Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 3)
Страница 27 из 38
3.19. Котли для варіння і розігріву бітумних мастик повинні бути в справному стані і мати неспалимі кришки, що щільно закриваються. Котли необхідно заповнювати не більше ніж на 3/4 їх ємності. Наповнювач, що завантажується в котел, повинен бути сухим, шматками по 5–10 см. Біля варильного котла повинен бути комплект протипожежних засобів: пінні вогнегасники, лопати, сухий пісок.
3.20. Завантаження матеріалів у котел необхідно робити у визначеному порядку. При застосуванні бітумної мастики спочатку закласти бітум марки № 3, а після того, як він розплавиться, додати бітум марки № 5, обережно опускаючи його, щоб не було виплескування. Додавання холодного і сирого бітуму № 3 у розігріту мастику не допускається, тому що при цьому може відбутися викид гарячої маси.
3.21. Під час варіння мастики забороняється нахилятися над котлом. При завантаженні котла і перемішуванні маси знаходитися слід з боку, протилежного топковим дверцятам котла.
Котел повинен бути обладнаний площадкою обслуговування. Не можна залишати котел з гарячою мастикою без нагляду.
3.22. Бітумну мастику забирати з котла слід за допомогою зливального крана. У виняткових випадках допускається забирати мастику спеціальним металевим черпаком з дерев’яною ручкою довжиною не менше 1,6 м.
3.23. Забороняється перенесення мастики у відкритій тарі. Для перенесення необхідно користуватися тільки спеціальними баками, що щільно закриваються
І мають форму усіченого конуса. Кришки бачків повинні мати запірні пристрої, які не допускають відкривання при випадковому перекиданні.
3.24. Для заповнення мастикою бачки необхідно ставити біля варильного котла на спеціальній підставці такої висоти, щоб верх бачка був на 3 – 5 см нижче за рівень крана котла.
Для запобігання розплескування мастики бачки треба заповнювати не більше ніж на 3/4 їх об’єму, і ставити на місця, що виключають перекидання і падіння.
3.25. Переносити бачки з бітумною мастикою вручну дозволяється тільки на спеціальних утримувачах з рукояткою для двох робітників.
3.26. Площадка на даху для установки бачків з гарячою мастикою повинна бути рівною, достатніх розмірів, з міцним огородженням.
3.27. При нанесенні гарячої мастики необхідно надіти окуляри і стати з навітряного боку.
3.28. Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі 20 м від місця змішування бітуму з органічними розчинниками. Відстань від установки до житлових будинків повинна бути не менше 200 м.
Для попередження спучування і виплеску гарячої маси під час варіння необхідно періодично перемішувати її, не допускаючи вилучення вологи.
Перемішування і черпання необхідно робити металевою мішалкою з ручкою довжиною не менше 1,5 м.
3.29. Змішування бітуму з бензином повинно робитися на відстані не менше 20 м від місця нагрівання бітуму; при змішуванні розігрітий бітум необхідно вливати в бензин, перемішуючи його дерев’яною мішалкою. Температура бітуму при цьому не повинна перевищувати 70 °С.
Не можна готувати праймер на етілірованому бензині чи бензолі через їх високу токсичність.
3.30. Зберігати бензин на робочій площадці допускається в кількості, яка не перевищує денної витрати. Бачки і бочки, у яких приготовляється, транспортується і зберігається праймер, повинні щільно закриватися. Тару з бензином забороняється тримати відкритою. Не можна близько підходити до топки котла в облитому бензином і промасленому спецодязі.
Вигвинчувати пробки бочок, що містять бензин чи праймер, загвинчувати пробки на порожній тарі слід тільки спеціальним інструментом, що не утворює іскру. Перевіряючи наявність бензину в тарі, забороняється застосовувати для освітлення відкритий вогонь.
3.31. При розігріві бітуму пропаном газову установку повинні обслуговувати особи, що мають посвідчення на право роботи на газовому паливі. Установка повинна бути обладнана вуглекислотними вогнегасниками.
3.32. Чистку варильних котлів необхідно робити тільки після їх остигання до температури не вище +50 °С в запобіжних окулярах.
Покрівельнику забороняється:
Переливати гарячий бітум з одного котла в іншій;
Передавати бачки з рук у руки на висоті;
Транспортувати гарячий бітум у бачках на автомобілі.
