Практичні роботи за темами: Диференціація дерев у лісі. Процес природного зрідження деревостану
Факультет лісового, садово-паркового і мисливського господарства
Кафедра лісового і садово-паркового господарства
Спеціальність 6.090103
Практичні роботи за темами: Диференціація дерев у лісі. Процес природного зрідження деревостану
(2)
Виконав студент гр………………………………………………………..
Перевірив доц. к. с.-г. н.
Сімферополь – 2008
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………. 2
Пояснення до теми………………………………………………………….. 2
Питання для обговорення…………………………………………………… 5
Виконання завдань………………………………………………………….. .6
Варіанти завдань……………………………………………………………....8
Рекомендована література………………………………………………….. 20
Вступ
Ліс – це саморегулююча система. В лісі, в результаті дії умов середовища, відбувається природній відбір дерев, в наслідок якого зберігаються організми з корисними для їх життя ознаками.
У лісі легко помітити те, що дерева неоднакові за розмірами стовбурів і крон, за густотою крон у межах одного і того ж виду. Причому, неоднорідність дерев притаманна не тільки різновіковим, але й одновіковим деревостанам. Це явище називається диференціація, яка притаманна всім деревостанам. Внаслідок диференціації проходить процес природного зрідження насаджень.
У ході вивчення теми студентам необхідно засвоїти матеріал щодо специфіки диференціації та процесу природного відпаду дерев у кожному з вікових етапів життя і розвитку лісових насаджень.
Оскільки процес диференціації дерев у лісі має велике лісівниче значення, то необхідно засвоїти й ознаки окремих класів дерев у класифікаціях, що застосовуються в лісівництві.
1. Пояснення до теми
Диференціація – це мінливість розмірів стовбурів і крон дерев, яка зумовлена як внутрішньою генетичною структурою особин, так і факторами зовнішнього середовища.
Головними причинами диференціації, або що зумовлює те, що одні дерева ростуть краще, а інші відстають і відмирають є:
- спадковість;
- індивідуальна мінливість;
- неоднакові умови мікросередовища, в яке потрапило насіння.
Процес диференціації залежить від таких факторів:
- віку і походження деревостану, густоти стояння дерев;
- еколого-біологічних властивостей порід, інтенсивності росту і світлолюбності дерев;
- умов місцезростання: клімату, родючості і вологості ґрунту тощо;
- відповідності умов місцезростання потребам і вимогливості порід.
Диференціація дерев відбувається протягом всього життя деревостану, але особливо інтенсивно – у віці жердняку. В насадженнях, змішаних за складом, особливо з поєднанням світлолюбних і швидкорослих порід на багатих i оптимально зволожених ґрунтах, а також у високопродуктивних деревостанах спостерігається прискорений ріст дерев i раніше проявляється процес диференціації.
Внаслідок диференціації у лісі постійно відбувається процес природного відпаду дерев (зрідження деревостану), суть якого полягає у зменшенні кількості дерев з віком на одиниці площі. Це неминучий i закономірний процес. Чим сильніше і швидше відбувається процес диференціації, тим інтенсивніше проходить процес природного зрідження. Інтенсивність природного зрідження також залежить від віку, біологічних особливостей деревних порід, впливу факторів середовища. До віку стиглості залишається всього 1-5% кількості дерев від появи насадження, а 95-99% відмирає в процесі природного відбору.
У складних, змішаних i високопродуктивних деревостанах природного i штучного походження зменшення кількості дерев у молодому віці відбувається інтенсивніше, ніж у простих, чистих i низькопродуктивних. На бідних i сухих ґрунтах цей процес загальмований, тому що повільніше проходить ріст дерев. З віком, навпаки, в бідніших умовах виростання, інтенсивність зрідження підвищується. Деревостани, сформовані із більш швидкорослих i свілолюбивих порід, зріджуються швидше, ніж із тіневитривалих i повільноростучих.
