Системи пожежної та охоронної сигналізації
Страница 13 из 36
Перевірка чутливості ПС проводиться з допомогою стандартних осередків. Сповіщувачі наражаються на вплив осередків різноманітних типів. При цьому контролю підлягають наступні параметри: зростання температури, оптична щільність диму, іонізаційна щільність диму, зменшення маси палива. Нижче приводиться опис і стисла характеристика стандартних осередків.
TF-1. Відкрите целюлозне полум’я з великою емісією тепла і диму. Дим мало видимий, видима частина темна. Для осередку використовується 70 брусків розміром 10´20´250 мм з сухого букового дерева. Розташування брусків до штабель з підставою 500´500 мм, що складається з 7 шарів.
TF-2. Жевріюче полум’я (піролітичне), емісія тепла мала, емісія диму більша, дим видимий, ясний. Осередок містить 24 бруски розміром 10´20´35 мм з сухого букового дерева. Бруски розташуються на металевій плиті електропідігрівача і підігріваються до температури 600°С. Неприпустимо полум'яне горіння. Контрольний параметр осередку М/Y=0.1 дБ/м з допустимим відхиленням 25 %.
TF-3. Жевріюче полум’я з димом. Емісія тепла мала, емісія диму більша, дим видимий, ясний. Для осередку застосовується 270 г бавовни довжиною 80 см, випресованої і висушеної. Спалахування забезпечується знизу зі здуттям полум’я.
TF-4. Відкрите полум'я з пластмас. Емісія тепла більша, емісія диму більша, видима частина дуже темна. Для осередку використовується 3 листи пінополіуретану без додатків, що уповільнюють горіння. Розміри листів 500´500´20 мм. Контрольний параметр осередку M/Y=0.25 дБ/м з допустимим відхиленням 25 %.
TF-5. Полум’я рідкого палива n-гептану. Емісія тепла більша, емісія диму більша, дим видимий, темний. Для осередку використовується лист, до якого заливається 650 г n-гептану і 3 % толуолу. Контрольний параметр осередку M/Y=0.18 дБ/м з допустимим відхиленням 15 %.
TF-6. Полум’я рідкого палива денатурованого спирту. Емісія тепла більша, емісії диму немає. Для осередку використовується 2 кг спирту, який знаходиться на листі площею 1900 см2 (0.19 м2). При цьому контролюється тільки приріст температури.
Під час випробувань в центрі камери розпалюється один з шести стандартних осередків пожежі, контролюються наступні параметри:
DT – приріст температури;
M – оптична щильність диму;
Y – іонізаційна щільність диму;
DG – зменшення маси палива.
При оцінці гідності сповіщувачів для визначення пожежі, згідно з європейським стандартом EN-54, слід побудувати три прямокутних паралелепіпеди, що лежать так, щоб по три їх грані співпадали з лініями початку прямокутних координат, а координати позначені відповідно Т, M, Y.
Паралелепіпеди мають наступні координати:
- перший – DТ=0¸15 °C, M=0¸0.5 дБ/м, Y=0¸1.5;
- другий – DТ=0¸30 °C, M=0¸1 дБ/м, Y=0¸3;
- третій – DТ=0¸60 °С, М=0¸2 дБ/м, Y=0¸6.
Якщо зміряні для даного сповіщувача і для даного осередку параметри виявляться в 1, 2 або 3 паралелепіпеді, то сповіщувач буде віднесений відповідно до класу А, В або С (рис. 7.1). Якщо параметри сповіщувача виявляться поза рамками паралелепіпедів, то вважається, що сповіщувач не придатний для відкриття даного типу осередку.
Рис. 7.1 – Класифікація пожежних сповіщувачів
За чутливістю до стаціонарних осередків пожежі
Сповіщувач вважається придатним для протипожежної мети, якщо він спрацює не менше, ніж на один стандартний осередок, і може бути віднесений до класу А, В або С.
Для точної оцінки параметрів димових ПС, згідно з європейськими та міжнародними стандартами, застосовується повітряний канал, що забезпечує циркуляцію повітря, і генератор штучного аерозолю, що утворюється, з фармакологічного парафіну. Канал побудований у формі замкнутого повітропроводу з приводом, що забезпечує циркуляцію повітря в межах від 0.2 м/с до 1 м/с. До потоку в каналі повітря, що циркулює, вводиться парафіновий туман. В каналі підтримується температура від 20 до 50°С. За цих умов відношення максимального зміряного значення М або Y до мінімального повинно складати 1.6.
