Сегодня: 07 | 12 | 2021

Дисертація ПРОГНОЗНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА ЗОН СПОСТЕРЕЖЕНЬ (на прикладі Рівненської АЕС) 2004

Перемноживши елементи зведеної матриці на вектор - рядок W0 (нормований власний вектор відносних ваг ознак при їх порівнянні), отримаємо відносні ваги виділених ділянок, які є основою прогнозної оцінки розвитку території РАЕС на сучасному етапі (табл. 2.5 ).

Таблиця 2.5

Оціночні ваги дослідних ділянок на промисловому майданчику РАЕС

Ділянки

I

II

III

IV

V

Ваги ділянок

0,196

0,258

0,233

0,127

0,184

Проведені заходи з інженерно - геологічного захисту (цементація, яка підвищила карсто - суфозійну стійкість ґрунтів і забезпечила надійність основ досліджуваних об’єктів, а також пониження рівня ґрунтових вод на промисловому майданчику РАЕС) зменшили вагу таких ознак як потужність та глибина залягання крейди. Найбільш непридатною залишається ділянка II (район розміщення енергоблоку №1,2), яка є неоднорідною у своїй геологічній будові з прошарками слабких порід із значним поширенням на ній глинистих порід тугопластичної та пластичної консистенції та досить високим РҐВ. За таких умов цементація має тут значний негативний вплив, який проявляється у піднятті фундаментів споруд, розміщених на цій ділянці (споруди ОДК). Найбільш безпечною залишається IV ділянка. На ній завершується будівництво енергоблоку № 4 і, враховуючи результат нашого дослідження, пропонується здійснювати розвиток території РАЕС у її межах.

Висновки з другого розділу

1. Логіко - математичні методи моделювання реальних ситуацій за умов невизначеності способом нечіткої переваги на множині альтернатив у випадку нечіткої вхідної інформації дозволяють здійснити прогнозну оцінку розвитку території АЕС, враховуючи багатофакторність дослідження складних природних умов з передбаченням їх можливої зміни.

2. Здійснено прогнозну оцінку розвитку території АЕС на стадії вишукувань. На її основі виявлено недоліки у розміщені споруд та будівель промислового майданчика, що викликає певні труднощі під час експлуатації даного об’єкта.

3. Показано, що сучасний стан території АЕС характеризується більшою стійкістю щодо вертикальних рухів. Наслідком є комплекс вжитих заходів з ліквідації негативних явищ на території промислового майданчика. При прогнозній оцінці території АЕС особливу увагу приділено геологічним та гідрогеологічним ознакам, а також ознакам території, які появились внаслідок техногенного навантаження (карст, цементація пустот).

4. З огляду на результат прогнозної оцінки дано рекомендації щодо оптимального розвитку території АЕС.

5. Запропонована у розділі класифікація ознак дослідження може використовуватись для прогнозної оцінки розвитку територій об’єктів подібного типу.

РОЗДІЛ 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ЗОНИ СПОСТРЕЖЕННЯ АЕС (30 - кілометрова зона)

3.1. Екологічний стан довкілля Рівненської АЕС

В умовах радіоактивного забруднення природні фактори, які впливають на організацію та розвиток території (клімат, рельєф, ґрунти, вологість, глибина залягання ґрунтових вод, природна рослинність) і просторові (розселення, розміщення виробничих центрів, інженерної інфраструктури тощо) відіграють другорядну роль. В першу чергу необхідно враховувати екологічний стан прилеглих територій атомної станції. Від нього залежить доцільність та правильність ведення сільського господарства, розробка заходів з пониження радіоактивного забруднення території, виробництва екологічно чистої продукції і збереження здоров’я та безпеки населення [2,9,33,79,95].

Зона спостереження (30 - кілометрова зона) Рівненської атомної електричної станції належить до територій посиленого радіаційного контролю [35] ( рис. 3.1). В основному її забруднення на даний час не перевищує 1 Кі/кв. км, за винятком ділянок - “плям” чорнобильського походження, в яких воно досягає 5 Кі/кв. км [44,82].