Лісівники здавна виділяли 2 групи дерев – панівні та пригнічені. Німецький лісівник Густав Крафт ще в 1884 році, маючи за основу 20 річний сосновий чистий одновіковий деревостан, виділив у ньому 5 класів дерев за їх ростом і розвитком. Цей поділ був розроблений для обґрунтування вибору дерев у рубку догляду. Дотримуються цієї класифікації і до сьогоднішніх днів. Згідно з цією класифікацією дерева поділено на 2 групи, 4 класи і 4 підкласи.
Група панівних дерев:
І клас – надпанівні, наддомінантні, виключно великі дерева, з сильно розгалуженою кроною, найбільшої висоти і діаметра. Але нерідко стовбур збіжистий. У деревостанах таких дерев є до 10% за кількістю і до 20% за запасом.
ІІ клас – Панівні, домінуючі, з відносно добре розвинутими кронами і приблизно такої ж висоти, як і дерева І класу. На ці дерева направлена основна увага у веденні господарства. За кількістю їх у деревостані є 20-40%, а за запасом – 40-60%.
ІІІ клас – співпанівні, субдомінантні дерева, нормально розвинені, дещо меншої висоти від дерев попередніх класів, з гірше розвиненими, стиснутими кронами. Власне на ці дерева орієнтується ведення господарства. В деревостані такі дерева займають 20-30% від загальної кількості і 15-20% за запасом.
Група підлеглих, або пригнічених дерев:
ІV клас – пригнічені дерева, крони яких стиснуті, а верхівки досягають лише нижньої частини намету панівних дерев. Дерева цього класу становлять 30% від загальної кількості і 10% від запасу. Виділяють 2 підкласи:
ІVа – дерева з вузькою стиснутою, але рівномірною кроною;
ІVб – дерева з однобокою кроною.
V клас – дерева, що повністю потрапили під намет панівних дерев, сильно відстали в рості, відмираючі чи відмерлі. Виділяють 2 підкласи:
Vа – дерева з ще живою кроною;
Vб – всихаючі чи всохлі дерева.
Виділити дерева певних класів можна лише в окремих біогрупах, порівнюючи з оточуючими деревами.
Приналежність дерев до того чи іншого класу не є закріплена пожиттєво для дерева, можливим є перехід із одного класу в інший, і частіше – із вищого класу в нижчий. Такі класи дерев ще більш виражено можна спостерігати в змішаних, складних, різновікових деревостанах.
Існує ще групування дерев за селекційними якостями. Це поділ дерев на плюсові, нормальні і мінусові.
Плюсові – найкращі дерева за розмірами стовбура і крони, здорові, очищені від сучків, з добре розвинутою кроною. Дерева І класу бонітету.
Нормальні – це більшість дерев насадження з добрим ростом і середні за якістю, без вад.
Мінусові – відсталі в рості, або крупні, але з вираженими вадами (багатовершинні, сукуваті, кривостовбурні, з гнилизною і пошкодженнями).
Розроблена й сучасна класифікація дерев, відома як “Класифікація IUFRO” – Міжнародної Ради лісових дослідних організацій (Відень, Австрія).
Згідно з цією класифікацією дерева поділяють за сукупністю ознак, і за кожною ознакою закріплений шифр.
Класифікація дерев IUFRO
А. За положенням у лісовому угрупованні
1. Класи висот:
- 100 – верхній ярус, дерева утворюють намет (висота дерев більше 2/3 максимальної висоти деревостану);
- 200 – середній ярус, дерева, які не беруть участі в формуванні верхнього намету (1/3- 2/3 максимальної висоти верхнього ярусу);
- 300 – нижній ярус, нижче 1/3 максимальної висоти деревостану;
2. Класи життєвості:
- 10 – виключно добре розвинуті дерева;
- 20 – нормально розвинуті дерева;
- 30 – слаборозвинуті дерева.
3. Класи тенденції зміни положення в лісовому угрупуванні:
- 1 – дерева з випереджаючим ростом, лідируючі;
- 2 – дерева з середнім темпом росту, стабільні;
- 3 – відсталі в рості дерева.
