|
|
Дисертація ПРОГНОЗНА ОЦІНКА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ ТА ЗОН СПОСТЕРЕЖЕНЬ (на прикладі Рівненської АЕС) 2004
Страница 6 из 14
Боротьба з карстовими та суфозійними явищами дуже важка і не завжди дає позитивні результати.
Застосовують такі заходи боротьби з карстом [69]:
- виходи карстуючих порід перекривають водонепроникними покривами (глиною, бетоном), виключаючи тим самим проникнення води у карстові пустоти, що приводить до припинення карстового процесу;
- підземні пустоти засипають крупним піском, щебенем, закладають сухою кладкою, заливають бетоном або асфальтом;
- невеликі тріщини в породах при будівництві гідротехнічних споруд заповнюють цементним тістом або розчином і бітумом;
- поверхневі і підземні води відводять у бік від карстових воронок і пустот.
При захисті від суфозії ґрунтів, в земляних греблях і дамбах створюють перешкоди у вигляді зворотних фільтрів, які влаштовують із ряду шарів піску певної кількості.
При будівництві всіх споруд у районах поширення карсту необхідні старанні інженерно-геологічні дослідження, щоб розробити методи боротьби з карстовими явищами, чого не було досягнуто при вишукуваннях під будівництво Рівненської АЕС. Ґрунти даної території є досить нестійкими щодо навантаження і територія їх поширення є карстово небезпечною.
Для забезпечення експлуатаційної надійності ряду об’єктів РАЕС був прийнятий спосіб посилення ґрунтів основ цементацією карстуючих крейд, підстилаючих четвертинні відклади.
Метою цементації в даних геологічних та гідрогеологічних умовах є ліквідація (ущільнення) під об’єктами і за їх зовнішнім контуром окремих великих пустот в тріщинуватих та закарстованих крейдах, в контактних зонах крейди з четвертинними відкладами і базальтами, а також пониження граничних водопоглинань в крейді. Критерієм оцінки даних робіт є граничне водопоглинання, що дорівнює або менше 1,0 л/хв.
Реалізацією робіт з посилення ґрунтів основ методом цементації крейдяної товщі вирішуються такі задачі:
- максимальне зниження можливості карстоутворення в крейді;
- ліквідація можливості проникнення в крейду вищележачих супіщаних верхньочетвертинних відкладів і, як наслідок - припинення процесу їх подальшого розщільнення за площею основи об’єкту.
Цементація передбачає:
1. Буріння з глинистою промивкою і обсадкою трубами товщі четвертинних відкладів з заглибленням в крейду на 1м.
2. Заливання затрубного простору з подальшим розбуренням цементного каменю в обсадних трубах.
3. Буріння та цементація крейдяної товщі і контакту з базальтами інтервалом 5-7м.
Цементація була виконана під спорудами, зведеними на природній основі та висячих палях (в тому числі першої черги). Вона проводилася за квадратами із стороною 5м під основою кожної споруди і за її межами на віддалі 10-15м від краю фундаменту. Поглинання цементу однією свердловиною змінювалось від 3-5 (реакторне відділення і машинний зал) до 100 куб. м (спецкорпус), що свідчить про велику неоднорідність основи за ступенем тріщинуватості і закарстованності (табл. 1.9).
Таблиця 1.9
Зведена відомість
Об’ємів виконаних цементаційних робіт блоків №1,2,3,4
І пальових робіт блоку №4 станом на 1.05.93р.
№
|
Найменування об’єктів
|
Кількість свердловин, шт.