Основними радіонуклідами, що визначають радіаційну обстановку, є цезій (Cs-137) та стронцій (Sr-90) [5]. Цезій є аналогом калію і бере участь у всіх реакціях обміну в рослинах, організмі тварин та людей. Стронцій - аналог кальцію, добре засвоюється рослинами, тваринами та людьми, але, на відміну від Cs-137, дуже повільно виводиться з організму. Забрудненість території стронцієм не перевищує 0,01 Кі/кв. км, тому будемо приділяти увагу при дослідженні території на щільність забруднення цезієм.

Рис. 3.1. 30 - кілометрова зона спостереження Рівненської АЕС

Стан її природного середовища знаходиться під постійним контролем державних та відомчих органів [80].

Державний контроль веде:

- Міністерство охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України безпосередньо і через свої структури (Управління екологічною безпекою по Рівненській області і міську екологічну інспекцію м. Кузнецовська);

- Міська Рада народних депутатів м. Кузнецовська (екологічний відділ);

- Міністерство охорони здоров’я України безпосередньо та через санітарно - епідеміологічну службу м. Кузнецовська.

Відомчий контроль здійснює Державний Комітет з використання ядерної енергії України і його підприємство - Рівненська АЕС.

Безпосередньо на Рівненській АЕС контроль стану і охорони навколишнього середовища здійснює відділ охорони навколишнього середовища, в зону контролю якого входять найближчі до РАЕС території регіону в радіусі 30 км.

Джерелом радіоактивного забруднення природного середовищ є:

- нормовані викиди радіоактивних аерозолів і газів в атмосферу через вентиляційні труби з кожного енергоблоку та спецкорпусів після очистки на спеціальних фільтрах;

- нормовані викиди радіоактивних речовин у воду р. Стир з промислового майданчика з продувкою з циркуляційної системи та ливневої каналізації.

Вміст радіонуклідів контролюється в санітарно - захисній зоні (3км). До уваги беруться:

- газоаерозольні викиди з РАЕС в атмосферу;

- всі стічні води в р. Стир;

- підземні води;

- питтєва вода;

- технологічна вода промислового майданчика, а також в 30 - кілометровій зоні спостереження;

- атмосферне повітря;

- атмосферні опади;

- сніговий покрив;

- рослинність, хвоя, зерно, овочі, молоко;

- вода р. Стир, водорості, ряска;

- ґрунти;

- інтегральна доза на місцевості;

- вміст радіонуклідів в організмі населення.

В адміністративному плані зона спостереження охоплює більшу частину Володимерецького району Рівненської області і меншу частину Маневицького району Волинської області. В зоні спостереження розміщено близько 90 населених пунктів.

Величина радіоактивних викидів в атмосферу контролюється за певною групою радіонуклідів у вентиляційних трубах блоків №1,2 та блоку №3. Фактичні норми забруднення атмосфери не перевищують 1% від допустимих значень.

Відбір та аналіз проб приземного шару атмосферного повітря проводиться згідно рекомендацій Інституту біофізики Міноздорову України і стандартом підприємств. Дослідження на вміст радіонуклідів проводиться 1 раз в декаду за 8 точками на сумарну -активність та -спектроскопію.

Активність повітря обумовлено радіонуклідами природного походження. Відношення Be-7 до чорнобильського Cs-137 складає біля 1%. Радіонуклідів техногенного походження, в тому числі I-131 не знайдено.

Дана територія характеризується сільськогосподарським виробництвом м’ясо - молочного напрямку. Половину площі займають орні землі, а інші землі – це сінокоси і пасовища. Урожай з них йде на корм тваринам.

Рівень поверхневого забруднення ґрунтів радіонуклідами проводиться методом відбору проб. Для аналізу використовується 5-ти сантиметровий пласт ґрунту.