Б. За господарськими класами
1. Класи цінності:
- 400 – відбірні дерева, дерева майбутнього;
- 500 – корисні супутні дерева (підгін);
- 600 – шкідливі супутні дерева, які заважають відбірним деревам або знижують цінність насадження (підлягають вирубуванню);
2. Класи якості стовбура:
- 40 – цінна деревина, не менше 50% маси стовбура до моменту використання можна віднести до цінної деревини, тобто відповідає нормам якості;
- 50 – нормальна деревина, мінімум 50% маси стовбура задовольняє вимогам нормативів;
- 60 – бракована (фаутна) деревина: менше 50% маси стовбура до часу використання відповідає вимогам нормативів.
3. Класи крони:
- 4 – дерево з довгою кроною (більше 1/2 висоти дерева);
- 5 – дерево з середньою кроною (1/4- 1/2 висоти дерева);
- 6 – дерево з короткою кроною (менше 1/4 висоти дерева)
2. Питання для обговорення
1. Що відображає класифікація Крафта? За якими ознаками слід відрізняти дерева одного класу від іншого?
2. Як поділяють дерева за селекційними якостями? Характеристика цих дерев.
3. Дати загальну характеристику класифікації дерев IUFRO.
4. Причини диференціації дерев в лісі. Пояснити в якому віці цей процес проходить найбільш інтенсивно і чому.
5. Який зв’язок існує між диференціацією дерев та інтенсивністю їх природного відпаду?
6. У насадженнях яких порід процес природного зрідження буде проходити інтенсивніше?
7. Які деревостани зріджуються в молодому віці інтенсивніше соснові чи смерекові? Поясніть.
8. Як проходить процес природного зрідження з віком, в залежності від грунтово-кліматичних умов? Навести приклади і пояснити.
9. В яких за формою, складом і походженням деревостанах природне зрідження проходить інтенсивніше і чому?
10. Який зв’язок між інтенсивністю росту дерев і природним зрідженням?
11. Поясніть, чому в одному віці, але в різних умовах зростання, площа живлення одного дерева не є однаковою?
3. Виконати завдання:
Завдання 1.
За даними таблиці побудувати графік розподілу дерев за класами Крафта (в %) та пояснити причини такого розподілу:
Варіанти завдань:
|
Варіанти насадження
|
Класи Крафта, шт/%
|
|
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
IV(а+б)
|
V(а+б)
|
|
1
|
20/
|
100/
|
120/
|
96/
|
64/
|
|
2
|
24/
|
136/
|
80/
|
112/
|
40/
|
|
3
|
28/
|
132/
|
80/
|
104/
|
56/
|
|
4
|
22/
|
128/
|
104/
|
88/
|
48/
|
|
5
|
30/
|
130/
|
100/
|
92/
|
48/
|
|
6
|
21/
|
120/
|
114/
|
30/
|
15/
|
|
7
|
24/
|
126
|
102
|
36
|
12
|
|
8
|
27/
|
123
|
105
|
33
|
12
|
|
9
|
25/
|
115/
|
102/
|
28/
|
10/
|
|
10
|
30/
|
150/
|
126/
|
48/
|
19/
|
|
11
|
21/
|
109/
|
123/
|
98/
|
65/
|
|
12
|
25/
|
139/
|
86/
|
115/
|
46/
|
|
13
|
23/
|
132/
|
88/
|
109/
|
53/
|
|
14
|
29/
|
126/
|
109/
|
92/
|
50/
|
|
15
|
36/
|
138/
|
105/
|
97/
|
46/
|
|
16
|
27/
|
126/
|
112/
|
39/
|
25/
|
|
17
|
26/
|
128/
|
104/
|
88/
|
48/
|
|
18
|
30/
|
139/
|
110/
|
98/
|
48/
|
|
19
|
20/
|
128/
|
119/
|
45/
|
25/
|
|
20
|
22/
|
171/
|
156/
|
28/
|
12/
|
Завдання 2.
