МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ

Необхідне також уточнення річного режиму роботи систем управління та вимірювання параметрів повітря.

Освітлення

Для всіх обстежуваних приміщень необхідно визначити види системи освітлення та розряди зорових робіт: тип та кількість освітлювальних приладів, їх стан та відповідність класу даного освітлення, правильність розміщення світильників, висоту підвісу над робочою поверхнею, стан вікон та зафарбування стін та стелі приміщення, систему управління світильниками та наявність регуляторів напруги. Зробити люксметром заміри рівнів освітленості на робочих місцях, проходах та місцях загального користування. Виконати заміри рівнів напруги протягом доби на введеннях щитів живлення освітлення.

1.2.3 Обробка та аналіз отриманої інформації

Вся інформація, отримана з документів або шляхом інструментального обстеження є вихідним матеріалом для аналізу ефективності енерговикористання. Методи аналізу застосовуються до окремої системи або будівлі в цілому та поділяються на фізичні і фінансово-економічні.

Фізичний аналіз оперує фізичними величинами та має на меті визначення характеристик ефективності енерговикористання. Він, як правило, включає наступне:

Визначається склад об’єктів, по яких буде проводитися аналіз. Об’єктами можуть слугувати окремі споживачі, системи чи будівлі в цілому. Знаходиться розподіл всієї спожитої енергії будівлею по окремих видах енергоносіїв, для цього дані по енергоспоживання приводяться до єдиної системи вимірювання. Визначаються фактори, що впливають на споживання енергії. Наприклад, для систем опалення таким фактором є температура зовнішнього повітря. Обчислюється питоме енергоспоживання за окремими видами енергоносіїв та порівнюється з нормативними значеннями, після чого робиться висновок про ефективність енерговикористання. Складається енергетичний баланс будівлі. Визначаються прямі втрати різних енергоносіїв.

Після закінчення аналізу передісторії енергоспоживання на об'єкті, енергоаудитор може переходити до:

· Розрахунку споживання енергії різними споживачами;

· Поділу фінансових витрат на енергію пропорційно між споживачами;

· Складання енергобалансу;

· Виявлення відхилення в енергоспоживанні в порівнянні з нормами/іншими типовими об’єктами.

Дана інформація дуже важлива для клієнтів, тому що вона або підтверджує, або нівелює раніше сформоване переконання про розміри енергоспоживання в межах об'єкта.

Іноді в процесі підготовки до проведення енергоаудиту виявляються відхилення показників енергоспоживання від норми. Ці відхилення можуть бути викликані невірними рахунками постачальників палива, у таких випадках іноді можна домогтися повернення коштів. В іншому випадку можуть бути виявлені відхилення від норми, викликані зловживанням енергією. У такій ситуації енергоаудит успішно обмальовує цю негативну практику, тим самим спонукаючи менеджмент громадської організації вжити відповідні заходи, з метою уникнення повторення подібних ексцесів.

Для досягнення цілей, перерахованих вище, енергоаудитор використовує деякі (чи усі) з наступних розділів:

· Звіт про річну закупівлю енергоресурсів;

· Графік регресивного аналізу;

· Таблицю енергоаудиту;

· Коефіцієнти вартості енергоресурсів;

· Діаграму Сенкі;

· Кругові діаграми енергоспоживання;

· Енергобаланси;

· Енергетичні характеристики.

Фінансово-економічний аналіз проводиться паралельно з фізичним і має за мету надати економічне обґрунтування висновкам, отриманим на основі фізичного аналізу. На цьому етапі обраховується розподіл витрат на енергоресурси. Оцінюються прямі втрати в грошовому еквіваленті. Фінансово-економічні критерії мають вирішальне значення при аналізі рекомендацій з енергозбереження.

Можливі енергозберігаючі заходи можуть бути проаналізовані декількома економічними методами чи критеріями для оцінки привабливості кожного з них. Економічні критерії, що звичайно використовуються для оцінки, включають просту окупність, теперішню чи чисту поточну вартість та внутрішню ставку рентабельності.

Проста окупність. Найбільш загальним критерієм економічного аналізу є простий період окупності, який у своїй найпростішій формі розраховується діленням витрат на реалізацію заходів на вартість енергії, що була зекономлена за рік.

Строком простої окупності є кількість років, необхідних для того, щоб економія енергії в результаті інвестування компенсувала інвестиційні витрати. Таким чином, чим менший строк окупності, тим більш привабливими є інвестиції.