Конспект по пожежно-профілактичній піготовці
Страница 43 из 52
Не починати роботу у разі несправності компресора і кисневої комунікації;
Відра, лійки й іншу тару, яка застосовується для заливання гліцерину і водо-гліцеринової суміші, тримати чистими й знежиреними.
Під час заряджання літальних апаратів рідким киснем із транспортних судин слід дотримуватись наступних запобіжних заходів:
Заряджання здійснювати за допомогою сифона і спеціального знежиреного зарядного шланга;
Зарядний шланг зберігати тільки у відведеному для нього на автомобілі місці з надягнутими на штуцера заглушками і чистими брезентовими (дерматиновими) чохлами.
Під час зберігання киснево-зарядної станції, переїзду (крім переїзду від літака до літака), під час виконання регламентних робіт і ремонту станції, вентилі балонів повинні бути закриті, а кисень з комунікацій цілком стравлений.
Під час експлуатації кисневої техніки забороняється:
Працювати в засмальцьованому одязі;
Порушувати герметичність кисневих систем;
Паяти кисневі трубопроводи непередбаченими для цієї мети припоями;
Від'єднувати зарядні шланги без попереднього зтравлювання з них тиску через вентилі скидання тиску;
Скручувати кисневі шланги та трубопроводи;
Застосовувати не розконсервовані та не знежирені кисневі шланги;
Забруднювати мастилами і жирами кисневі апарати й агрегати;
Курити, запалювати сірники і користуватися відкритим вогнем ближче ніж 50 м від місця робіт;
Застосовувати кисень для продувки, просушування й інших підсобних операцій, крім випадків, передбачених спеціальними інструкціями;
Наповнювати киснем балони з простроченими термінами огляду;
Наближатися в робочому одязі після роботи з рідким чи газоподібним киснем до вогню, запалювати сірники і т. п.;
Ремонтувати посудини і апарати, що знаходяться під тиском.
14.3. Вимоги пожежної безпеки при проведенні технічного обслуговування літальних апаратів і ремонтних роботах
Перевірку двигунів на максимальному та форсажному режимах особами інженерно-технічної складу дозволяється проводити тільки на майданчиках, обладнаних кріпленнями, які передбачені керівництвом з технічної експлуатації літаків даного типу.
Перед запуском двигунів перевіряється наявність і стан засобів пожежогасіння.
Піротехнічні засоби в підрозділах авіаційної частини повинні зберігатися в металевих шафах, що зачиняються на замок і опечатуються. Перенесення цих засобів здійснюється в спеціальній металевій тарі, яка обладнана гніздами, що виключають взаємний контакт.
Запас авіаційних засобів ураження (АЗУ), засобів утворення пасивних перешкод і піротехнічних засобів, що вивозяться спеціальною інженерною службою (СІС) для забезпечення польотів, не повинен перевищувати потреби на виконання завдань одного льотного дня (ночі) і повинен утримуватися окремо від боєкомплектів.
Зберігання АЗУ та комплектуючих елементів до них на майданчиках підготовки АЗУ після закінчення польотів категорично забороняється.
Забороняється залишати акумуляторні батареї на борту літака у таких випадках:
Якщо вони знаходяться в несправному стані;
Під час зберігання літака;
Під час виконання на літаку регламентних (ремонтних) робіт в ТЕЧ частини (ВАРМ) і ремонту в АРЗ;
Під час тривалого утримання літака в умовах температур нижчих за 0оС, якщо це не передбачено інструкціями з експлуатації акумуляторних батарей чи технічними розпорядженнями начальника озброєння ВПС.
Зняті з борту літака акумуляторні батареї повинні зберігатися в спеціальних приміщеннях чи на зарядних акумуляторних станціях. Дозволяється зберігання акумуляторних батарей у спеціальних контейнерах поблизу літаків.
Сумісне зберігання кислотних та лужних акумуляторних батарей забороняється.
Щоб уникнути вибуху в зарядних шлангах, застосовувати нерозконсервовані та необезжирені кисневі шланги забороняється.
Дії, заборонені під час експлуатації кисневого обладнання, визначені в пункті 14.2.20 цих Правил.
У цехах (майстернях) дозволяється зберігати ремонтний фонд, матеріали і вироби у кількості, яка не перевищує фактичну добову потребу, встановлену технологічними картами.