Простежити зв’язок природного зрідження з віком і в залежності від продуктивності (бонітету), походження і лісівничих властивостей деревних порід.
Відповідно до індивідуального завдання, складеного за матеріалами таблиць ходу росту:
· Показати як з віком змінюється площа живлення одного дерева в насадженнях різних класів бонітету і пояснити, чому в одному і тому ж віці, але в різних умовах виростання, площа живлення одного дерева неоднакова
· Розрахувати процент природного відпаду за кожне наступне десятиріччя і збереженість дерев по відношенню до початкової кількості дерев в першому відміченому десятиріччі.
Відпад дерев за кожне наступне десятиріччя визначаємо за формулою:
Де, Раі – процент відпаду дерев за певне десятиріччя, %;
Nа – кількість дерев у попередньому десятиріччі, шт
Nа10 – кількість дерев у наступному десятиріччі, шт.
Збереженість вираховуємо наступним чином:
Де, К – збереженість дерев у певному віці, %;
Nа10 – кількість дерев у насадженні в першому врахованому десятиріччі, шт.
Вихідні дані та результати розрахунків слід записати у вигляді таблиці.
За результатами розрахунків відпаду побудувати графік на аркуші міліметрового паперу, відкладаючи в масштабі на осі ординат кількість дерев, що відпали (у процентному відношенні), з іншої сторони – площу живлення 1-го дерева, а осі абсцис – вік.
На закінчення зробити висновки:
1) Рівномірно чи нерівномірно змінюється з віком кількість дерев в насадженні?
2) В якому віці природне зрідження проходить найбільш інтенсивно?
3) Чи спостерігається залежність між природним зрідженням і бонітетом (чи багатством умов місцезростання), між природним зрідженням і властивостями деревних порід?
4. Варіанти завдань
Варіант 1
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
|
Порода Ялиця
Тип лісорослинних умов D3 (Вологий груд)
|
Порода Ялиця
Тип лісорослинних умов С3 (вологий сугруд)
|
|
|
30
40
50
60
70
80
90
100
|
13144
3560
1926
1346
1050
881
774
708
|
|
|
|
|
14227
4647
2724
1925
1491
1222
1041
917
|
|
|
|
|
|
|
Порода Граб (насіннєвого походження)
Бонітет ІІ
|
|
Порода Граб (порослевого походження)
Бонітет ІІ
|
|
10
15
20
25
30
35
40
45
50
55
60
65
70
|
12667
7050
4400
2946
2185
1744
1454
1265
1134
1042
975
924
886
|
|
|
|
|
8520
5035
3532
2686
2154
1814
1569
1390
1253
1145
1058
989
935
|
|
|
|
|
Варіант 2
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Сосна
Бонітет І
|
Порода Сосна
Бонітет ІV
|
|
20
30
40
50
60
70
80
90
100
|
4631
3432
2563
1776
1190
886
678
604
531
|
|
|
|
|
6844
5160
3843
2745
2087
1629
1308
1062
935
|
|
|
|
|
|
Порода Акація біла
Бонітет ІІІ
|
|
Порода Акація біла
Бонітет V
|
|
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
|
3039
1758
1169
850
655
530
455
413
391
384
|
|
|
|
|
5780
2818
1809
1350
1054
864
730
624
543
485
|
|
|
|
|
Варіант 3
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлення 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлення 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Смерека
Бонітет І
|
Порода Смерека
Бонітет ІV
|
|
