Курсова (практична) робота з лісівництва за темою: Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану 2009

За віком деревостани бувають абсолютно одновікові, відносно одновікові і різновікові. Абсолютно одновіковий деревостан – якщо вік всіх дерев у деревостані однаковий з точністю до 1 року. Такі деревостани переважно штучного походження – лісові культури. Якщо різниця віку дерев у деревостані не перевищує тривалості одного класу віку (10 чи 20 років), то такий деревостан умовно одновіковий, а при більшій різниці – Різновіковий. У різновікових деревостанах вік записують у формулі деревостану. Наприклад, у такому вигляді: 4С(120)3С (100)3Б(50), де в дужках вказано відносний вік.

Таблиця 1

Взаємозв’язок між абсолютним віком, класами віку і віковими групами

Бонітет – показник інтенсивності деревостану, який визначається за середньою висотою i середнім віком деревостану (за бонітетними таблицями М. М.Орлова), і опосередковано впливає на продуктивність насадження та умов місця його виростання.

Встановлено 5 основних класів бонітету, які позначаються римськими цифрами: до I класу віднесено деревостани вищої продуктивності, до V - нижчої. Виділяють також Iа i Iб класи бонітету для найбільш високопродуктивних деревостанiв та Vа i Vб для дуже низькопродуктивних. Шкала бонітетів подається в довіднику "Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии". Бонiтет деревостану тим вищий, чим сприятливiшi умови для росту даної породи. Тобто, якщо клiматичнi умови, родючість i вологість ґрунту вiдповiдають їх потребам і вимогливості.

Повнота - це ступінь щільності стояння дерев у деревостані, яка визначається сумою площ перетинів цих дерев на висоті 1,3 м на одиниці площі (1 га). Це Абсолютна повнота. Є ще i показник Відносної повноти, який частіше використовується на практиці. Визначається як відношення суми площ поперечних перетинів деревних стовбурів даного деревостану на висоті 1.3 м до суми площ перетинів стовбурів нормального деревостану того ж віку i бонітету. Повнота нормального деревостану приймається за одиницю - 1.0. Відносна повнота визначається за формулою:

Де, Gтакс - сума площ поперечних перетинів дерев даного деревостану на висоті 1.3 м;

Gнорм. - сума поперечних перетинів нормального повного деревостану, яку знаходять за таблицями ходу росту деревних стовбурів у довіднику "Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии" (1987).

Відносна повнота виражається в десятих частках одиниці: 1,0; 0,9, 0,8, 0,7 i т. д. Деревостани з повнотою 1,0–0,8 вважають високоповнотними, з повнотою 0,6–0,7 – середньоповнотними, з повнотою 0,4–0,5 – низькоповнотними, з повнотою 0,3 та нижче – рiдколiсся, що вже не має характеру лiсу.

Зімкнутістю намету деревостану називають відношення суми площ проекцій крон дерев на певній площі до площі, яку займає даний деревостан. Але на практиці найчастіше цей показник визначають окомірнн. Зімвнутість, як i пквнотаࠬ ви摀ажаЬҢѼ쑁я в десятиц долях від&о4иниці‑@␚оли наȼет 落дпро葁ਲՖчу՗тьсяܠ␷оксім쀠ббо просвітів дуже 萼ало – 10-20%, деревостан вважається високозімкнутим, а ступінь зімкнутості приймаємо відповідно 1,0, 0,9 чи 0,8. Якщо просвітів багато, то деревостан зріджений, розімкнутий. Наприклад, якщо просвіти займають 50% – зімкнутість 0,5.

В молодняках зімкнутість завжди вища ніж повнота, в середньовікових та пристигаючих ці показники наближено співпадають, а у стиглих i перестійних деревостанах повнота вища від зімкнутості.

• < Назад
• Вперёд >