Лекція “Використання електроспоживачів. Робота нагрівних пристроїв і котелень ”
Страница 4 из 5
Ще більше зниження питомих енерговитрат може бути забезпечено завдяки переходу від централізованих систем мікроклімату до децентралізованих з повною автоматизацією систем.
Вивчення впливу режимів роботи електрифікованої вентиляційно-опалювальної установки ЕВОУ на параметри мікроклімату показало, що встановлені потужності ЕВОУ можна понизити на 20...25 %, витрати енергії—на 14...20 % за рахунок: плавного регулювання продуктивності вентилятора в діапазоні 1 : 3 і потужності калорифера в діапазоні 1 : 10; монтажу системи управління ЕВОУ за комбінованим принципом (регулювати по температурі атмосферного повітря з урахуванням параметрів повітря в приміщенні); збільшення приблизно в 3 рази співвідношення продуктивності вентиляторів і потужності калориферів. Все це можна виконати при імпульсному способі регулювання з використанням тиристорних комутаторів.
В даний час ведуться роботи по вдосконаленню автоматизованих систем управління і регулювання нагрівальних процесів у всіх видах сільськогосподарського виробництва. Розробляються автоматизовані системи управління параметрами навколишнього середовища (АСУ ПОС), створюється система комплексної автоматизації різних технологічних процесів з диспетчерським управлінням контролем і сигналізацією енергетичних процесів і технологічних параметрів з використанням мікроЕОМ, вживанням вдосконалених технічних систем цифрової сигналізації на базі інтегральних мікросхем в поєднанні з світодіодними індикаторами, вдосконаленою тиристорною структурою для управління електродвигунами вентиляторів і водяних калориферів систем забезпечення мікроклімату. Ці рішення дозволять ще більш підвищити ефективність теплових процесів і понизити питомі витрати енергії.
Економія теплової енергії, що досягається, залежить від призначення нагрівальних установок.
Економію енергії (кВт-ч), корисно тій, що використовується для опалювання приміщень, можна розрахувати по формулі
Де ∆Q—зниження питомих тепловтрат через захищаючі конструкції приміщення, кВт/(м2∙К); F—площа захищаючих конструкцій, м2;
∆t°— перевищення внутрішньої температури приміщення над зовнішньою °С; tвід — тривалість опалювального періоду, ч.
Видалені тепловтрати Q [кВт/(м2∙К)] визначаються із формули:
Де а - коефіцієнт теплопереходу від повітря приміщення до захищаючої стінки. Приблизно можна прийняти а=0,012 кВт/(м2∙К);
А' - то ж, але від захищаючої стінки до поверхневого повітря; S - товщина стінки, м; λ - коефіцієнт теплопровідності стінки, Вт/(м∙К);
Солом'яне ущільнене різання, скляна вата 0.05
Непресований очерет 0,06
Шлакова, вата, мати мінераловаті 0,07
Торф 008
Деревна тирса 0,09
Дерево (сосна, ялина і ін.) 0,16
Руберойд, пергамин, толь 0,17
Азбестовий картон 0,21
Керамзитовий гравій, керамзитобетон 0,22
Щебінь з доменного шлаку 0,23
Нафтовий бітум 0,27
Шлакова засипка 0,30
Азбестоцементні листи 0,49
Цегляна кладка 0,70
Скло 0,75
Штукатурка 0,80
Асфальтобетон 1,05
Бетон на гравії або щебені 1,80
Залізобетон 1,98