20
30
40
50
60
70
80
90
100
|
5261
3422
2058
1372
1071
833
677
595
549
|
|
|
|
|
8025
5700
3727
2562
1921
1519
1263
1043
878
|
|
|
|
|
|
Порода Вільха чорна
Бонітет Іа
|
|
Порода Вільха чорна
Бонітет ІІІ
|
|
5
10
15
20
25
30
35
40
|
10000
3700
2060
1470
1180
1000
870
763
|
|
|
|
|
9800
9300
4600
3200
2600
2220
2000
1827
|
|
|
|
|
Варіант 4
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збере-же-ність,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Дуб насіннєвого. походження
Бонітет І
|
Порода Дуб насіннєвого. походження
Бонітет IV
|
|
20
30
40
50
60
70
80
90
100
|
4820
2150
1250
800
586
463
388
328
281
|
|
|
|
|
16950
8130
4060
2490
1660
1190
936
754
628
|
|
|
|
|
|
Порода Береза
Бонітет Іа
|
|
Порода Береза
Бонітет ІІ
|
|
5
10
15
20
25
30
35
40
|
26650
4497
2654
1519
1134
883
726
616
|
|
|
|
|
72500
19473
8058
4619
3086
2245
1734
1382
|
|
|
|
|
Варіант 5
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Бук
Бонітет Іа
|
Порода Бук
Бонітет ІІ
|
|
20
30
40
50
60
70
80
100
|
5250
2720
1391
796
579
457
384
294
|
|
|
|
|
6600
3360
1725
1063
715
546
441
322
|
|
|
|
|
|
Порода Сосна
Бонітет І
|
|
Порода Сосна
Бонітет ІІ
|
|
5
10
15
20
25
30
35
40
|
8720
8150
5910
4590
3710
3080
2680
2400
|
|
|
|
|
9720
9420
8950
7280
5830
4980
4310
3870
|
|
|
|
|
Варіант 6
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Сосна чорна
Бонітет ІІ
|
|
Порода Сосна чорна
Бонітет ІІІ
|
|
10
20
30
40
50
60
70
|
7190
3130
1855
1310
1020
850
793
|
|
|
|
|
10640
4900
2925
2165
1760
1515
1345
|
|
|
|
|
|
Порода Береза
Бонітет І
|
|
Порода Береза
Бонітет ІV
|
|
20
30
40
50
60
70
80
90
|
4721
2718
1574
1071
778
631
540
494
|
|
|
|
|
6689
4392
2818
2013
1519
1263
1080
920
|
|
|
|
|
Варіант 7
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Дуб звичайний
Бонітет Іб
|
|
Порода Дуб звичайний
Бонітет І
|
|
10
20
30
40
50
60
70
80
|
3940
1862
1126
788
598
488
417
374
|
|
|
|
|
4400
1835
1309
1050
871
735
636
567
|
|
|
|
|
|
Порода Осика
Бонітет І
|
|
Порода Осика
Бонітет ІІІ
|
|
20
30
40
50
60
70
80
|
2562
1638
1080
805
627
549
513
|
|
|
|
|
3779
2544
1766
1235
915
732
640
|
|
|
|
|
Варіант 8
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Смерека (Карпати)
Бонітет Іа
|
Порода Смерека (Карпати)
Бонітет ІІ
|
|
20
30
40
50
60
70
80
100
|
3850
1982
1254
892
702
598
536
465
|
|
|
|
|
10538
4720
2901
2048
1570
1281
1091
857
|
|
|
|
|
|
Порода Дуб звичайний (в D2-гД)
Бонітет Іа
|
|
Порода Дуб звичайний
(в D2-гД)
Бонітет ІІ
|
|
10
20
30
40
50
60
70
80
90
|
5630
2730
1555
1095
850
692
573
490
418
|
|
|
|
|
7580
3630
2020
1315
980
782
561
564
497
|
|
|
|
|
Варіант 9
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Дуб (природного насіннєвого походження)
Бонітет І
|
Порода Дуб (порослевого походження)
Бонітет І
|
|
20
30
40
50
60
70
80
90
100
110
120
|
3070
1549
1005
722
557
444
367
311
269
234
206
|
|
|
|
|
1865
1174
850
679
565
487
432
392
362
344
331
|
|
|
|
|
|
Порода Модрина
Бонітет Ів
|
|
Порода Модрина
Бонітет І
|
|
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
