Конспект по пожежно-профілактичній піготовці
Страница 14 из 52
При сучасному будівництві в багатоповерхових будівлях частіше всього застосовують залізобетонні перекриття, які можуть бути монолітними і із збірного залізобетону. До найпростішого виду монолітного залізобетонного перекриття відноситься гладка однопролітна плита, проліт якої приймається в межах від 1,5 до 3 м, а товщина може бути від 60 до 100 мм — залежно від величин навантаження і прольоту. Збірні залізобетонні перекриття мають великі переваги перед монолітними. Вони збираються з окремих елементів заводського виготовлення. Конструкції залізобетонних перекриттів дозволяють перекривати великі за площею приміщення без пристрою додаткових опор. Межа вогнестійкості залізобетонних перекриттів залежить від класу (марки) арматурної сталі, товщина захисного шару бетону і змінюється в широких межах (від 0,5 до 3,7 год.). Залізобетонні перекриття не мають пустот, горючими елементами їх, є тільки підлоги. При якісному замонолічуванні стиків плит такі перекриття є високоефективними протипожежними перешкодами.
Мал. 4.8. Міжповерхові і горищні перекриття по сталевих балках:
А — міжповерхове з дерев'яним заповненням; б — міжповерхове із збірною плитою по нижніх і верхніх полицях; в — горищне з дерев'яним заповненням; 1 — підлога; 2 — лага; 3— толь; 4 — дерев'яний щитовій накат; 5 —планка; 6 — залізобетонні плити; 7 — звукоізоляція; 8 — глинопіщана замазка; 9 — дерев'яний щит; 10 — розчин; 11 — теплоізоляція; 12 — сталева балка.
Підлоги Влаштовують по перекриттях або безпосередньо по ґрунту. Верхній шар підлоги, безпосередньо що піддається експлуатаційним діям, називають покриттям або чистою підлогою. По конструкції покриття підлоги бувають монолітні (безшовні) і з штучних або рулонних матеріалів. Будівельні норми і правила допускають у всіх будівлях виконувати підлоги з горючих матеріалів, за винятком приміщень, в яких застосовуються або зберігаються легкозаймисті і горючі рідини.
6.5. ПРОТИПОЖЕЖНІ ПЕРЕШКОДИ В БУДІВЛЯХ.
Для зменшення можливої площі пожежі, обмеження її розповсюдження по горизонталях і вертикалях і створеннях умов для успішного гасіння багато будівель розділяються протипожежними перешкодами на відсіки. Розміри відсіків встановлюються будівельними нормами і правилами залежно від призначення, ступеня вогнестійкості, поверховості будівель і пожежної небезпеки приміщень.
До протипожежних перешкод відносяться протипожежні стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, люки, тамбур-шлюзи і вікна.
Мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перешкод в будівлях всіх ступенів вогнестійкості встановлені:
2,5 год. — для протипожежних стін;
1,2 год. — для протипожежних дверей, вікон і воріт в протипожежних стінах;
0,75 год. — для протипожежних перегородок;
0,6 год. — для протипожежних дверей і вікон в протипожежних перегородках і для протипожежних дверей тамбур-шлюзів в приміщеннях з виробництвами категорій А, Б і В, для дверей входів на горище і протипожежних люків;
1,0 год. — для протипожежних перекриттів (міжповерхових, горищних і над підвальними і цокольними поверхами) в будівлях I ступеня вогнестійкості;
0,75 год. —для протипожежних перекриттів (міжповерхових, горищних і над підвальними і цокольними поверхами) в будівлях II і III ступеня вогнестійкості і в будівлях IV ступеня вогнестійкості (над підвальними і цокольними поверхами); для перекриттів тамбур-шлюзів.
Протипожежні перешкоди повинні виконуватися з не горючих матеріалів. Будівельні норми і правила встановлюють не тільки мінімальні межі вогнестійкості протипожежних перешкод, але і визначають ряд конструктивних вимог.
Протипожежні стіни Повинні опиратися на фундаменти або фундаментні балки, та зводяться на всю висоту будівлі або споруди і розділяти конструкції (перекриття, покриття, фонарі). При цьому вимагається, щоб протипожежні стіни виступали над покрівлею на 60 см, якщо хоча б один з елементів покриття, за винятком покрівлі, або несучі конструкції дахів виконані з горючих матеріалів, і на 30 см, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, або несучі конструкції дахів виконані з важкогорючих і не горючих матеріалів. Протипожежні стіни можуть не виступати над покрівлею, якщо всі елементи покриття і дахів, за винятком покрівлі, виконані з не горючих матеріалів.
В будівлях з металевим або залізобетонним каркасом протипожежні стіни допускається встановлювати безпосередньо на конструкції каркасів, при цьому межа вогнестійкості каркаса в поєднанні з його заповненням і вузлами кріплень повинна бути 2,5 год.
Протипожежні стіни в будівлях із зовнішніми стінами з горючих матеріалів, або важкогорючих, повинні виступати за площину зовнішніх стін, за карнизи і звиси дахів на 30 см.
При влаштуванні зовнішніх стін з профільованих металевих листів, асбестоцементних панелей з утеплювачем із горючих чи важкогорючих матеріалів, або з подвійним стрічковим склінням протипожежні стіни повинні розділяти їх, не виступаючи за зовнішню площину стіни.
Протипожежні стіни необхідно розраховувати на стійкість з урахуванням можливості одностороннього обвалення перекриття, покриття і інших конструкцій будівель і споруд при пожежі.
В протипожежних стінах допускається влаштовувати вентиляційні і димові канали так, щоб в місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожної сторони каналу була не менше 2,5 год. Перетин протипожежних стін і перегородок не допускається.
