Лекція 4 ТРУДОВІ, ТЕХНІЧНІ І МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Для одержання 40 млн. т зерна потрібно внести під зернові культури 2,2 млн. т діючої речовини мінеральних добрив, у тому числі: азотних - 805, фосфорних - 773, калійних -622 тис. т. Важливо навесні довнести добрива у вигляді підживлення, під ранньовесняну культивацію та в рядки під час сівби. Найефективніше підживити озимі культури рано навесні у дозах 30-40 кг/га азоту. Під зернові культури доцільно вносити під допосівну культивацію нітроамофоску (1-1,5 ц/га фізичної маси), або азотні та калійні добрива у дозах 30-40 кг/га кожного елемента живлення. Із азотних добрив краще застосовувати аміачну селітру, сечовину, аміачну воду, а з калійних - калімагнезію та калійно-магнієвий концентрат. При сівбі зернових обов'язковим є внесення фосфорних добрив у дозі 10-15 кг/га Р205. Із фосфорних добрив потрібно застосовувати суперфосфат простий гранульований, суперфосфат амонізований та амофос. Якщо добрива під кукурудзу на зерно не внесли з осені і не буде можливості внести під допосівну культивацію, то посіви потрібно підживити у фазу 3-5 листків під час міжрядного обробітку ґрунту нітроамофоскою чи нітрофосом у дозі 1,5-2 ц/га фізичної маси.

За даними масових польових дослідів, встановлено, що найефективніше вносити добрива малими дозами на великих посівних площах, ніж у високих - на обмежених (табл. 15).

Якщо обсяг внесення азоту не змінюється, а зменшується тільки посівна площа, то валовий збір зерна буде поступово зменшуватися (табл. 16).

Враховуючи потребу застосування мінеральних добрив для одержання запланованого валового збору зерна, потрібно відпрацювати на державному рівні механізм розрахунку за добрива, який давав би змогу сільськогосподарським підприємствам закупляти їх в оптимальних обсягах і застосовувати в науково обґрунтованих дозах.

Таблиця 15

Валовий збір зерна озимої пшениці при різних обсягах застосування азотних добрив і зменшенні посівних площ (М. В. Лісовий, 1998)

Таблиця 16

Валовий збір зерна озимої пшениці при зменшенні посівної площі і

Збільшенні доз азоту (М. В. Лісовий, 1998)

Провідними науковцями ННЦ ІГА розроблено концепцію розвитку ґрунтознавства та агрохімії до 2010 р., яка передбачає здійснення принципів сталого розвитку ґрунтового покриву України, припинення деградації ґрунтів та впровадження заходів по розширеному відтворенню їхньої родючості. З питань агрохімії розроблено концепцію використання добрив при їх дефіциті, запропоновано технології використання місцевих ресурсів для підвищення родючості ґрунтів. Як тимчасовий вихід із складного становища, запропоновано таку концепцію використання мінеральних добрив:

1. Мінеральні добрива використовують тільки під пріоритетні культури, які забезпечують найбільшу їх агрохімічну і економічну ефективність. Для цього на основі результатів дослідів географічної мережі та агрохімічної служби визначені такі культури для всіх ґрунтово-кліматичних зон.

2. Дози добрив оптимізуються залежно від агрохімічних показників ґрунтів (від рівня забезпеченості рухомими поживними речовинами за відповідними фазами вегетації сільськогосподарських культур). Так, для оптимізації доз азотних добрив при підживленні пшениці озимої встановлено відповідні поправочні коефіцієнти на вміст мінерального азоту в шарі ґрунту 0-60 см.

3. Добрива в ґрунт вносяться найефективнішим способом, переважно локально (або в рядки при посіві), що забезпечує найвищу окупність одиниці діючої речовини збільшенням урожаю.

4. Дози, строки і способи внесення добрив оптимізують залежно від рівня удобреності попередника (насамперед від строків та норм внесення органічних добрив у сівозміні). Для цього визначено строки післядії гною та поправочні коефіцієнти доз мінеральних добрив на фоні органічних добрив.

• < Назад
• Вперёд >