|
1861
1141
822
648
541
470
421
384
355
330
|
|
|
|
|
5422
2358
1483
1116
913
781
696
640
599
567
|
|
|
|
|
Варіант 10
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Смерека
Бонітет Ів
|
|
Порода Смерека
Бонітет І
|
|
10
20
30
40
50
60
|
5020
2875
1990
1641
1495
1418
|
|
|
|
|
5048
3442
2502
2006
1757
1605
|
|
|
|
|
|
Порода Граб (насіннєвого походження)
Бонітет І
|
|
Порода Граб (насіннєвого походження)
Бонітет ІІІ
|
|
10
15
20
25
30
25
40
45
50
55
60
65
70
|
7474
4740
3146
2181
1683
1388
1187
1050
953
881
825
782
749
|
|
|
|
|
20500
12258
7039
4360
3060
2351
1929
1642
1450
1318
1222
1154
1105
|
|
|
|
|
Варіант 11
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Бук
Бонітет Іа
|
|
Порода Бук
Бонітет ІІ
|
|
20
30
40
50
60
70
80
100
|
5250
2720
1391
796
579
457
384
294
|
|
|
|
|
6600
3360
1725
1063
715
546
441
322
|
|
|
|
|
|
Порода Граб (насіннєвого походження)
Бонітет ІІ
|
|
Порода Граб (порослевого походження)
Бонітет ІІ
|
|
10
15
20
25
30
35
40
45
50
55
60
65
70
|
12667
7050
4400
2946
2185
1744
1454
1265
1134
1042
975
924
886
|
|
|
|
|
8520
5035
3532
2686
2154
1814
1569
1390
1253
1145
1058
989
935
|
|
|
|
|
Варіант 12
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Дуб насіннєвого. походження
Бонітет І
|
|
Порода Дуб насіннєвого. походження
Бонітет IV
|
|
20
30
40
50
60
70
80
90
100
|
4820
2150
1250
800
586
463
388
328
281
|
|
|
|
|
16950
8130
4060
2490
1660
1190
936
754
628
|
|
|
|
|
|
Порода Акація біла
Бонітет ІІІ
|
|
Порода Акація біла
Бонітет V
|
|
5
10
15
20
25
30
35
40
45
50
|
3039
1758
1169
850
655
530
455
413
391
384
|
|
|
|
|
5780
2818
1809
1350
1054
864
730
624
543
485
|
|
|
|
|
Варіант 13
Природне зрідження дерев з віком
|
Вік
|
Кіль-кість дерев на 1 га, шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева, м2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Кіль-кість
Дерев на 1га шт
|
Площа живлен-ня 1 дерева,
М2
|
Відпад за 10 років
|
Збереженість,
%
|
|
Шт
|
%
|
Шт
|
%
|
|
Порода Ялиця
Тип лісорослинних умов D3 (Вологий груд)
|
|
Порода Ялиця
Тип лісорослинних умов С3 (вологий сугруд)
|
|
30
40
50
60
70
80
90
100
|
13144
3560
1926
1346
1050
881
774
708
|
|
|
|
|
14227
4647
2724
1925
1491
1222
1041
917
|
|
|
|
|
|
Порода Вільха чорна
Бонітет Іа
|
|
Порода Вільха чорна
Бонітет ІІІ
|
|
5
10
15
20
25
30
35
40
|
10000
3700
2060
1470
1180
1000
870
763
|
|
|
|
|
9800
9300
4600
3200
2600
2220
2000
1827
|
|
|
|
|
Рекомендована література
1. Горшенин Н. М., Швиденко А. И. Лесоводство. – Львов: Вища школа, 1977. – 303 с.
2. Мелехов И. С. Лесоводство.- М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с.
3. Погребняк П. С. Общее лесоводство.- М.: Колос, 1968. – 440 с.
4. Свириденко В. Є., Швиденко А. Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1996. – 312 с.
5. Свириденко В. Є., Бабіч О. Г., Киричок Л. С. Лісівництво. – К.: Арістей, 2004. – 544 с.
6. Швиденко А. Й., Остапенко Б. Ф. Лісознавство: Підручник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2001. – 352 с.
Методические указания