Для випробувань сповіщувачів полум’я вимагається влаштування джерела, яке складається з газового пальника, екранованого від інфрачервоного випромінювання водяним кожухом. У цьому кожусі знаходиться отвір для виводу світла від полум’я. Перед отвором знаходиться механічний модулятор, за допомогою якого створюється ефект мерехтіння. Вздовж осі отвору знаходиться вимірювальна лінійка, на яку під час випробувань встановлюється сповіщувач і за допомогою якої проводиться визначення чутливості сповіщувача після впливу дестабілізуючого фактора.
Для перевірки теплових сповіщувачів застосовується повітропровід з циркуляцією повітря, що містить підігрівач. Швидкість зміни температури лінійна: 1, 3, 5, 10, 20 і 30°С/хвил. Температура фіксується малоінерційною термопарою. Мінімальний і максимальний час спрацьовування сповіщувачів визначені стандартом.
Стаціонарні випробування ПС являють собою методи, що можуть бути здійснені (технічно реалізовані) тільки в спеціально обладнаних місцях. В основному, це стаціонарні випробувальні камери або приміщення, у яких за певним законом змінюється зовнішній вплив на сповіщувач. Причому цей вплив формується у вигляді того фізичного поля, на яке розрахований чутливий елемент сповіщувача.
Основними перевагами цього класу випробувань є:
1. Можливість виміру всіх параметрів сповіщувачів.
2. Висока точність визначення контрольованих параметрів.
До недоліків даного класу випробувань слід віднести:
1. Визначення параметрів сповіщувачів тільки при їхньому демонтажі з місця встановлення.
2. Значний час проведення випробувань одного сповіщувача (від декількох хвилин до години, з урахуванням часу, витраченого на підготовку до проведення випробувань).
< >< >< >< >7.4. Тенденції розвитку методів випробувань < >Пожежних сповіщувачів
В патентних фондах країн світу існує залежність між кількістю технічних рішень з випробувань різноманітних ПС і кількістю технічних рішень (ТР) за відповідними видами ПС.
Наприклад, для минулого десятиріччя співвідношення між кількістю запатентованих в світі теплових, димових і світлових сповіщувачів відповідно склало 20 %, 66 %, 14 %, а співвідношення різних технічніх засобів до випробувань цих видів сповіщувачів складає 32 %, 56 % і 12 %.
Провідною країною у галузі розробки ПС є Японія – співвідношення розробки нових теплових, димових і світлових пожежних сповіщувачів 14 %, 74 % і 12 %. ТР з випробувань цих же видів сповіщувачів відповідно 22 %, 65 % і 13 %.
Для країн СНД (СРСР) це співвідношення складало 27 %, 60 % і 13 %, а співвідношення з випробувань ПС 50 %, 50 % та 0 %, відповідно.
< >8. ПРИЙМАЛЬНІ СТАНЦІЇ ПОЖЕЖНОЇ СИГНАЛІЗАЦІЇ
Одною з перших вітчизняних приймальних станцій пожежної сигналізації, що замінила громіздкі, з обмеженими тактичними можливостями і виконаними на релейній базі станції пожежної сигналізації ТЛО, ТЛОЗ і ТОЛ-10/100, став 10-променевий пульт пожежної сигналізації ППС-1. Особливостями цієї приймальної станції пожежної сигналізації були: підвищена інформативність про стан ліній зв'язку і пожежних сповіщувачів, наявність сервісного блока для проведення оперативного діагностичного контролю функціонування основних вузлів пульта і можливість індивідуального програмування режимів його роботи за кожним з 10 променів.
З метою зниження імовірності випадкового запуску установок автоматичного пожежогасіння в пульті ППС-1 було передбачене формування сигналів про пожежу і сигналів дистанційного запуску установок автоматичного пожежогасіння при спрацюванні не менше двох пожежних сповіщувачів у промені. Ці особливості пульта пожежної сигналізації ППС-1 забезпечили технічний прогрес в практиці проектування і експлуатації систем пожежної сигналізації.
