Системи пожежної та охоронної сигналізації
Страница 12 из 36
Технічні засоби для оперативних випробувань такого виду для димових ПС реалізуються за допомогою аналогічного пробника, але замість теплового поля утворюється задимлення жевріючим гнітом.
2. Утворення впливу, еквівалентного впливу диму. Реалізується шляхом розпилу парафінового масла за допомогою ультразвукових коливань в невеликій камері, яку підносять на штативі до ПС, або шляхом аерозольного розпилу.
При цьому відзнакою в методиці випробувань димових ПС є необхідність вилучення пилу, сажі або часток інших речовин, що застосовуються при випробуваннях (здійснюється шляхом продуву повітрям), та можливість виявлення порогу спрацьовування.
3. Для оперативного випробування пожежних сповіщувачів полум’ям рядом зарубіжних фірм пропонується використати прилади, аналогічні кишеньковим ліхтарям, за допомогою яких імітується електромагнітне випромінювання полум’я в ділянках спектра, відповідних області чутливості сповіщувача.
Перевагою цього виду випробувань є здійснення перевірки роботи чутливого елемента ПС.
Недоліками цього виду випробувань є те, що у такому разі не здійснюється визначення параметрів ПС.
Взагалі слід відзначити, що практично всі вищевизначені випробування мають недоліки, які стримують їх практичне використання.
< >< >< >< >7.3. Стаціонарні випробування пожежних сповіщувачів
Прикладом стаціонарних випробувань є метод проведення випробувань теплових пожежних сповіщувачів, що дозволяє проводити відбракування ПС за принципом "гідний – не гідний". Такий метод передбачає порівняння параметрів ПС з параметрами раніше випробуваного сповіщувача без визначення їхніх значень, при цьому обидва сповіщувачі встановлюють до камери, де створюється теплове поле.
Логічна схема порівнює час спрацьовування ПС і видає відповідні сигнали. Технічні рішення (ТР) класу 1 являють собою методи випробувань сповіщувачів, що можуть бути здійснені і реалізовані тільки в спеціально обладнаних місцях. В основному це стаціонарні випробувальні камери або приміщення, в яких за певним законом змінюється зовнішній вплив на сповіщувач. Причому вплив формується у вигляді того фізичного поля, на яке розрахований чутливий елемент сповіщувача.
При проведенні випробувань цього класу використовують, як правило, досить громіздкі комплекси вимірювальних приладів, що з високою точністю дозволяють визначити технічні характеристики ПС.
До цього класу відносяться ТР з проведення випробувань і регулювання сповіщувачів ТРВ-2, ИП-103. Випробування проводяться на спеціальному стенді, що складається з двох вузлів. Перший вузол включає до себе 2 ємності, до однієї з яких заливається трансформаторне масло. Ця ємність занурюється до іншої ємності, заповненої водою. До ємності з маслом встановлений підігрівач. Другий вузол являє собою блок контролю і регулювання температури масла. Сповіщувач встановлюється до ємності з водою, в якій підтримується температура, яка дорівнює температурі спрацьовування ПС.
До цього класу відносяться також і випробування ПС, що виконуються за міжнародними стандартами. Зокрема, європейським стандартом EN-54 визначено, що у виді стандартного контрольно-вимірювального приміщення використовується прямокутне приміщення з прямими стінами без вікон, з рівною стелею і плоскою підлогою.
Розміри приміщення повинні складати: довжина 9-11 м, ширина 7-9 м, висота - 3.8-4.2 м. В геометричному центрі підлоги камери розпалюється осередок. Сповіщувачі, що випробовуються, розташовуються на колі діаметром 6 м, яке знаходиться на стелі.
При випробуваннях ПС оцінка кількості і властивостей диму є складною задачею, бо різноманітні матеріали утворюють дим з різноманітними характеристиками, що, крім того, залежать від вологості і вигляду матеріалу, доступу кисню і ін. При цьому різниця, головним чином, полягає в різноманітній величині часток аерозолю диму і його кольорі. За цим європейським стандартом EN-54 при перевірці чутливості димових пожежних сповіщувачів для оцінки параметрів диму застосовують два типи приладів: перший, який працює за принципом виміру струму іонізації в еталонній іонізаційній камері; другий, в основі побудови якого використовується оптичний метод для визначення зміни прозорості повітря без диму і з димом. Ці прилади встановлюються на стелі біля сповіщувачів.
Два різних засоби виміру щільності диму дадуть додаткову можливість оцінки параметрів цього диму.
Іонізаційна камера призначена для виміру так званої іонізаційної щільності диму Y:
, (7.1)
Де I0 - струм іонізації без диму;
I - струм іонізації з димом.
З (7.1) випливає, що іонізаційна щільність диму Y є безрозмірною величиною, яка зростає від нуля разом із зростанням концентрації диму.
Оптичний прилад для виміру концентрації диму призначений для виміру так званої оптичної щільності диму M:
, (7.2)
Де Po - сила світла без диму;
P - сила світла з димом;
D - відстань між джерелом і приймачем світла.
З (7.2) випливає, що оптична щільність диму M зростає від нуля разом з концентрацією диму і має розмірність дБ/м.
Вимір задимленості приміщення за допомогою двох засобів дасть можливість визначити не тільки концентрацію диму, але і оцінити величину часток аерозолю. Частки, менші за довжину світлової хвилі, є невидимими і не можуть бути виявлені оптичним методом до того часу, як іонізаційним методом виявляються частки всіх розмірів. Відношення М/Y характеризує розмір часток диму.
