Конспект по пожежно-профілактичній піготовці
Страница 48 из 52
Проводити вогневі роботи на елементах будівель, виготовлених із легких металевих конструкцій з горючими й важкогорючими утеплювачами.
17.2. Електрозварювальні роботи
Установки для ручного зварювання повинні обладнуватися вимикачем чи контактором (для підключення джерела зварювального струму до розподільчої цехової мережі), запобіжником у первинному ланцюгу та покажчиком величини зварювального струму (амперметром або шкалою на регуляторі струму).
Однопостові зварювальні двигуни-генератори та трансформатори слід захищати запобіжниками лише з боку мережі живлення.
З'єднання жил зварювальних електропроводів слід робити за допомогою опресування, зварювання, паяння або спеціальних затискачів. Приєднання електропроводів до електродотримачів, зварювального виробу та зварювального апарата повинно здійснюватися за допомогою мідних кабельних наконечників, скріплених гвинтовими з’єднаннями з шайбами.
Забороняється використовувати голі або з пошкодженою ізоляцією проводи, а також застосовувати нестандартні електрозапобіжники.
Проводи, під’єднані до зварювальних апаратів, розподільчих щитів та іншого обладнання, а також до місць зварювальних робіт, мають бути надійно ізольовані та в необхідних місцях захищені від дії високої температури, механічних пошкоджень та хімічних впливів.
У разі проведення електрозварювальних робіт, пов'язаних з частими переміщеннями зварювальних установок, мають застосовуватися механічно міцні шлангові кабелі.
Кабелі (електропроводи) електрозварювальних машин слід розташовувати на відстані не менше ніж 0,5 м від трубопроводів кисню, а від трубопроводів ацетилену та інших горючих газів – не менше ніж 1 м.
Електрозварювання повинно виконуватися із застосуванням двох електропроводів.
Дозволяється використовувати як зворотний електропровід, що з'єднує зварювальний виріб із джерелом зварювального струму, сталеві або алюмінієві шини будь-якого перерізу, зварювальні плити, стелажі та самі зварювані конструкції за умови, що їх переріз забезпечує безпечне протікання струму під час нагрівання.
З'єднання між собою окремих елементів, що використовуються як зворотний електропровідник, треба виконувати за допомогою болтів, струбцин та затискачів.
Використання як зворотного провідника внутрішніх залізничних шляхів, мереж заземлення чи занулення, а також металевих конструкцій будівель, комунікацій та технологічного устаткування забороняється.
У разі проведення електрозварювальних робіт у вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях зворотним проводом від зварюваного виробу до джерела струму може бути лише ізольований провід, причому за якістю ізоляції він не повинен поступатися прямому провідникові, приєднуваному до електродотримача.
Конструкція електродотримача для ручного зварювання повинна забезпечувати надійне затискання та швидку заміну електродів, а також унеможливлювати коротке замикання його корпусу на зварювану деталь під час тимчасових перерв у роботі або в разі його випадкового падіння на металеві предмети. Держак електродотримача має бути виготовлений з негорючого діелектричного та теплоізоляційного матеріалу.
Електроди, застосовувані під час зварювання, повинні бути заводського виготовлення і відповідати номінальній величині зварювального струму.
У разі заміни електродів їх залишки (недогарки) слід класти у спеціальний металевий ящик, встановлюваний біля місця зварювальних робіт.
Перед зварюванням електроди повинні бути просушені за температури, зазначеної в паспортах на конкретний тип електродного покриття. Покриття електродів має бути однорідним, щільним, без здуття, напливів та тріщин.
Електрозварювальна установка на весь час роботи повинна бути заземлена. Крім заземлення основного електрозварювального обладнання, у зварювальних установках належить безпосередньо заземлювати той затискач вторинної обмотки зварювального трансформатора, до якого приєднується провідник, що йде до виробу (зворотний провідник).
Над переносними й пересувними електрозварювальними установками, які використовуються на відкритому повітрі, повинні бути споруджені навіси з негорючих матеріалів для захисту від атмосферних опадів.
Технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт зварювального устаткування мають проводитися відповідно до графіка. Щодня після закінчення роботи слід проводити чищення агрегатів та пускової апаратури.
Температура нагрівання окремих частин зварювального агрегата (трансформаторів, підшипників, щіток, контактів вторинного кола та ін.) не повинна перевищувати 750С.
Опір ізоляції струмопровідних частин зварювального ланцюга повинен бути не нижчий за 0,5 МОм. Ізоляцію треба перевіряти не рідше ніж один раз на три місяці (у разі автоматичного зварювання під шаром флюсу - один раз на місяць), і вона повинна витримувати напругу 2 кВ протягом щонайменше 5 хв.
Живлення дуги в установках для атомно-водневого зварювання необхідно здійснювати від окремого трансформатора.
Забороняється безпосереднє живлення дуги від розподільчої мережі через регулятор струму будь-якого типу.
Для атомно-водневого зварюванні в пальнику слід передбачити автоматичний пристрій вимкнення напруги та припинення постачання водню в разі розриву ланцюга.
Забороняється залишати пальники без нагляду під час горіння дуги. Після закінчення роботи агрегати та пускову апаратуру слід вичистити.
Відстань від машин точкового, шовного та рельєфного зварювання, а також від машин для стикового зварювання о місць розміщення горючих матеріалів і конструкцій повинна становити не менше ніж 4 м у разі зварювання деталей перерізом до 50 мм2, а від машин для точкового зварювання деталей перерізом понад 50 мм2 – не менше ніж 6 м.
17.3. Газозварювальні роботи
Пересувні (переносні) ацетиленові генератори слід встановлювати на відкритих майданчиках. Дозволяється їх тимчасова робота в добре провітрюваних приміщеннях.
Ацетиленові генератори необхідно обгороджувати й розміщати на відстані не ближче ніж 10 м від місць проведення зварювальних робіт, а також від відкритого вогню, нагрітих предметів, місць забору повітря компресорами, вентиляторами та на відстані не менше ніж 5 м від балонів з киснем та горючими газами.
У місцях установлення ацетиленових генераторів слід вивішувати таблички (плакати) з написом: "Стороннім вхід заборонений: вогненебезпечно!", "Не проходити з вогнем!".
Після закінчення робіт карбід кальцію в переносному генераторі повинен бути використаний повністю. Вапняковий мул, котрий видаляється з генераторів, слід вивантажувати у пристосовану для цієї мети тару та зливати в мулову яму або спеціальний бункер.
Відкриті мулові ями повинні бути обгороджені бильцями, а закриті - мати перекриття з негорючих матеріалів і бути обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.
Куріння і застосування джерел відкритого вогню на відстані менше ніж 10 м від місць зберігання мулу забороняється, про що повинні повідомляти відповідні таблички чи заборонні знаки.
Закріплення газопідвідних шлангів на приєднувальних ніпелях апаратури, пальників, різаків та редукторів повинно бути надійним. Для цієї мети треба застосовувати спеціальні хомути.
Дозволяється замість хомутів закріплювати шланги не менше ніж у двох місцях уздовж ніпеля м'яким відпаленим (в'язальним) дротом.
На ніпелі водяних затворів шланги повинні надягатися щільно, але не закріплюватися.
Розкриті барабани з карбідом кальцію слід захищати непроникними для води кришками з відігнутими краями, які щільно охоплюють барабан. Висота борту кришки має бути не менша ніж 50 мм.
У місцях зберігання й розкриття барабанів з карбідом кальцію забороняється куріння, використання відкритого вогню та застосування інструмента, який під час роботи утворює іскри.