|
Закачачано розчину, куб. м
|
Середнє поглинання розчину свердловин., куб. м
|
Найбільше поглинання розчину свердловиною,
Куб. м
|
Місяць, рік виконання робіт
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
1
|
Блок № 1,2
Шахта локалізації аварії блоку №2
|
132
|
961,0
|
7,3
|
59,9
|
08, 1985
|
2
|
Вентиляційна труба
|
68
|
346,00
|
5,1
|
166,5
|
09, 1985
|
3
|
ШЛА і ЕЕУ блоку №1
|
221
|
1624,00
|
7,3
|
47,3
|
07, 1987
|
4
|
Дизгенераторна станція
|
157
|
237,00
|
1,5
|
10,6
|
09, 1987
|
5
|
Блочна насосна станція № 1
|
140
|
1482,00
|
10,6
|
79,3
|
10, 1987
|
6
|
Насосна станція №1 ІІ підйому
|
97
|
682,00
|
7,03
|
63,6
|
11, 1987
|
7
|
Спецкорпус
|
204
|
420,60
|
2,0
|
43,2
|
12, 1987
|
8
|
ЕЕУ блоку №2
|
84
|
260,25
|
3,1
|
18,1
|
02, 1988
|
Продовження таблиці 1.9
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
9
|
Лабораторно-побутовий корпус
|
171
|
334,55
|
2,0
|
31,0
|
05, 1988
|
10
|
Градирні 1,2,3,4 (дослідн. свердловини)
|
8
|
112,00
|
14,0
|
-
|
05, 1988
|
11
|
ЦРМ
|
119
|
432,6
|
3,6
|
-
|
02,1990
|
12
|
ОВК
|
770
|
3630,00
|
4,7
|
-
|
03, 1991
|
13
|
Градирня №2
|
279
|
1460,00
|
5,2
|
-
|
07, 1990
|
14
|
Градирня №1
|
264
|
3748,00
|
14,2
|
-
|
10, 1990
|
15
|
Хлораторна
|
48
|
212,00
|
4,4
|
-
|
12, 1990
|
16
|
ОНС
|
42
|
326,00
|
7,8
|
-
|
11, 1990
|
17
|
Споруди УКС
|
82
|
1016,00
|
12,4
|
-
|
02, 1992
|
18
|
Естакада між спецкорпусом блоку №1,2 і спорудою переробки
|
199
|
964,00
|
4,8
|
-
|
03, 1991
|
19
|
Маслоапаратна
|
98
|
663,00
|
6,8
|
-
|
01, 1992
|
1
|
Блок №3
Вентиляційна труба
|
22
|
644,30
|
29,2
|
96,8
|
07, 1983
|
2
|
Головний корпус
|
754
|
2797,00
|
3,7
|
62,7
|
09, 1984
|
3
|
Дизельгенераторна на 3 комірки
|
169
|
471,00
|
2,8
|
112,6
|
10, 1984
|
4
|
Дизельгенераторна на 1 комірку
|
32
|
223,10
|
7,0
|
45,1
|
11, 1984
|
5
|
Естакада технічних трубопроводів
|
483
|
2952,00
|
6.1
|
106,7
|
12, 1984
|
6
|
Спецкорпус
|
811
|
9195,00
|
11,3
|
151,9
|
06, 1985
|
7
|
Лабораторно-побутовий корпус
|
153
|
687,00
|
4,5
|
121,8
|
08, 1986
|
8
|
Естакада між спецкорпусом і спорудою переробки
|
77
|
00,00
|
11,7
|
75,8
|
09,1985
|
|
|
|
|
|
|
|
Продовження таблиці 1.9
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
9
|
Насосна станція №2 ІІ підйому
|
88
|
590,30
|
6,7
|
53,4
|
12, 1985
|
10
|
УБНС №2
|
83
|
213,70
|
2,6
|
12,6
|
09, 1986
|
11
|
Баки збору дренажів БОУ
|
63
|
192,00
|
3,0
|
-
|
09, 1989
|
12
|
Градирня №4
|
260
|
1037,00
|
4,0
|
-
|
11, 1990
|
13
|
Приміщення для схову парогенераторів
|
117
|
2590,00
|
22.1
|
-
|
06, 1991
|
14
|
Градирня №3
|
271
|
1494,00
|
5,5
|
-
|
11, 1991
|
1
|
Блок №4
Градирня №5
|
426
|
1769,00
|
4,2
|
36,8
|
07, 1987
|
2
|
Градирня №6
|
383
|
1185,00
|
3,1
|
18,5
|
11, 1987
|
3
|
ОРУ-750
|
829
|
4983,00
|
6,0
|
73,8
|
11, 1987
|
4
|
УБНС №3
|
194
|
531,40
|
2,7
|
11,1
|
03, 1988
|
5
|
Сховище радіоактивних відходів
|
348
|
2191,30
|
6,3
|
63,8
|
04, 1988
|
6
|
Пождепо
|
195
|
610,90
|
3,1
|
20,0
|
05, 1988
|
7
|
Портали в пристанційному вузлі і перехідний міст між блоками №3-4
|
258
|
719,20
|
2,8
|
55,4
|
06, 1988
|
8
|
Насосна станція №3
ІІ підйому
|
172
|
241,75
|
1,4
|
4,4
|
07, 1988
|
9
|
Опори гнучких
Зв’язків
|
305
|
718,22
|
2,3
|
37,4
|
10, 1988
|
10
|
Зовнішні споруди ВВС (ОРУ-750)
|
60
|
218,00
|
3,6
|
30,5
|
10, 1988
|
11
|
Високовольтні лінії
|
146
|
2321,70
|
15,9
|
65,5
|
12, 1988
|
12
|
Естакади між спецкорпусом і реактивним відділенням
|
72
|
78,55
|
1,1
|
10,3
|
12, 1988
|
13
|
Естакада технічних трубопроводів між блоками
|
252
|
1132,65
|
4,5
|
40,8
|
03, 1989
|
Продовження таблиці 1.9
