Лекція Академічна філософія другої пол. ХІХ - поч. ХХ ст
Страница 15 из 15
Але у 80-х роках, як засвідчує аналіз творчості найвидатніших громадівців, даний етап вичерпав себе. Не випадково і О. Потебня, і М. Драгоманов у своїх поглядах не лише до кінця реалізують можливості, надані їм громадівським світоглядом, а в ряді істотних результатів власної творчої діяльності виходять за межі цього світогляду. Щодо розуміння позиції громадівців після розриву з ними О. Потебні та М. Драгоманова, то тут досить показовою є відповідь одного з лідерів Київської громади Павла Житецького на запитання молодих українських студентів «Що робити?»: «Якщо хочете працювати для українського народу, — радив П. Житецький, — ставайте першорядними вченими й пишіть ваші праці по-українському. Тоді поневолі й чужі вивчатимуть українську мову, щоб знайомитися з вашими працями. А тепер найкорисніше для української ідеї — це український театр». Така програма вже не могла задовольнити потреби національного руху. Тим-то й природним був розрив О. Потебні з Харківською громадою й конфлікт між «Старою громадою» й М. Драгомановим. Своєю творчістю видатні громадівці здійснили самокритику світогляду, що зродив їх, тим самим торуючи шлях до наступного етапу в історії розробки філософії української ідеї. Цей етап від кінця 80-х років XIX ст. й по десяті роки XX репрезентує покоління «Молодої України».
* Гегель Г. В. Ф. Философия истории // Соч. — М.-Л., 1935. — Т. 8. — С. 9
