Сегодня: 08 | 05 | 2021

РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ " ФІЛОСОФІЯ"

57.  Діалектична і метафізична концепції розвитку.

58.  Сутність "трагічної діалектики" К. Ліберта, Ж.-П. Сартра та М. Хайдегера.

59.  Відмінність діалектики Маркса від діалектики Гегеля.

60.  Категорії діалектики, їх місце і роль в науковому пізнанні.

61.  Свідомість як вища форма відображення дійсності.

62.  Співвідношення біологічного і соціального у виникненні свідомості.

63.  Роль несвідомого в людському бутті.

64.  Відображення та інформація.

65.  Специфіка релігійної свідомості.

66.  Свідомість і самосвідомість.

67.  Проблема "діалогу" людини і комп’ютерних систем.

68.  Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

69.  Співвідношення суб’єктивного і об’єктивного в процесі пізнання.

70.  Співвідношення чуттєвого і раціонального в процесі пізнання.

71.  Єдність теорії і практики в пізнанні як важлива умова вдосконалення суспільства.

72.  Природне і штучне середовище, їх роль в житті суспільства.

73.  Про роль і місце природних факторів на сучасному стані НТР.

74.  Проблема скінченності та нескінченності життя.

75.  Екологічна проблема як глобальна проблема сучасності. Шляхи її вирішення.

76.  Роль сфери обслуговування, зокрема торгівлі, туризму і громадського харчування в сучасному суспільстві.

77.  Вчення про суспільно-економічну формацію і його альтернативи про стадії економічного росту.

78.  Людина як найвища цінність суспільства.

79.  Проблема багатоманітності і взаємовпливів культур.

80.  Роль економіки, торгівлі, туризму та громадського харчування в соціальному прогресі.

81.  Наукове передбачення суспільних процесів.

82.  Соціальне передбачення і сучасна глобалістика.

83.  Гуманізація суспільних відносин як умови виживання людства.

84.  Прогностика і футурологія.

85.  Культура обслуговування в сфері торгівлі, туризму і громадського харчування.

86.  Проблема Заходу і Сходу у впливі культур.

87.  Культура і її зв’язок з цивілізацією.

88.  Проблема сенсу життя і безсмертя людини.

3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ

Одним із найважливіших складників навчального процесу є контроль рівня знань студентів. Під час вивчення дисципліни "Філософія" застосовується поточний, проміжний і підсумковий контроль знань. Усі ці види контролю взаємопов’язані та організовані в такий спосіб, щоб стимулювати ефективну самостійну роботу і забезпечити об’єктивне оцінювання рівня їх знань.

Перевірка та оцінювання знань студентів має кілька видів:

Ø  Поточний контроль:

1)  оцінювання знань студентів під час семінарських занять;

2)  оцінювання знань з використанням поточних тематичних тестів;

3)  оцінювання рефератів;

4)  оцінювання виконання домашніх завдань;

Ø  Проміжковий контроль:

1)  проведення підсумкових письмових контрольних робіт за окремими темами;

2)  оцінювання знань на основі блочно-модульних тестів;

3)  індивідуальні співбесіди за результатами вивчення кожного розділу;

Ø  Підсумковий контроль:

1)  у процесі іспиту;

2)  за результатами роботи протягом семестру (у разі відмінних показників).

Підсумковий (семестровий) контроль знань проводиться У формі іспиту. Іспит з курсу "Філософія" проводиться у формі бесіди викладача зі студентом, який виконав вимоги робочої програми, за екзаменаційними білетами. Студентк виставляється оцінка "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно" за певними критеріями.

Для отримання оцінки "відмінно" студент повинен дати чіткі обгрунтовані відповіді на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача. Під час складання іспиту він має показати розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Оцінку "добре" студент отримує у разі недостатньо чітких та обгрунтованих відповідей на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача за умов виявлення ним розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Для отримання оцінки "задовільно" студентові, який дав недостатньо чіткі й обгрунтовані відповіді на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача, виявив плутанину в оперуванні філософськими категоріями і відсутність умінь використання засобів філософського аналізу, необхідно показати розуміння сутності питань, знання основних філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміти обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, який під час відповідей на питання екзаменаційного білету і додаткові запитання викладача показав знання деяких аспектів філософських теорій та актуальних проблем сучасної філософії, але не виявив навички оперування філософськими категоріями і засобами філософського аналізу, уміння аналізувати філософські доктрини як складові загальної духовної культури людства, уміння пов’язувати набуті теоретичні знання з практичними вимогами, вміня обгрунтовувати та відстоювати власну думку на достатньому теоретичному рівні.

Під час виведення загальної оцінки за трьома питаннями екзаменаційного білету й додатковими запитаннями враховується значимість і складність питань, можливості саморозкриття студента. Також викладач може враховувати внутрішньосеместрові показники оволодіння студентом політологічним матеріалом.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1.  Філософія і політика.

2.  Філософія та світогляд. Їхні складові та функції.

3.  Кант – основоположник німецької класичної філософії. Антиномії "чистого розуму".

4.  Філософія французьких матеріалістів 18 століття.

5.  Відмінні риси і особливості середньовічної філософії. Суперечка про універсалії.

6.  Категорія буття, її філософський сенс.

7.  Людина в екзистенціальному вимірі: проблема життя і смерті, сенсу життя, щастя.

8.  Філософія, її предмет і роль в житті особи та суспільства.

9.  Основні проблеми філософії: взаємовідношення світу і людини (онтологічний, гносеологічний, аксіологічний аспекти).

10.  Сучасна західна філософія: основні напрямки, проблеми і тенденції.

11.  Сучасні наукові уявлення про будову і властивості матерії, її зміст і методологічне значення.

12.  Принципи, категорії і закони діалектики.