Лекція 4 ТРУДОВІ, ТЕХНІЧНІ І МАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ АГРОТЕХНОЛОГІЙ ТА ЇХ РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ

При цьому технологічні комплекси і системи машин у цілому повинні забезпечити мінімалізацію затрат праці, матеріально-технічних й енергетичних ресурсів на одиницю продукції. Це може бути досягнуто за рахунок універсалізації технічних засобів, адаптації їхніх параметрів до потреб споживачів, високої надійності і якості виконання технологічних операцій.

Процес створення нової машини передбачає визначення її раціональних параметрів, за яких вона забезпечить виконання необхідного обсягу робіт із заданими показниками якості і найменшими затратами. В ринкових умовах перед тим як розпочати розробку нової техніки, необхідно чітко визначитись, хто і за скільки її купуватиме, яка кількість машин може бути продана, хто є конкурентами, які кошти необхідно вкласти в розробку та освоєння виробництва, який приріст капіталу забезпечить реалізація цього проекту. Такі підходи висувають відповідні вимоги до вітчизняного сільськогосподарського машинобудування.

Технічна політика вітчизняного сільськогосподарського машинобудування має дотримуватись таких принципів:

· забезпечення високої надійності сільськогосподарської техніки;

· відповідність ціни на сільськогосподарську техніку рівню її споживчих властивостей;

· уніфікація машин за рахунок використання елементної бази високого технічного рівня та блочно-модульної схеми побудови конструкцій;

· універсалізація машин;

· збалансованість створення та освоєння виробництва техніки за матеріальними, технічними і енергетичними ресурсами промислових підприємств та потребами сільськогосподарського виробництва в машинах;

· створення мережі фірмового обслуговування машин для підтримання їх в працездатному стані продовж усього періоду використання;

· виявлення і освоєння виробництва та наповнення ринку пріоритетними технічними засобами для сільського господарства на кожному етапі його розвитку.

В умовах реформованого аграрного сектору економіки набуває важливого значення створення і наближення інфраструктури інженерно-технічного забезпечення до виробників сільськогосподарської продукції. Насамперед потребують створення міжгосподарські формування на засадах кооперування - техніко-технологічні центри, машинно-технологічні станції, технічні кооперативи, зокрема на засадах неприбуткових організацій, спеціалізовані магазини матеріально-технічних ресурсів, пункти прокату сільськогосподарської техніки тощо.

Важливим напрямом обслуговуючих виробництв є створення і розширення переважно на базі спеціалізованих ремонтних майстерень мережі фірмових центрів (ділерських пунктів) підприємств-виготовлювачів техніки, які виконуватимуть широкий спектр послуг, зокрема, маркетинг, торгівлю технікою (також і на лізинговій основі), передпродажний сервіс, технічне обслуговування і ремонт у гарантійний та післягарантійний періоди, підготовку і перепідготовку кадрів сфери експлуатації і ремонту машин.

Економічно сильні господарства з великими площами землекористування мають формувати власний машинно-тракторний парк, а слабкі та невеликі можуть кооперувати свої кошти, купувати за них машини і використовувати їх на міжгосподарській основі або орендувати техніку у машинно-технологічних станцій для виконання найбільш енергомістких або невеликих обсягів робіт. Доцільність оренди чи покупки машини визначають за економічними критеріями.

Для забезпечення ефективного і прискореного поновлення матеріально-технічної бази агропромислового комплексу слід створити життєздатну виробничо-фінансову лізингову систему. Центром системи, її організуючою ланкою має стати Національна акціонерна компанія "Украгролізинг". Вона залучатиме кошти Державного лізингового фонду, інвесторів, українських банків, страхових компаній для закупівлі необхідної вітчизняної сільськогосподарської техніки, запчастин, пального, ремонтно-технологічного обладнання й безпосередньо забезпечуватиме ними сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності. Паралельно матеріально-технічні ресурси спрямовуватимуться на створення міжгосподарських, державних та приватних формувань (інженерно-технічні центри, машинно-технологічні станції, пункти прокату техніки), які на договірних умовах здійснюватимуть техніко-технологічне забезпечення аграрного виробництва.

Для підвищення дієвості системи технічного забезпечення АПК, захисту прав споживачів сільськогосподарської техніки та сприяння розвитку вітчизняного машинобудування необхідно здійснити ряд організаційних заходів:

· ввести пільгові податки на імпорт техніки, яка визначає долю урожаю, але її аналоги в Україні не випускають у достатній кількості;

· ввести пільговий податок на елементну базу та комплектуючі вироби, які ввозять в Україну для ремонту імпортної техніки, закупленої в попередні роки, або використання їх у конструкціях вітчизняної техніки з метою підвищення її технічного рівня;

· ввести жорсткий підвищений податок на імпорт машин, аналоги яких розроблені і випускають в Україні й можуть забезпечити механізоване виробництво продукції сільського господарства;

· надавати цільові пільгові кредити сільськогосподарським підприємствам для закупівлі вітчизняної техніки;

· посилити відповідальність виробників сільськогосподарської техніки перед її споживачами за забезпечення надійності техніки, підтримання її в працездатному стані впродовж усього періоду використання в господарстві.

Зменшення технологічної потреби в техніці може бути досягнуто за рахунок зональної спеціалізації з виробництва сільськогосподарської продукції, застосування ресурсоощадних технологій, підвищення продуктивності машинно-тракторних агрегатів та інтенсивності використання техніки.

4.2.2. Світова стратегія і тактика розвитку системи машин і знарядь та правил їх набору

Технічне забезпечення агротехнологій повинно виконувати цілий ряд завдань:

· висока якість виконаних технологічних операцій при умові високої технологічної дисципліни;

· правильне внесення мінеральних і органічних добрив;

· забезпечення збереження і накопичення вологи шляхом суміщення і скорочення операцій (комбіновані агрегати).

Основним завданням технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва є задоволення потреб суспільства в достатній за обсягами та асортиментом, доступній за цінами, високоякісній продукції, створення комфортних умов праці, підтримання екологічної безпеки довкілля. Його основа - сукупність машинних технологій інтенсивного виробництва продукції із заданими споживчими властивостями та техніко-економічними показниками, диференційованими з урахуванням зональних умов.

Конкурентоспроможність продукції забезпечується оптимальним співвідношенням між обсягами виробництва та матеріально-технічною базою, яка складається з машинно-тракторного парку, ремонтно-обслуговуючої бази, трудових ресурсів тощо.

Для формування машинно-тракторного парку з урахуванням потреб реформованого аграрного сектору необхідно розробити та налагодити виробництво сільськогосподарської техніки, експлуатаційно-технологічні параметри якої відповідали б вимогам сучасних аграрних формувань усіх типів. Структурну схему системи машин для рослинництва показано на рис. 4.

• < Назад
• Вперёд >