Конспект по пожежно-профілактичній піготовці

6.3. ФУНДАМЕНТИ, СТІНИ, ВНУТРІШНІ ОПОРИ

І ПЕРЕГОРОДКИ.

Фундаментом називається конструктивний елемент, який передає навантаження (що спирається) на основу.

Під основою розуміють масив ґрунту, розташований під фундаментом і сприймаючий, навантаження від будівлі і споруди.

Фундамент повинен забезпечити без усадочну стійкість будівлі, а отже, і його довговічність. На фундамент діють різні фактори: тиск вертикального навантаження від елементів будівлі, горизонтальний тиск ґрунту, вібрація ґрунту, дія ґрунтових вод, поперемінне замерзання і відтавання, хімічна агресивність ґрунтових вод. Враховуючи умови роботи фундаментів, до матеріалу для їх зведення пред'являються такі спеціальні вимоги, як стійкість проти ґрунтових вод і можливого хімічного руйнування, водонепроникність, морозостійкість, механічна міцність і довговічність. Цим вимогам задовольняють бутова кладка, бутобетон, залізобетон, сильно обпалена цегла.

По конструкції фундаменти діляться на стрічкові, стовпчасті, свайні, суцільні і коробчаті (мал. 4.1).

Мал. 4.1. Конструктивні схеми фундаментів:

А — Стрічкові; Б — Стовбчасті; В — свайні; Г — Суцільні; Д — Коробчаті; 1 — подушка стрічкового фундаменту; 2 — стіна фундаменту; 3 — Відмостка; 4 — подовжня несуча стіна будівлі ; 5 — розбивочна ось; 6 — Подушка стовбчастого фундаменту; 7 — підколонник; 8 — Стовп; 9 — фундаментна балка; 10 — свая; 11 — Ростверк; 12 — суцільна плита; 13 — ребро; 14 — Коробчатий блок; 15 — Подовжній канал для комунікацій; 16 — Поперечна несуча стіна; 17 — Пустоти

Стрічкові фундаменти (мал. 4.1, А) в поперечному перетині представляють прямокутну стіну 2, Яка зводиться на подушці 1 І розташовується під несучими стінами 4 По всьому периметру будівлі з прив'язкою до модульних розбивочних осей 5. Зовні по периметру будівлі влаштовується відмостка 5, захищаюча фундамент від затікання поверхневих вод. За використаним будівельним матеріалом стрічкові фундаменти можуть бути бутові, бутобетонні, збірні із залізобетонних елементів.

Стовпчасті фундаменти (мал. 4.1, Б) складаються з подушки 6, на яку встановлюється підколонник 7 із стовпом 8. Навантаження від несучих стін 4 передається на стовпи 8 через фундаментні балки 9. Призначення відмостки 3 те ж, що і у стрічкових фундаментів. Як матеріал для стовбчастих фундаментів застосовується переважно залізобетон.

Свайні Фундаменти (мал. 4.1, В) складаються з свай 10 і ростверків 11, Які сприймають навантаження від несучих стін 4. Матеріалом ростверків фундаментів служить залізобетон, а сваї роблять з дерева, металу, бетону і залізобетону.

Суцільний фундамент (мал. 4.1, Г) застосовують в слабих ґрунтах і при великих навантаженнях. Він є товстою залізобетонною плитою 12, Розташовану під всією будівлею і має ребра 13, На яких встановлюються стовпи 8, сприймаючі навантаження від будівлі через фундаментні балки (на малюнку не показані).

Коробчаті фундаменти (мал. 4.1, Д) Є одним з різновидів суцільних фундаментів. Вони складаються з коробчатих блоків 14 З каналами 15 Для комунікацій і пустотами 17, Які можуть бути використані для стоянки автомашин і іншої господарської мети. Навантаження від несучих стін 16 Сприймають коробчаті блоки 14 І передають на підставу.

Враховуючи, що для пристрою фундаментів застосовуються матеріали, що в основному не згоряють, а конструктивні елементи фундаментів при пожежі не піддаються обігріву, протипожежні вимоги до фундаментів не нормуються. Проте це положення не розповсюджується на стіни стрічкових фундаментів, якщо вони є зовнішніми стінами підвалу. Стіни в даному випадку повинні задовольняти по вогнестійкості вимогам, що пред'являються до несучих стін.

Стіни Є основними конструктивними елементами будівлі. Достатньо вказати, що вартість стін в цегляних будівлях складає 23,3%, а у великопанельних 30,5% повній вартості будівлі.