У цехах і складських приміщеннях опалення влаштовується центральне водяне чи парове низького тиску. В окремих випадках, з дозволу органів пожежної охорони, допускається пічне опалення. Печі в цьому випадку влаштовують у футляри з листової сталі, а топкові й інші дверцята виносяться в спеціальні тамбури.
У приміщеннях, де проводяться роботи із застосуванням ЛЗР, або виділяються гази (пил), що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші з повітрям, забороняється виконувати роботи із застосуванням відкритого вогню, а також роботи, у процесі яких можуть утворюватися іскри чи місцеве нагрівання (випробування і ремонт магнето, свічок, акумуляторів і т. ін.).
В усіх виробничих і складських приміщеннях ганчір'я збирається в металеві ящики з кришками, а після закінчення роботи (зміни) виноситься у спеціально відведене місце.
Зберігання у виробничих приміщеннях ЛЗР і ГР допускається тільки в робочий час у кількостях не більше, ніж потреба на одну зміну і тільки в металевій, щільно закритій посуді.
Промивати деталі у бензині і гасі на робочих столах забороняється. Для проведення цих робіт обладнаються спеціальні витяжні шафи.
Після закінчення роботи ЛЗР і балони з горючими газами виносять з цехів у спеціальні комори або на склад.
Розлиті бензин, гас, мастила й інші горючі рідини негайно видаляють з приміщення.
Збереження в цехах сировини і напівфабрикатів дозволяється в кількості не більше змінної потреби.
Тимчасове збереження ремонтного фонду, матеріалів, устаткування тощо допускається на відстані не ближче ніж 20 м від будинків на спеціально відведеному для цього майданчику.
Робота виробничих агрегатів, апаратів і приладів при виявленні в них несправностей, що можуть викликати вибух чи пожежу, негайно припиняється.
Для забезпечення протипожежного режиму при користуванні ЛЗР і ГР наказом по частині визначається коло осіб, що допускаються до збереження, видачі й використання зазначених рідин.
У робочих приміщеннях з небезпечними в пожежному відношенні виробничими процесами (промивні, фарбувальні, стендові) усі отвори для сполучення з іншими приміщеннями захищаються протипожежними дверима з межею вогнестійкості не менше ніж 0,75 год.
У приміщеннях, де проводяться роботи з застосуванням електропаяльників, дерев'яні робочі столи обладнують негорючими теплоізоляційними підставками.
Стенди для випробовування двигунів розташовуються в одноповерхових будівлях не нижче II ступеня вогнестійкості чи під навісами з негорючих матеріалів на відстані не менше ніж 20 м від інших будівель.
У разі розміщення випробувальних стендів усередині виробничих корпусів, приміщення випробувальних стендів відокремлюються від інших виробничих приміщень стінами, виконаними з негорючих матеріалів і забезпечуються окремими виходами назовні.
Спецодяг робітників зберігається у відокремлених приміщеннях (відділених від цеху стінами з негорючих матеріалів) у розвішеному вигляді в металевих шафах.
Після закінчення робочого дня (зміни) усі виробничі приміщення оглядають посадові особи, призначені наказом по військовій частині. Порядок огляду визначається інструкцією. Закриття цехів і інших виробничих приміщень дозволяється тільки після усунення всіх недоліків, виявлених при огляді, зняття напруги з енергомереж і опломбування пристроїв, що відключають.
У виробничих цехах (майстернях) і приміщеннях забороняється:
Улаштовувати перегородки, а також комори і антресолі, з горючих матеріалів;
Мити підлоги гасом і іншими ЛЗР та ГР (для миття підлог застосовувати безпечні в пожежному відношенні миючі засоби);
Зберігати ЛЗР та ГР (незалежно від їхньої кількості);
Захаращувати ворота усередині і зовні в цехах ремонту літаків (вертольотів);
Користуватися автотранспортом, мотоциклами і моторолерами.
Розміщувати літаки (вертольоти) у цеху для ремонту необхідно відповідно до встановлених норм завантаження за затвердженою схемою з урахуванням їх швидкої евакуації у випадку пожежі.
Уводити в цех літаки (вертольоти) з пальним у баках і з бортовими акумуляторами забороняється.
Літаки, які перебувають у ремонті, повинні бути постійно транспортабельними і знаходитися на основних чи технологічних шасі.
Перевірка електросистем літака (вертольота) здійснюється технологічними акумуляторами.
Запуск і випробування авіаційних двигунів після виконання регламентних робіт чи усунення несправностей здійснюється на спеціальних площадках, обладнаних засобами пожежогасіння (додаток 7 до цих Правил).
