13 | 12 | 2018

Реферат основи енергозбереження

Реферат основи енергозбереження

При великих масштабах електроспоживання раціональне використання електроенергії у сільському господарстві набуває важливого народногосподарського значення. Так, економія 1 % електроенергії, яка споживається щорічно сільським господарством, становить близько 1 млрд. кВт·год, що рівноцінно збереженню на електростанціях 350 тис. т умовного палива. У той же час кожна 1 кВт·год електроенергії, Що використовується безпосередньо у сільськогосподарському виробництві (наприклад, у стаціонарних процесах порівняно з механічним приводом), дає економію трудових затрат до 0,4 люд-год.

Раціональне використання електроенергії передбачає, з одного боку, зниження затрат на її виробництво і передачу по електричних мережах, а з другого — одержання найбільшого економічного ефекту. У сільському господарств країни на сучасному етапі його розвитку завдання раціонального використання електроенергії полягає у підвищен­ні рівня електромеханізації сільськогосподарського виробництва при одночасному зменшенні електромісткості продукції, зниженні втрат енергії в електроприймачах мережах передачі електроенергії, у розширенні електрифікації побуту сільського населення. Найбільш значну економію електроенергії (декілька десятків млрд. кВт·год за рік) можна одержати безпосередньо у сільськогосподарському виробництві раціональною організацією електрифікованих технологічних процесів, більш широкою їх автоматизацією та оптимізацією режимів роботи електрообладнання.

Побутовий споживач-один із найбільших споживачів електроенергії. Майже 30% всієї енергії споживається житловим сектором і сферою культурно-побутового обслуговування населення.

Жилий сектор-найменш керований споживач електроенергії. Планувати економію в цьому секторі дуже важко. Головним методом боротьби за економію тут служить роз’яснення і переконування.

Особливо важко організувати зниження споживання електроенергії у вечірні години максимуму енергосистеми.

Велике значення для економії електроенергії в житловому секторі має перехід на літній час, при цьому економиться 2% електроенергії, що виробляється в країні.

Потрібно систематично економити електроенергію при користуванні освітлювальними пристроями. Тут повинно діяти правило: “Не вмикати світло, коли воно не потрібне”. Тільки це дозволяє зекономити 15% енергії. По можливості, потрібно замінити лампи розжарення на люмінесцентні, замість кількох ламп низької потужності поставити одну лампу великої потужності, фарбувати стіни в світлі тони. Всі ці перераховані заходи повинні знизити споживання електроенергії освітлювальними установками на 30-40%.

В населення отримали широке розповсюдження різні типи телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, програвачів, підсилювачів. Якість електроенергії сильно впливає на їх роботу. В електромережах часто фактична напруга відрізняється

Лекція “Молодь - за розумне використання електроенергії”

В зв’язку з непростим економічним становищем країни, зміною політичного і економічного устрою, в умовах, коли за все приходиться платити, постає нагальна проблема в економії всього і всюди. Тобто економія всіх видів ресурсів.

В даному контексті ми розглянемо проблему економії енергоресурсів.

Заходи по економії енергоресурсів ділять на дві основні групи, де:

1.  організаційні заходи,

2.  технічні заходи.

До організаційних заходів відносимо такі роботи:

1.  Аналіз структури і об’єму енергоспоживання, виявлення втрат, їх причини, шляхи усунення.

2.  Розробка заходів по енергозбереженню.

3.  Впровадження енергозберігаючих технологій.

До технічних заходів відносимо роботи:

1.  По своєчасному виконанню технічного обслуговуванню і поточному ремонту.

2.  По реконструкції, модернізації як окремої машини так і цілої технологічної лінії.

В основному енергоресурси можна розділити на дві групи:

І група-це різного виду і типу паливо, сюди відноситься: газ, торф, вугілля (буре, кам’яне), горючі сланці, нафта, нафтопродукти.

Заходи по економії цього виду енергоресурсів умовно розподіляємо на заходи при зберіганні палива і заходи по його правильному і економному використанню.