Як видно з табл. 4.1, при визначенні ступеня вогнестійкості будівлі найвищі межі вогнестійкості встановлені для стін. Це пояснюється тим, що в умовах пожежі від вогнестійкості стін залежить стійкість будівлі в цілому. Крім того, внутрішні стіни є перешкодами розповсюдження пожежі з одного приміщення в інше, а зовнішні стіни перешкоджають розповсюдженню пожежі між будівлями. Стіни підрозділяють на зовнішні і внутрішні, а залежно від конструкції будівлі розрізняють несучі, самонесущі і навісні стіни.

Зовнішні стіни призначені для захисту внутрішнього простору будівель від опадів, вітру, температурних коливань, шуму, сонячної радіації, а також для передачі навантажень від перекриттів і покриттів на фундаменти.

Внутрішні стіни виконують розділяючі і несучі функції в будівлі.

Особлива роль відводиться протипожежним стінам, які призначені перешкоджати розповсюдженню вогню з однієї частини будівлі в іншу.

Традиційною конструкцією в будівництві багатоповерхових будівель є цегляна стіна. В даний час на частку цегли приходиться 46% всіх стінних матеріалів. Розрізняють суцільні і полегшені цегляні стіни (мал. 4.2).

Мал. 4.2. Цегляні стіни:

А — суцільна із звичайної глиняної цеглини; б — полегшена типу Герарда; в — полегшена типу Попова - Орлянкина; г — колодязна; 1. — металевий зв'язок; 2 — точкові ряди перев'язі; 3 — шлакобетон або шлакова засипка; 4 — вертикальні ряди перев'язі.

Межі вогнестійкості стін і перегородок з силікатної, звичайної і дірчастої цеглини приведені в табл. 4.3, з якої видно, що межа вогнестійкості цегляних стін і перегородок залежить від їх товщини. Якщо товщина кладки 12 см і більше, то існуючі нормативні вимоги до межі вогнестійкості стін виконуються для будівель всіх ступенів вогнестійкості.

Таблиця 4.3

Межа вогнестійкості стін з природних, легкобетонних і гіпсового каміння, полегшених цегляних кладок із заповненням легким бетоном, не горючих або важкогорючих теплоізоляційних матеріалів приблизно на 30—40%, нижче, ніж цегляних стін однакової з ними товщини.

У зв'язку з індустріалізацією будівництва широке застосування отримали великопанельні стіни. Стінні панелі виготовляють одношарові і багатошарові. Поперечні перетини найпоширеніших видів панелей показані на мал. 4.3.

Одношарові панелі (мал. 4.3, А, Б, В) Складаються з основного шару 1 З легкого або комірчастого бетону і зовнішнього захисно-обробного шару 2. Випускаються панелі, які мають внутрішній обробний шар 3.

Мал. 4.3. Поперечні перетини панелей:

А — із зовнішнім захисно-обробним шаром; б — із зовнішнім захисно-обробним шаром і внутрішнім обробним шаром; в — з комірчастого бетону; г — двошарова з внутрішнім несучим шаром; д — тришарова з крізними каркасами; е — тришарова на гнучких зв'язках; 1 — основний шар з легкого або комірчастого бетону; 2 — зовнішній захисно-обробний шар; 3 — внутрішній обробний шар; 4 — зовнішній і внутрішній несучі шари; 5 — легкий бетон теплоізоляції; 6 — арматура; 7 — напівжорсткий зв'язок з антикорозійної сталі; 8 — гнучкий зв'язок з антикорозійної сталі; 9 — ефективний плитковий утеплювач.

Багатошарові панелі (мал. 4.3, Г, Д, Е) Складаються з одного або двох несучих шарів 4, які можуть одночасно служити як обробні. Необхідний термічний опір створюється шаром з легкого бетону теплоізоляції 5 або ефективного утеплювача 9. Кріплення шарів між собою здійснюється за допомогою арматури 6, напівжорстких 7 і гнучких 8 Зв'язків з антикорозійної сталі. Несучі шари виконуються з щільного бетону. Зовнішній захисно-обробний шар виконують завтовшки 5 — 7 см з обробкою кольоровим цементом, керамічною плиткою і іншими декоративними матеріалами, стійкими до атмосферних впливів.

Межа вогнестійкості стін з одношарових панелей завтовшки 25 см складає не менше 2,5 год., а з тришарових панелей від 0,5 до 1 год. — залежно від конструкції панелей.

Ефективність експлуатації і межа вогнестійкості великопанельних стін залежать від конструкції і якості виконання вертикальних і горизонтальних стиків. Конструктивні рішення стиків показані на мал. 4.4. Герметизація стиків забезпечується полімерною мастикою 2 І герметизуючою прокладкою 3. Ці матеріали володіють низькою термостійкістю. Тому необхідна міцність огорож повинна забезпечуватися монтажним бетоном.

• < Назад
• Вперёд >