Сегодня: 08 | 05 | 2021

РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ " ФІЛОСОФІЯ"



ЛЕКЦІЯ № 7

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Філософські ідеї в Київській Русі (ІХ-ХП ст.)

Міфологічні уявлення східних слов’ян в дохристиянський та язичеський період. "Хрещення Русі" як світоглядна революція. Вплив візантійської і західноєвропейської культури на становлення києворуської культури. Світоглядні ідеї Іларіона, Нестора, В. Мономаха, К. Туровського, Я. Мудрого.

2. Соціально-політичні погляди в період формування української нації.

Філософська думка в Україні в ХVІ-ХVШ ст. Діалог православної догматики та католицької схоластики. Полемісти (Г. Смотрицький, І. Вишенський, С. Зизаній і ін.). Києво-Могилянська академія – центр філософської думки в Україні у ХVП-ХVШ ст. Філософія Г. С. Сковороди. Світова велич Г. Сковороди.

3. Вітчизняна філософія ХІХ - ХХ ст. Особливості розвитку української і російської духовності у XIX ст.

Філософська думка у Харківському університеті (Каразін, Шад, Рижський, Потебня). Т. Шевченко як мислитель. "Філософія серця" П. Юркевича. Вплив його філософії на формування "російського космізму", "філософії всеєдності" В. Соловйова, "філософії спільної справи" М. Федорова. “Філософія серця" і російськомовна школа "київського гуманізму".

В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Філософія І. Франка. Філософські погляди Л. Українки і М. Коцюбинського.

4. Філософія української діаспори та російська філософія.

Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського, Д. Чижевського про чинники формування української духовності. Соціально-філософські погляди становлення української незалежної держави (М. Грушевський, В. Виниченко). Репресії проти філософської інтелігенції в Росії і Україні в 20-30 роках. Вплив тоталітарної системи на філософію в Росії і Україні. .Філософське відродження в незалежній Україні.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 15, Ч. І, гл. ІІ, §10; 18; 36; 24; 27;
31; 40; 52; 56; 59; 75, лекції 11, 12; 84; 89.].

Тема 7. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ: БУТТЯ, МАТЕРІЯ ЯК ВИХІДНІ КАТЕГОРІЇ (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 8

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Виникнення філософської проблеми буття. Категорія буття. ЇЇ сенс і специфіка. Проблема буття у ХХ ст.

ІндивідуаЛЬне і суспільне буття людини. Особистість як соціо­кульТУрна форма індивідуального буття. Людське бУтТя як "співбуТТя". Проблема визначеності "Я" та "інші". Індивідуально-особистісне і Соціально-спільнотнісне. Проблема відношення "людина – світ". Філософський сенс категорії буття.

2. Світоглядне і методологічне значення категорії “матерія”. Сучасні уявлення про будову і властивості матерії.

Типи онтології: ідеалізм, матеріалізм, реалізм, номіналізм, пантеїЗМ, дуалізм, монізм, плЮРалізм, догматизм, скептицизм та ін. Матерія як об’ЄКтивна реальність і філософська категорія. Сучасні уявлення про структуру і рівні організації матерії. Єдність матерії і руху. Рух і спокій. Рух і розвиток.

3. Основні форми існування матерії. ПростІр І час як форми існування світу

Простір і час як форми існування Світу. ЕволюціЯ уявлень про простір і час. Статичність, динамічність, ЦИклічність, лінійність та спрямованість часу. Безконечність простору і часу. СоціаЛЬний простір і час.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 22, Т. І, с. 123 – 256; 103, с.3 - 43;
65, гл. ІІІ; 71, с.5-49, 196-254; 74, тема 5; 75, розд. ІІІ; 76, розд. 5.].

Тема 8. ДІАЛЕКТИКА ТА ЇЇ АЛЬТЕРНАТИВИ.
КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ. (2 год.)

ЛЕКЦІЯ № 9

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Загальна характеристика діалектики.

