Лекція “Енергозберігаюча автоматизація. Побутові енергозберігаючі установки”
Страница 3 из 3
Багаточисленними дослідженнями встановлено, що ККВ (коефіцієнт корисного використання) вугілля на приготування їжі складає 0,1...0,5 (максимальне значення – при поєднанні процесів приготування їжі й опалювання приміщень); ККВ газових плит-0,5...0,65, електричних - 0,28...0,30 тобто по витраті енергоресурсів найбільш економічно використовувати природний газ. Проте багато гірські сільськогосподарські райони країни насичені запасами енергоресурсів малих річок, енергія яких може бути легко освоєна колективними господарствами і т. д. Після їх освоєння вживання електроплит збереже такі енергоресурси, як нафта, природний газ, вугілля, і ККВ наблизиться до одиниці. Тому в даних районах перевагу потрібно віддати електроенергії.
Гаряче водопостачання і опалювання - найбільш енергоємні процеси, що вимагають до 20 % енергії, споживаної сільським господарством.
Для опалювання й гарячого водопостачання сільське | населення використовує головним чином вугілля у вогневих печах, у меншій мірі природний газ й незначно - електроенергію (2,1 %). В той ж час і вживання вугілля вимагає великих витрат праці й не забезпечує оптимальний температурний режим (то тепло, то холодно). Крім того, ККВ вугілля складає тільки 0,25...0,35.
В останні роки для села розроблено п'ять найбільш раціональних схем теплопостачання, що гарантують необхідні комфортні умови: централізоване від невеликих котельних, працюючих на вугіллі або газі; централізоване від електрокотельні використовуючи електроенергію в провали графіка навантаження енергосистеми; індивідуальне від водонагрівачів, працюючих
На зрідженому газі; індивідуальне комбіноване від нагрівачів, що використовують сонячну й електричну енергію; індивідуальне від сонячних водонагрівачів з наводчиками теплоти від теплових насосів і електронагрівників.
Невеликі сільські котельні, працюючі на вугіллі або зрідженому газі, через відсутність автоматики, некондиційності палива, недостатньо високого рівня експлуатації мають порівняно невисокий ККВ - 0,4...0,6. ККВ індивідуальних газових водонагрівачів також не більше 0,6.
При виробці електроенергії по вільному графіку ККВ сучасних теплових електростанцій складає 0,37...0,4. При виробці електроенергії для електрокотельних в провали графіка навантаження енергосистеми за рахунок донавантаження більш
Економічних базисних агрегатів й ТЕЦ ККД енергосистеми еквівалентно 0,44...0,60.
Середньорічний ККВ індивідуальних нагрівачів, що використовують сонячну енергію (через «гарячий ящик»), досягає 0,7...0,85 по витраті енергоресурсів. В таких нагрівачах додатково до сонячної витрачається електрична енергія тільки в похмурі і особливо холодні дні.
В південнихх районах країни населення часто використовує в літній час кондиціонери повітря. В зимній час їх можна перетворити в теплові насоси й використовувати як додаткові джерела теплоти до сонячних нагрівних установок. В тих випадках коли і цієї теплоти недостатньо (в похмурі й особливо холодні дні), додатково включають електронагрівники. Середньорічний ККД таких нагрівачів досягає 0,8...0,9 по використовуванню енергоресурсів. По приведеним витратах розглянуті варіанти гарячого водопостачання і опалювання розрізняються.
При узагальненні можливих способів економії енергоресурсів, здійснених за рахунок запитальних вкладень, можна відзначити, що випускаються промисловістю енергозберігаючого устаткування дозволяють значно понизити потребу в паливі й
Електроенергії головним чином за рахунок удосконалення енергетичного господарства, заміни нафтопродуктів на менш цінні види палива, вживання техніки по використовуванню місцевих й вторинних енергоресурсів, а також різних енергозберігаючих технологій. Проте не всі можливості енергозберігання ще вивчені.