За даними нульового фону забруднення ґрунти до пуску РАЕС знаходились в діапазоні:

- Cs-137 – 4,44 Е+02… 5,07 Е+03 Bq/кв. м;

- Sr-90 – 1,85 Е+02… 2,92 Е+03 Bq/кв. м.

Значний скачок забруднення спостерігається в 1986-1987рр. Причиною цього була аварія на ЧАЕС, тому до сьогоднішнього часу тут спостерігається в основному забруднення чорнобильського походження. З 1988 року також на території впливу РАЕС спостерігається забруднення Sr-90 1,12 Е-01 Bq/кв. м. На даний час виділити фактичний вклад викидів РАЕС в зовнішнє середовище на фоні природного та чорнобильського забруднення є складним процесом.

Щорічно у весняний період забрудненість ґрунту досліджувалось у 16 пунктах: Антонівка, В. Ведмежка, Заболоття, Кузнецовськ, Колки, Костюхнівка, Лозки, Маюничі, Маневичі, Озерці, промисловий майданчик РАЕС, Підцаревичі, Ст. Рафалівка, Суховоля, Телковичі, Ст. Чортирійськ.

Також щорічно проводиться контроль на забруднення радіонуклідами основних продуктів харчування: зерна, овочів, молока. Він проводиться щорічно, в основному на наявність I-131 у таких пунктах контролю:

- зерно: Балаховичі, В. Желудськ, В. Ведмежка, Заболоття, Колки, Лозки, Маневичі, Ст. Рафалівка;

- овочі: Балаховичі, В. Ведмежка, Заболоття, Колки, Лозки, Маневичі, Ст. Рафалівка;

- молоко: Балаховичі, В. Желудськ, В. Ведмежка, Заболоття, Костюхнівка, Колки, Лозки, Маневичі, Ст. Рафалівка;

Контроль проводиться на вміст сумарної -активності і стронцію. Фактичний рівень забруднення нижче допустимого (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Допустимі та контрольні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію в харчових продуктах в зоні забруднення РАЕС, Bq/kg, Bq/l

Назва продукту

Допустимий рівень

Cs-134,

Cs-137

Контрольний рівень

Cs-134,

Cs-137

Фактичне значення Cs-134, Cs-137

Молоко, кисломолочні продукти, сметана, сир, масло, вершки

370,00

50,00

20,00

Картопля, коренеплоди, овочі, столова зелень, садові фрукти, ягоди, консервовані продукти з овочей, садових фруктів і ягід, мед

592,00

150,00

2,00

Хліб, хлібопродукти, крупи, мука, цукор

370,00

50,00

4,00

Води циркуляційного каналу та господарчо - побутові води промислового майданчика очищуються на установках біоочистки. Вони є джерелом можливого надходження радіоактивних речовин в р. Стир.

Контроль за рідкими викидами РАЕС в навколишнє середовище проводиться в:

- продувочних водах циркуляційного каналу;

- каналізації майданчика;

- в проміжних технологічних водах РАЕС;

- в воді, донних відкладах та водоростях р. Стир.

На території промислового майданчика два рази на тиждень проводиться разовий відбір проб. За кожним з них проводяться дослідження на сумарну β-активність. Сухі залишки накопичуються протягом кварталу і досліджуються на вміст Sr-90.

Індекс викидів радіоактивних речовин в р. Стир знаходяться на рівні 1-5% від допустимого значення.

Сумарна β-активність, -опромінення, вміст Sr-90 досліджується на р. Стир у трьох точках:

- Маюничі, вверх за течією р. Стир;

- Водозабір РАЕС;

- Сопачів, вниз за течією річки.

Гранична активність води знаходяться на рівні 0.1 % від допустимої концентрації радіоактивних речовин в питтєвій воді для категорії “Б”. Викидів РАЕС в р. Стир не спостерігається.

Контроль за підземними водами проводиться в декількох водоносних горизонтах. З контрольних свердловин досліджується вода першого горизонту (8-10 м від поверхні). У більш глибоких пластах вона контролюється у п’єзометричних свердловинах. Вид контролю –вимірювання β- активності.