При зберіганні палива можуть бути втрати: пов’язані з зменшенням маси, якості і змішані, коли одночасно зменшується кількість палива і погіршується його якість.

Під час технічної експлуатації паливо сховищ спостерігаються втрати при перевантаженнях, транспортуванні твердого палива і різних підтіканнях, розливах рідкого палива.

Втрата якості спостерігається як результат окислення палива внаслідок довгого строку зберігання або конденсації і полімеризації нестійких до навколишнього середовища компонентів палива. В результаті довготривалого зберігання складські втрати можуть досягти

5-7 %.

Наприклад: Вугілля в результаті дії на нього кисню окислюється, що приводить до розкришування, погіршення теплотворності, а можливо до само загоряння.

Тому правильна організація складського господарства має вирішальне значення по зниженню невиробничих втрат. Основні організаційні заходи, що знижують витрату палива під час його зберігання-це покращення технічного стану складського обладнання, контроль якості палива, облік і нормування. Використовувати паливо треба тільки по призначенню.

Заходи по правильному економічному використанню енергоресурсів складаються з двох напрямків.

1.  Впровадження прийомів і методів економічної роботи машини.

2.  Вдосконалення технології виробництва.

По першому пункту розглянемо на прикладі автомобіля. Щоб не допустити перевитрати палива, необхідно виконувати своєчасно технічне обслуговування і ремонт. Тобто все зводиться до того, щоб забезпечити роботу двигуна згідно заводських паспортних даних витрати палива на 100 км.

Другий напрямок економії палива зводиться до покращення технології виробництва з метою зниження енергоємності продукції.

Наприклад: При оранці землі трактором з простим плугом ми будемо мати певну витрату пального за мото-годину роботи. А якщо ми застосуємо вібраційний плуг, розроблений в МИИСП, який при оранці має менше тертя об грунт. В результаті витрата палива зменшиться на 18%. Економія очевидна.

Другий приклад: в зимовий період для наших будинків необхідне опалення. Витрата вугілля на опалювальний період становитиме припустимо 4 т. А якщо провести роботи по утепленню стін і вікон будівлі, на підтриманню необхідного температурного режиму в нас піде на 50% менше палива. В ідеалі економія становитиме 2 т.

ІІ група енергоресурсів-це електроенергія.

Споживачів електроенергії в наших умовах поділяємо на дві категорії.

1.  промисловість і с. г.

2.  житлово-комунальний сектор.

По першій категорії вирішальне значення для раціонального використання електроенергії має правильне нормування і систематичний контроль за її витратою.

В промисловості і в сільському господарстві витрата енергії залежить від деяких змінних факторів, тому норми її повинні бути диференційовані і максимально враховувати особливості технології, рівень електромеханізації, зональні особливості. В зв’язку з тим, що рівень електромеханізації постійно підвищується, норми витрати електроенергії потрібно періодично переглядати, враховуючи фактичне електроспоживання і перспективи електрифікації.

Раціональне використання електроенергії важко організувати без ретельного обліку її витрати, який ще недостатній. Періодична реєстрація показів лічильників на об’єктах дає змогу правильно вжити заходів по усуненню нераціональних втрат електроенергії.

Але тільки обліком і нормуванням відпуску електроенергії неможливо суттєво зменшити споживання.

Потрібно звернути увагу на споживачів електроенергії.

Так з усіх видів приймачів найбільш поширеним є асинхронний електродвигун для приводу різних механізмів. Як показали дослідження, частка електроенергії, яку споживають електродвигуни, становить близько 73%. Тому поліпшення використання асинхронних електродвигунів і режимів їх роботи може дати значну економію електроенергії. Показниками ефективності їх використання є ступінь завантаження і трудомісткість роботи. Відомо, що асинхронні електродвигуни мають найвищі коефіцієнти ККД та потужності при завантаженні на 70-90% від номінальної потужності. Під час роботи з таким навантаженням вони витрачають найменшу кількість електроенергії на виробництво одиниці продукції.