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
14
|
РСЦ
|
347
|
942,65
|
2,7
|
-
|
05, 1989
|
15
|
Загальноблочна РДС
|
111
|
150,00
|
1,4
|
-
|
09, 1989
|
16
|
Опори гнучких зв’язків трубопроводів
|
131
|
1185,00
|
9,0
|
-
|
09, 1989
|
17
|
Установка вторинних трансформаторів
|
166
|
469,00
|
2,8
|
-
|
12, 1989
|
18
|
Установка з зневоднення по обпалу вапнякового шламу освітлювачів
|
129
|
920,00
|
7,1
|
-
|
01, 1990
|
19
|
Склад дробленого і меленого вапняку
|
28
|
168,00
|
6,0
|
-
|
01, 1990
|
20
|
ОРУ-750. Естакада електротехнічних коробів, ділянка №2
|
44
|
99,00
|
2,3
|
-
|
12, 1989
|
21
|
Споруди для підтримки РГВ
|
108
|
78,00
|
0,7
|
-
|
04, 1992
|
1
|
Буронабивні палі
Головний корпус
|
987
|
38357,70
|
38,8
|
-
|
07, 1987
|
2
|
Дизельгенераторна
|
77
|
3156,80
|
40,9
|
-
|
04, 1987
|
3
|
Установка в пристанційному вузлі
|
37
|
1395,60
|
37,7
|
-
|
08, 1988
|
4
|
Дослідний майданчик щілевих фундаментів
|
6
|
717,60
|
119,6
|
-
|
01, 1989
|
5
|
ОРУ-750
|
96
|
-
|
-
|
-
|
04, 1992
|
6
|
Споруди для підтримкиРҐВ
|
108
|
78,00
|
0,7
|
-
|
04, 1992
|
7
|
Понтонна переправа через р. Стир
|
187
|
1122 п. м.
|
-
|
-
|
05, 1992
|
1
|
Забивні палі
Опори гнучких зв’язків
|
293
|
-
|
-
|
-
|
1987
|
2
|
ОРУ-750
|
1126
|
-
|
-
|
-
|
01, 1988
|
У подальшому на території РАЕС в основному проводилася цементація бризгальних басейнів.
Для виконання робіт були застосовані розчини наступних складів:
- ін’єкційний (цементаційний) розчин із стабілізаційною добавкою бетоніту. Його основні параметри: щільність – 1,56 - 1,58г/куб. см, водовиділенням на протязі 2-х годин – не більше 7%, не рухомість за конусом – 16 - 20см, двогодинна стабільність – 0,07, граничне напруження зсуву в момент приготування чи перекачки до 0,1-0,3 кгс/кв. см, тимчасовий опір стисненого цементно-бентонітового каменю: для 7 діб твердіння 60-70 кгс/кв. см і для 28 діб твердіння 120-150 кгс/кв. см, вихід цементного каменю після закачки цементного розчину в пустоти крейди - 100%.
Такий же розчин був рекомендований і для заливання затрубного простору (між стінами свердловин і обсадною трубою);
- буровий (промивочний) розчин, приготовлений із порошкового бетону, активованого добавками кальцинірованої солі.
Його основні параметри: щільність – 1,03 - 1,05 г/кв. см ; водовиділення на протязі 2-х годин не більше 2%; товщина кірки при водовіддачі під тиском 1 кгс/кв. см – 2,5 - 3,5мм; умовна в’язкість при стіканні із воронки 25с.; стабільність – 0,01.
Розглянемо цементацію на прикладі головного корпусу блоку №3. В основі головного корпусу залягає товща середньочетвертинних флювіагляціальних і кінцево моренних супісків з прошарками піску; консистенція супісків вище РҐВ, тверда та пластична, нижче - текуча. Потужність четвертинних відкладів складає 20-25м, коефіцієнт фільтрації їх змінюється в межах від 0,5 до 1,5 м/доб, досягається в пісках 5-10 м/доб.
Четвертині відклади підстилаються породами харківського ярусу верхнього палеогену, представлені двома видами: піщано-супіщаною і суглинисто-глинистою. Потужність палеогенових відкладів досягає 3-5м.
Нижче, до глибини 37-40м, залягають верхньокрейдяні відклади. Потужність крейдяної товщі становить 10-15м. Крейда має чотири різновиди: текучу і текучу-пластичну; крейди сильнотріщинуваті (крейдяний щебінь); тріщинуваті; масивні туго пластичної консистенції. Переважає крейда тріщинувата, яка розміщена головним чином в верхній частині крейдяного шару.
Крейдяні відклади залягають на вулканічних породах, представлені міцними тріщинуватими базальтами. Перехідна зона має потужність 0,2-0,5м. Водопроникність базальтів низька.
|
|
|