Мережа контрольних свердловин:

- спецкорпус блоків № 1,2 – 7 свердловин;

- спецкорпус блоку № 3 – 8 свердловин;

- реакторне відділення блоку № 3 – 6 свердловин.

Мережа п’єзометричних свердловин складається з 21 свердловини, які розміщені на території АЕС.

За час спостереження слідів техногенного походження в підземних водах не зареєстровано.

На території м. Кузнецовська, яке знаходиться в зоні, що постраждала від аварії на ЧАЕС, з 1990 року проводяться вимірювання внутрішнього опромінення населення міста та прилеглих сіл. Вимірювання проводяться з метою виявлення осіб з перевищенням контрольного рівня опромінення. Для Рівненської області контрольний рівень для дорослих 14800 – Bq/organism і для дітей – 3700 Bq/organism.

Щомісячно, за результатами формуються списки з виявленням перевищень для вжиття профілактичних заходів, які проводяться при підвищеному внутрішньому вмісті радіонуклідів.

3.2. Агрокліматична характеристика території дослідження

Основними чинниками прогнозної оцінки розвитку зони спостереження АЕС є фактичне забруднення та агрокліматичні умови даної території. При вивчені її ґрунтового покриву головним є виділення ділянок з ґрунтами, які є найбільш небезпечними у екологічному відношенні (див. пункт 3.1).

30 - кілометрова зона РАЕС розташована в межах північно - західного Полісся України, яке в кліматичному відношенні характеризується як один з самих вологих районів Полісся. Тут клімат є помірно - континентальний. Зима не дуже холодна, літо – нежарке, з великою кількістю опадів.

Середньорічна температура повітря становить +6,6оС; середня місячна температура найхолоднішого місяця (січень) – -5оС, найтеплішого – липня +18оС. В окремі роки тут буває дуже різке коливання температур.

Найнижчі температури зустрічаються в січні - лютому (-34о; -36оС), найвищі температури спостерігаються влітку (травень - серпень) і досягають +33оС; +35оС.

Найпізніші заморозки весною відмічені в третій декаді травня, а найперші – в першій декаді вересня.

Середньорічна кількість опадів тут становить 624мм, що характеризує район як вологий.

Кількість опадів протягом року розподіляється нерівномірно. Переважна кількість їх становить біля 70 % і випадає влітку (червень - липень) під час інтенсивної вегетації культур, що позитивно відбивається на їх розвитку.

Режим річних опадів не характеризується стійкістю. В окремі роки сума опадів досягає 900 мм, внаслідок чого, завдяки поганій дренованості території, рівень ґрунтових вод підвищується. Окремі підвищені ділянки заливаються водою, що веде до заболочення ґрунту і вимокання сільськогосподарських культур. В окремі роки кількість опадів значно зменшилася – до 400мм.

Зменшення кількості опадів приводить до помірних засух, хоча на даній території вони бувають рідко. Сільськогосподарські культури на піщаних ґрунтах потерпають від ґрунтових засух, настання яких можливе в окремі посушливі роки під час вегетації.

Відносна вологість повітря в холодний період висока (80 – 85 %).

В цілому територія характеризується перевищенням опадів над випаровуванням, що вказує на позитивний баланс вологи і достатнє забезпечення рослин нею. Тому, тут головним завданням агротехніки у вирощуванні сільськогосподарських культур тут буде збагачення ґрунту на поживну речовину.

В геоморфологічному відношенні 30 - кілометрова зона відноситься до Волинського Полісся і займає в ньому частини трьох геоморфологічних підрайонів [53]:

1. Верхньоприп’ятської акумулятивної низини;

2. Сарненської акумулятивної низини;

3. Волинської моренної гряди.

З приводу цього територія району горизонтально розділяється на три частини, що в рельєфі помітно виділяється за морфологічними особливостями і геологічною будовою.