Методичні вказівки ПРАВИЛА ВІДБОРУ ЗРАЗКІВ ПАТОЛОГІЧНОГОМАТЕРИАЛУ, КРОВІ, КОРМІВ, ВОДИ –ПЕРЕСИЛАННЯ ЇХ ДЛЯ ЛАБОРАТОРНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПОСТАНОВКИ ДІАГНОЗА

Патологічний матеріал надсилають свіжим або консервованим у 30 % му розчині гліцерину.

У лабораторії мікроскопічні дослідження передбачають мікроскопію тонких мазків, мазків відбитків та гістозрізів з головного мозку, паренхіматозних органів, а також з молока та іншого нативного патологічного матеріалу; мазків з бульйонної та агарової культури; мазків з центрифугатів суміші різного патологічного матеріалу. Виготовлені мазки фарбують за Грамом для виявлення під мікроскопом характерних грампозитивних паличок або люмінесцентною лістеріозною сироваткою для виявлення в патологічному матеріалі світіння лістерій у люмінесцентному мікроскопі.

З метою виділення чистої культури лістерій проводять густі посіви з патологічного матеріалу на м’ясопептонний печінковий бульйон і агар з 1 % глюкози та 2 – 3 % гліцерину, а також на середовища з телуритом калію або поліміксином. Посіви інкубують при 37 °С, а також при 4 °С (для диференціації від інших бактерій, які за цієї температури не ростуть), з щоденним оглядом їх у перші 3 – 4 доби і наступним спостереженням упродовж двох тижнів. У разі виявлення росту культуру пересівають, вивчають морфологічні, культурально біохімічні (обов’язкова диференціація зі збудником бешихи свиней) та серологічні показники. Виділену культуру досліджують за допомогою реакції фаголізису з лістеріозними монофагами та реакції імунофлуоресценції з лістеріозними імунофлуоресцентними сироватками. Ідентифікацію та серотипізацію виділеної культури проводять за допомогою краплинної аглютинації на склі з лістеріозними аглютинувальними сироватками — полівалентною та сироватками 1 ї і 2 ї серогруп.

Біопробу ставлять на білих мишах, морських свинках, кроликах, яким патологічний матеріал або виділену бульйонну культуру лістерій вводять у дозі 0,3 – 0,5 мл підшкірно, кон’юнктивально або внутрішньошкірно. У разі загибелі заражених тварин проводять патологоанатомічні та бактеріологічні

Дослідження з реізоляцією лістеріозної культури.

Термін біологічного дослідження — 14 діб. Як діагностичні показники в комплексі з іншими діагностичними тестами можуть бути використані також

Пробіркова реакція аглютинації (РА), реакція непрямої гемаглютинації (РНГА) та реакція зв’язування комплементу (РЗК) з сироватками крові, відібраними у тварин з інтервалом 14 діб. Зростання титрів специфічних антитіл у парних сироватках крові свідчить про розвиток у стаді лістеріозної інфекції.

Діагноз на лістеріоз вважають установленим у разі виділення з патологічного матеріалу грампозитивної поліморфної рухливої палички, що утворює каталазу і розщеплює з утворенням кислоти глюкозу, мальтозу, рамнозу і саліцин; позитивної РА виділеної культури з лістеріозною сироваткою; позитивних результатів люмінесцентно серологічних досліджень; патогенності виділеної культури для лабораторних тварин; зростання титрів специфічних антитіл в РА, РНГА і РЗК у парних сироватках крові від перехво рілих тварин.

Псевдотуберкульоз

У лабораторію для дослідження надсилають трупи тварин або уражені паренхіматозні органи та збільшені в обємі лімфатичні
вузли. Матеріалом для дослідження служать специфічні інкапсулірованні гнойно-некротичні очагі у лимфотичних узлах, органах та тканинах.

У лабораторії проводять мікроскопію мазків та мазків-відбитків з патологічного матеріалу, посіви на живільні середовища, виділення та ідентифікацію збудника хвороби. Збудник хвороби умеренно росте на звичайних поживних середовищах, Оптимальним для його виделення є кров’яной теллуріновий агар (КТА) та сивороточно - телларіоновий агар (СТА). У мазках - відбитках з гнойного содержимого очага, клетки мікроорганізма располагаються кучками, іноді поодці.

Проводять біопробу на білих мишах, які гинуть через 2-4 доби після зараження патологічним матеріалом, а також на морських свинках і кроликах, загибель яких настає в термін від 2 до 35 діб. При вскритії загиблих лабораторних тварин наблюдають характері казеозні узелки у внутрішних органах і брюшині.

Іммунологічні методи діагностики (серологічні та аллергічні)

Меліоїдоз

У лабораторію надсилають цілими трупики гризунів, а від великих тварин — частини паренхіматозних органів, кров, гній з абсцесів і сечу, які використовують для виділення чистоїкультури збудника в посівах на живильних середовищах.

У лабораторії Роблять висіви на звичайних живильних середовищах, виділяють та диференціюють культуру збудника.

Біопробу проводять на морських свинках, кроликах, білих пацюках та мишах, яких заражають шляхом підшкір ного введення суспензії патологічного матеріалу. Через 2 – 3 доби на місці введення утворюються флегмона, некроз тканини, потім виразки й нагноєння регіонарних лімфовузлів. Через 15 – 21 добу тварина гине. В разі внутрішньочеревного зараження самців швидко розвиваються орхіт і перитоніт. Для виявлення латентних форм хвороби використовують реакцію зв’язування комплементу та реакцію аглютинації. Розроблено алергічну діагностику (кон’юнктивальна та внутрішньошкірна проби).

Хламідіози

У лабораторію в термосі з льодом терміново направляють.

Узяті від забитих свиноматок, що абортували, сичуг, шматочки плаценти, цілі абортовані плоди, піхвовий слиз. Від загиблих чи абортованих поросят відбирають і відправляють шматочки печінки, легень, селезінки, лімфатичні вузли, сечовий міхур, синовіальну рідину. У разі появи підозри щодо захворювання плідників — свіжу чи заморожену сперму, а при забої —сім’яники, частини паренхіматозних органів, лімфовузли.

З метою серологічних досліджень направляють сироватку крові підозрюваних щодо захворювання тварин, а також тих свиноматок, що абортували.

У овець маточно-вагінальні виділення, кусочки плаценти та абортовані плоди цілими. Також з метою постановки РЗК, ІФА або РНГА до лабораторії направляють парні проби сиворотки крові.