою комп'ютерної техніки ламаються стереотипи технологій збору і опрацювання інформації, перестають бути проблемою складні розрахунки та велика кількість інформації. Як результат цього, наприкінці XX ст. виник новий тип інтегрованих інформаційних систем, які отримали скорочену абревіатурну назву - ГІС (геоінформаційні системи).
Аналіз місця ГІС серед інших автоматизованих систем свідчить, що комплексна автоматизована обробка інформації в ГІС не має прямих аналогів з технологією обробки в інших автоматизованих системах. У той же час ГІС поєднують у собі на різних етапах перетворення інформації "обкатані" елементи технологій інших систем (систем автоматизації проектування, експертних систем, а також автоматизованих систем для наукових досліджень або управління виробництвом). Внаслідок цього в ГІС проявляються риси, властиві іншим автоматизованим системам, чим зумовлена необхідність узагальнення досвіду і проведення аналізу цих систем для розуміння і оптимізації технологічних особливостей ГІС як автоматизованої системи.
З середини 90-х років геоінформаційні системи набули статусу серйозного стратегічного резерву в економіці тих країн, які вступили в період становлення інформаційного суспільства.
Сучасні геоінформаційні системи являють собою новий тип інтегрованих інформаційних систем, які, з одного боку, поєднують методи обробки даних багатьох автоматизованих систем (АС), що раніше існували, а з іншого - мають свою специфіку в організації і обробці даних. Саме це стало основою для створення нових автоматизованих систем управління (АСУ) на основі ГІС. Це зумовлює особливе значення ГІС як сучасного засобу організації багатьох видів виробництва.
Однак визначення ГІС як "комп'ютеризованої бази даних (БД)", "як системи управління", в якій зберігаються "просторові дані", потрібно вважати невірним або застарілим з ряду причин. По-перше, не тільки база даних (і не одна) може входити в склад ГІС, оскільки повна технологія обробки інформації в ГІС значно ширша, ніж робота з базою даних. По-друге, сучасна ГІС розрахована не просто на обробку даних, а на проведення в багатьох ситуаціях експертних оцінок. Іншими словами, ГІС повинна включати у свій склад експертну систему, а цього на рівні тільки бази даних досягнути неможливо, оскільки експертна система є більш загальною відносно БД. Нарешті, дані, які обробляє і зберігає ГІС, мають не тільки просторову, але й тимчасову характеристику, що важливо насамперед для географічних даних.
Хоча розробка ГІС почалася більше ЗО років тому (тоді це були чисто географічні інформаційні системи), їхній бурхливий розвиток і якісно нове уявлення, як вже зазначалося, склалися за останні 7-8 років завдяки прийняттю за основу цих систем ідеології і технології систем автоматизованого проектування, інтеграції всіх процесів обробки інформації на базі географічних даних. Тому на основі аналізу цілей і задач різних ГІС, що функціонують нині, більш точним буде визначення ГІС як Геоінформаційні систеМи, А не як Географічні інформаційні системи. Це зумовлено і тим, що відсоток чисто географічних даних у таких системах незначний, технології обробки даних мають мало спільного з традиційною обробкою географічних даних і, нарешті, географічні дані служать лише базою розв'язку великого числа прикладних задач, цілі яких далекі від географії. Певна річ, це не виключає існування чисто географічних інформаційних систем (абревіатура та ж - ГІС), однак надалі, про що ми не одноразово згадували, будемо розуміти під ГІС - Геоінформаційні систеМи.
Отже, ГІС - автоматизована інформаційна система, призначена для обробки просторово-Часових даних, основою інтеграції яких слуЖить географічна інформація.
Оскільки у ГІС здійснюється комплексна обробка інформації від її збору до зберігання, оновлення і уявлення, у зв'язку з цим потрібно розглянути ГІС з різних позицій.
Як системи управління ГІС призначені для забезпечення прийняття рішень щодо ефективного управління земельними ресурсами. При цьому для прийняття рішень завжди використовують картографічні дані.