Діалетика як сучасна загальна теорія розвитку всього сутнього, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика. Категорії діалектики. Їхня роль і значення в науковому пізнанні.

2. Закони діалектики

Поянття зв’язка. Закон єдності та боротьби протилежностей. Діалектичні протилежності. Основні типи протиріч. Закон заперечення. Діалектичне заперечення і синтез.

3. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

Альтернативи діалектики. Діалектика як теорія розвитку, як логіка та теорія пізнання. Метафізика. Розуміння метафізикою джерела розвитку, руху, змін. Спрямованість розвитку. Побудова наукової картини сівту. Негативна діалектика Т. Адороно та Ж.-П. Сартра. Софістика та еклектика як різновиди метафізики. Догматизм та релятивізм.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 9; 10; 11; 12; 5, ТІ, с.28-36, 50 - 89;
15, Ч. ІІ, гл. VII; 22, Т. І, Т. ІІ, 34; 49; 74, тема VIІ; 78; 63.]

Тема 9. СВІДОМІСТЬ. ФІЛОСОФІЯ МОВИ (2 год.).

ЛЕКЦІЯ № 10

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Проблема свідомості в філософії.

Відображення як загальна властивість матерії, як генетична передумова свідомості. Суспільно-історична сутність свідомості. Свідомість і мова. Ідеальність свідомості. Свідомість і самосвідомість. Свідомість і духовність. Мислення і мова, мовний символізм буття. Інтерсуб’єктивна, діалогічна та ігрова ПРирода свідомості.

2. Форми суспільної свідомості. ЇЇ виникнення і розвиток.

Політична свідомість. Політичні відношення і політичні погляди. Зростання ролі політичної самосвідомості людей в сучасних умовах. Сутність права. Правосвідомість Концепції становлення правової і незалежної української держави. Моральна свідомість.

3. Специфіка релігійної свідомості.

Свобода совісті. Проблема взаєморозуміння і співробітництва віруючих і невіруючих на сучасному етапі. Плюралізм думок, гласність і свобода дискусій як необхідна умова творчого розвитку суспільної свідомості.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 19, гл. ІХ; 15, гл. ХІ;
50, Ч. І; 74, тема 6; 75, розд.4; 69, с. 73 – 169; 89]

Тема 10. ПІЗНАННЯ. НАУКОВЕ ПІЗНАННЯ (2 год.).

ЛЕКЦІЯ № 11

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Ставлення різних напрямків і шкіл до питання про природу і можливості людського пізнання. Основні принципи матеріалістичної теорії пізнання. Діалектика об’єкта і суб’єкта в пізнанні.

Теорія пізнання (гносеологія) в системі філософського аналізу. Основні принципи теорії пізнання. Історичні концепції пізнання. Пізнання як процес цілеспрямованого, соціально-детермінованого відтворення дійсності в свідомості люДИни. Механізми соціокульТуРної детермінації пізнавальної діяльності.

2. Співвідношення чуттєвого і раціонального в пізнанні. Проблема істини. Пізнання і практика.

Чуттєве і раціональне, емпіричне і теоретичне, абстрактне і конкретне у пізнанні. Буденне знання і здоровий глузд. Опосередковане (раціональне, інтелектуальне, інтелігібельне) та безпосереднє (ірраціональНЕ, містичне, "вчуваюче") пізнання. Основні рівні та етапи (факт, Думка, ідея, проблема, гіпотеза, КОнцепЦІя, теорія) пізНАння.

3. Наукове – вища форма пізнавальної діяльності.

Емпіричний і теоретичний рівні наукового пізнання. Методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент, замірювання. Методи теоретичного пізнання: моделювання, формалізація, гіпотеза, теорія.

Рекомендована література:

[1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 11; 12; 19, 50, 52, 55, 75, 77; 81]

Тема 11. ПРИРОДА ЯК ПРЕДМЕТ ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ. ЕКОФІЛОСОФІЯ. (4 год.)