Лекція 4 ТРУДОВІ, ТЕХНІЧНІ І МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ
Страница 5 из 19
Важливим резервом підвищення ефективності використання наявних трудових ресурсів у малих і середніх містах є розвиток сфери послуг. Ці міста виконують роль центрів соціального обслуговування сільського населення. Зростання зайнятості людей у невиробничій сфері таких міст матиме велике соціальне значення й водночас дасть змогу створити умови для залучення у виробництво певної кількості працездатних жінок.
Питання зайнятості населення в умовах переходу до ринкової економіки вимагають теоретичного й методичного переосмислення. З розвитком індивідуальної та кооперативної трудової діяльності, впровадженням нових форм організації праці, особливо оренди, виникають принципово нові проблеми у сфері зайнятості.
Якісно новою формою зайнятості є розвиток індивідуальної й кооперативної трудової діяльності. З одного боку, ця сфера поглине значну кількість вільної робочої сили, а з іншого - намагатиметься обмежитися меншою кількістю працівників з розрахунку на одиницю вироблюваної продукції. Загальна чисельність зайнятих при масовому розвитку цієї сфери зросте завдяки додатковому залученню пенсіонерів і непрацездатних у працездатному віці. Зросте також повторна зайнятість певної частини населення. Отже, ускладниться процес складання витратної частини балансу трудових ресурсів.
Імовірно, зросте конкуренція між державними і кооперативними та приватними підприємствами у сфері зайнятості. В умовах переходу до ринкової економіки одним з найважливіших її структурних елементів є ринок праці.
Впровадження орендних форм організації сільськогосподарського виробництва позитивно впливає на забезпечення його робочою силою. Сільське господарство зможе вивільнити певну частину робочої сили тільки за високих темпів зростання продуктивності праці. Розвиток власне агропромислової інтеграції сприятиме ефективному використанню залишкової частини робочої сили. Це саме необхідно здійснити в сфері обслуговування, яка в сільській місцевості недостатньо розвинена.
Кооперація відкриває нові можливості для розширення трудової діяльності усіх членів суспільства, особливо у сфері обслуговування, що дасть змогу залучити до праці насамперед кваліфікованих працівників, які перебувають на пенсії. Розширення кооперативних форм у цій сфері є не тільки резервом для досягнення ефективної зайнятості населення, а й найважливішим чинником раціонального використання трудових ресурсів.
В міжнародній міграції робочої сили бере активну участь і Україна.
Основними країнами імпорту робочої сили для України є США і Канада. У сучасних умовах у США проживає 1 млн. 200 тис. іммігрантів з України, у Канаді - 530 тис. іммігрантів.
Головними причинами еміграції населення з України Є:
· низький життєвий рівень населення;
· незадоволеність роботою та умовами праці;
· недостатній рівень заробітної плати;
· національні причини (виїзд на історичну батьківщину, наприклад євреїв);
· екологічні причини;
· політичні причини.
Ці причини еміграції робочої сили відповідають загальним причинам міжнародної міграції робочої сили, але разом з тим мають деякі особливості. Еміграцію робочої сили з України можна поділити на етапи:
І етап - Кінець XVIII ст. (1799 р.) - кінець XIX ст. (1899).
Він характеризується виїздом переважно сільських мешканців із Західних регіонів України. Населення емігрувало через економічні труднощі.
Головні напрямки еміграції: США - більше 200 тис. осіб, Південна Америка - 300 тис. осіб.
II етап - З 1899 р. по 1914 р.
Основні особливості:
· еміграція селян, робітників, інтелігенції;
· напрямок еміграції - США, Канада, Південна Америка;
· кількість емігрантів - близько 400 тис. осіб.
III етап - З 1918 р. по 1939 р.
Основні особливості:
· еміграція робочої сили в основному з політичних мотивів;
· високий рівень освіти емігрантів;
· напрямок еміграції - США, Канада, Західна Європа;
· різке скорочення кількості емігрантів - близько 40 тис. осіб.
IV етап - 1945 - 1960 рр.
Основні особливості:
· мотиви еміграції в основному політичні;
· зростання частки висококваліфікованих емігрантів;
· напрямок еміграції: СПІА - 80 тис. осіб, Канада -50 тис, Західна Європа - 70 тис, Південна Америка -120 тис, Австралія - 21 тис. осіб.
V етап - З 1960 р. по теперішній час.
Основні особливості:
· виїзд кваліфікованих кадрів - "відплив інтелекту";
· напрямок еміграції: США - 52 тис. осіб (1990), Західна Європа - 146 тис, Ізраїль - 230 тис. осіб.
В цілому можна говорити про те, що розвиток в Україні міжнародної міграції робочої сили, яка призводить до значного відпливу трудових ресурсів, несприятливо впливає на розвиток трудових ресурсів нашої країни.