3.33. При улаштуванні скляних дахів і ліхтарів під місцем роботи повинен бути улаштований суцільний дощатий настил.
При укладанні драбин по скляних ліхтарях до нижньої поверхні повинні бути прибиті бруски, що не дозволяють передати навантаження від драбини на ліхтар. У міру заскління драбина повинна переміщатися.
3.34. Парасолі під вентиляційними шахтами необхідно влаштовувати з риштування, а під димарями – з риштувань, міцно закріплених за риштування даху.
3.35. Забороняється прийом їжі і паління на робочих місцях.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Після закінчення робіт покрівельнику необхідно:
Забрати інструмент і пристосування, упорядкувати робоче місце;
Очистити робоче місце від залишків матеріалу і будівельного сміття, загасити топку, щільно закрити кришку котла;
Матеріали, що залишилися, і переносні драбини забрати з покрівлі на горищні перекриття чи закріпити так, щоб уникнути здування вітром;
Спецодяг і індивідуальні засоби захисту зберігати у відведеному місці;
Про неполадки, що виникли під час роботи, повідомити бригадиру чи майстру;
Спустити колиски вниз і зняти рукоятки з лебідок;
Вимкнути електроінструменти і механізми від електромережі;
Здати на зберігання ручний інструмент і запобіжний пояс;
Прийняти теплий душ або ретельно вимити водою з милом обличчя і руки.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Не дозволяється робити покрівельні роботи під час грози, ожеледі, тумана, вітру силою 6-ть балів і більше, а також під час дощу, сильного снігопаду і з настанням темряви, якщо немає достатнього штучного освітлення самої покрівлі і підходів до неї.
5.2. Під час готування чи розігріву мастики у випадку появи течі в котлі необхідно негайно погасити вогонь у топці, звільнити котел від мастики і усунути течію.
При запаленні мастики негайно закрити котел кришкою і припинити подачу палива. Не можна гасити полум’я водою чи снігом. Окремо палаючі частини необхідно засипати піском.
5.3. При виявленні диму або виникненні загоряння, пожежі необхідно негайно повідомити бригадира, оголосити пожежну тривогу і повідомити в пожежну охорону, використовуючи найближчий телефон.
Одночасно з цим, припинити роботу і вжити заходів до ліквідації пожежі за допомогою наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасники, вода, пісок, азбестові покривала) відповідно джерелу пожежі.
5.4. При виникненні нещасних випадків або захворювань необхідно викликати швидку допомогу і до приїзду лікаря, повідомивши бригадира, вчасно і правильно надати першу допомогу постраждалим.
ІНСТРУКЦІЯ
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ ІЗ ЛЕГКОЗАЙМИСТИМИ РІДИНАМИ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Дія Інструкції поширюється на всі органи і підрозділи ВМС ЗС України (далі - підрозділи).
1.2.Інструкція розроблена на основі ДНАОП 0.00-8.03-93 "Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", ДНАОП 0.00-4.15-98 "Положення про розробку інструкцій з охорони праці", ДНАОП 0.00-4.12-99 "Типове положення про навчання з питань охорони праці.
1.3.До виконання робіт із легкозаймистими рідинами ( ЛЗР ) допускати осіб, що пройшли медогляд, навчання за професією, вступний інструктаж, інструктаж з охорони праці на робочому місці, та засвоїли безпечні методи виконання роботи.
1.4. Шкідливими і небезпечними виробничими чинниками супутніми при роботі з ЛЗР вважати:
Пожежо - і вибухонебезпека;
Токсичність;
Дія на шкіру ЛЗР. До легкозаймистих рідин відносяться речовини, що утворюють при випаровуванні такі суміші з повітрям, що можуть легко займатися, а при певних концентраціях вибухати.
1.5. Небезпека ЛЗР полягає в низькій температурі спалаху їхніх парів ( від 18 до 600С).
1.6. ЛЗР шкідливий впливає на організм людини як при вдиханні парів, так і при дії через шкіряний покрив.
1.7. Робочі місця з багатим виділенням парів бензину, метилетилкетону, ацетону, деметилу формаміду, газу, толуолу, діоксану, етилового, ізопропилового спирту повинні обладнуватись місцевою витяжною вентиляцією.