Якщо протипожежна стіна або перегородка влаштовується в місцях примикання однієї частини будівлі до іншої під кутом, то горизонтальна відстань між найближчими гранями отворів, розташованих в не горючих стінах, повинна бути не менше 4 м. При зменшенні цієї відстані отвори в стінах повинні заповнюватися протипожежними вікнами і дверима. Ділянки стін, карнизів і звисів дахів, що примикають до протипожежної стіни або перегородки під кутом, повинні бути з не горючих матеріалів і мати довжину не менше 4 м.
Протипожежні перекриття Є горизонтальними протипожежними перешкодами. Вони призначені для запобігання розповсюдження пожежі по вертикалі. Протипожежні перекриття не повинні мати прорізи і отвори, через які можуть проникати продукти горіння при пожежі.
При перетині протипожежних перешкод різними комунікаціями зазори між комунікаціями і перешкодами повинні наглухо закладатися будівельним розчином або мастикою на всю товщину перешкоди.
6.6. ПРОРІЗИ В БУДІВЛЯХ, ЇХ ЗАПОВНЕННЯ.
Для нормального функціонування будівель в стінах, перегородках, перекриттях і покриттях влаштовуються різні по величині і за призначенням прорізи. За призначенням прорізи можна розділити на світлові, транспортні і комунікаційно - технологічні.
Світлові прорізи Призначені для природного освітлення приміщень. До них відносяться вікна і фонарі. Вікна влаштовуються в зовнішніх стінах. Для верхнього освітлення виробничих площ, віддалених від віконних прорізів, влаштовують засклені надбудови покриття, які називаються фонарями. Окрім освітлення через вікна і фонарі може здійснюватися природна вентиляція (аерація). При пожежі світлові прорізи використовуються для видалення диму і пониження температури газів в приміщеннях.
Транспортні прорізи Призначені для пересування людей і транспортних засобів. До них відносяться двері і ворота. Важкогорючі і не горючі двері і ворота, що мають нормовану межу вогнестійкості і задовольняючі спеціальним вимогам, називаються протипожежними.
Комунікаційно-технологічні прорізи Призначені для пропуску інженерних мереж і здійснення технологічних зв'язків між приміщеннями.
Роль прорізів в забезпеченні пожежної безпеки будівель не однозначна. Перш за все прорізи необхідно розглядати як найвірогіднішими шляхи розповсюдження вогню і диму при пожежі. В цьому їх негативна роль. Проте проникнення до осередку пожежі, подача вогнегасних засобів, евакуація людей і матеріальних цінностей, видалення диму здійснюються також через прорізи. І в цьому їх позитивна роль. Негативний фактор може бути істотно понижений при відповідному захисті прорізів.
Вікна можуть бути з одинарним, подвійним або потрійним склінням. Вікна з одним шаром скла застосовують в південних районах або в не опалювальних будівлях. В районах з помірним кліматом вікна влаштовують, переважно в два шари скла з повітряним прошарком між ними. Вікна з трьома шарами стекол і двома повітряними прошарками застосовують в районах з холодним кліматом.
Заповнення віконних прорізів в протипожежних стінах повинне бути не горючим або важкогорючим і мати межу вогнестійкості не менше 1,2 год., а вікна повинні бути не відчиняючимися. Цим вимогам задовольняє заповнення прорізів порожнистими скляними блоками при кладці їх на цементному розчині і армуванні горизонтальних швів. Перевага скляних блоків полягає в тому, що не потрібен пристрій віконних палітурок. Подвійне скління армованим склом дозволяє також отримати нормовану величину межі вогнестійкості, за умов, що віконні коробки і палітурки забезпечать межу вогнестійкості не менше 1,2 год.
Кількість і розміри дверних прорізів в будівлі визначаються розрахунком. Для обмеження розповсюдження пожежі через дверні прорізи в протипожежних стінах або інших вертикальних огорожах, що виконують функції протипожежних перешкод, призначені протипожежні двері. Нормами встановлено, що загальна площа прорізів не повинна перевищувати 25% площі протипожежних перешкод. Протипожежні двері і ворота повинні бути не горючими або важкогорючими і мати межу вогнестійкості не менше 1,2 год., а також пристрій для самозакриття і ущільнювачі в притворах.
Протипожежні двері складаються з полотнища (мал. 4.9), дверної коробки і механізму відкриття і закриття. Полотнище важкогорючих дверей виконується з дощок 1, які для захисту від спалаху обшиваються покрівельною сталлю 3 По не горючому термоізоляційному шару. Межа вогнестійкості такого полотнища залежить від товщини дощок, а також виду і товщини термоізоляції. Теплоізоляція, як правило, виконується з азбесту 2. При товщині дощок 40 мм межа вогнестійкості дверей складає 1,5 год.
Важкогорючі двері можуть бути виконані з дощок, підданих глибокому просоченню антипіренами. Полотнища дверей виконуються двошаровими з дощок завтовшки 25— 30 мм з перев'язкою швів. Між шарами дощок прокладається азбест завтовшки 3 мм. Такі двері мають межу вогнестійкості 1,5 год.
Мал. 4.9. Конструкція полотнища важкогорючих дверей:
1 — дошка завтовшки 30—40 мм; 2 — не горюча теплоізоляція з азбесту завтовшки 5—7 мм; 3 — покрівельна сталь завтовшки 0,6 мм
Не горючі двері складаються з металевої обв'язки та заповнення з не горючого теплоізоляційного матеріалу. При товщині не горючої термоізоляції, 50 мм її межа вогнестійкості рівна 1,5 год.