На відміну від АСУ, в ГІС з'являється безліч нових технологій просторового аналізу даних. У силу цього ГІС служать могутнім засобом перетворення і синтезу різноманітних даних для вирішення задач управління. Як Автоматизовані інформаційні системи ГІС об'єднують ряд технологій або технологічних процесів відомих інформаційних систем типу автоматизованих систем наукових досліджень (АСНД), систем автоматизованого проектування (САПР), автоматизованих довідково-інформаційних систем (АДІС) та ін. Основу інтеграції технологій ГІС складають технології САПР. Оскільки технології САПР досить випробувані, це, з одного боку, забезпечило якісно більш високий рівень розвитку ГІС, з іншого - істотно спростило розв'язання проблеми обміну даними і вибору систем технічного забезпечення. Цим самим ГІС стали в один ряд з автоматизованими системами загального призначення типу САПР, АСНД, АДІС.
Як геосистеми ГІС включають технології (передусім технології збору інформації) таких систем, як географічні інформаційні системи (ГІС), системи картографічної інформації (СКІ), автоматизовані системи картографування (АСК), автоматизовані фотограмметричні системи (АФС), земельні інформаційні системи (ЗІС), автоматизовані кадастрові системи (АКС) і т. п.
Як системи, які використовують бази даних, ГІС характеризуються широким набором даних, які збираються за допомогою різних методів і технологій. При цьому потрібно підкреслити, що вони об'єднують в собі як бази даних звичайної (цифрової) інформації, так і графічні бази даних. У зв'язку з великим значенням експертних задач, які вирішуються за допомогою ГІС, зростає значення експертних систем, що входять у склад ГІС.
Як системи моделювання ГІС використовують максимальну кількість методів і процесів моделювання, які застосовуються в інших автоматизованих системах.
Як Системи отримання проектних рішень ГІС багато в чому застосовують методи автоматизованого проектування і вирішують низку спеціальних проектних задач, які в типовому автоматизованому проектуванні не зустрічаються.
Як системи представлення інформації ГІС є розвитком автоматизованих систем документного забезпечення (АСДЗ) з використанням сучасних технологій мультимедіа (технологій обробітку і представлення аудіо - і відеоінформації). Це визначає великі можливості перегляду вихідних даних ГІС порівняно зі звичайними географічними картами. Технології виводу дозволяють оперативно отримувати візуальне представлення картографічної інформації з різними навантаженнями, перейти від одного масштабу до іншого, отримувати атрибутивні дані в табличній або графічній формі.
Як Інтегровані системи ГІС являють собою приклад об'єднання різних методів і технологій в єдиний комплекс, створений при інтеграції технологій на базі технологій САПР та інтеграції даних на основі географічної інформації.
Як Прикладні системи ГІС не мають собі рівних за широтою застосування, оскільки використовуються в управлінні земельними ресурсами, на транспорті, в навігації, геології, географії, військовій справі, топографії, економіці, екології тощо. Використовуючи широкі можливості ГІС, сьогодні на їхній основі інтенсивно розвивається Тематичне картографування.
Як системи масового користування ГІС дозволяють застосовувати картографічну інформацію на рівні ділової графіки, що робить їх доступними не тільки фахівцеві, але й будь-якому користувачу.
Останнім часом більше 100 організацій і фірм розповсюджують у нашій країні зарубіжні системи для створення ГІС-технологій. При цьому базою створення ГІС служать так звані інструментальні пакети, які представляють програмно-технологічні комплекси.
Інструментальні пакети відрізняються від спеціалізованих систем можливістю налагодження системи під конкретні потреби користувачів. Налагодження системи включає в себе наявність розвинутих засобів розробки додатків і визначає структуру системи як набір спеціалізованих модулів, які підтримують ті чи інші необхідні користувачу функції. Як засоби розробки часто використовуються внутрішні мови програмування, зовнішні бібліотеки функцій, підтримка ОLE.
