Конспект по пожежно-профілактичній піготовці

Самоспалахування. Самозагоряння.

Реакція окислення горючих речовин за певних умов може самовільно прискорюватися і переходити в реакцію горіння. Це може відбутися при нагріві горючої речовини до певної температури, коли воно почне окислюватися і виділятиметься додатково тепло реакції окислення. Разом з виділенням тепла в результаті окислення спостерігатиметься тепловідвід в оточуюче середовище. Якщо швидкість окислення виявиться повільною, то розігрів речовини не приведе до горіння, оскільки тепло встигатиме розсіватися в оточуюче середовище. Якщо ж швидкість виділення тепла при окисленні перевищуватиме швидкість тепловіддачі, то повільна реакція окислення перейде в бурхливу реакцію — горіння. Такий процес виникнення горіння називається самоспалахуванням.

Самоспалахування — це самоспалахування, яке супроводжується появою полум'я. Процес самоспалахування виникає при визначеній для кожної горючої речовини температурі.

Температурою самоспалахування називається найнижча температура речовини, при якій матеріали можуть загорятися без джерела запалювання.

При оцінці пожежної небезпеки речовин і матеріалів і при розробці заходів щодо попередження пожеж крім температури самоспалахування слід враховувати також температуру самонагрівання.

Температурою самонагрівання Називається найнижча температура, при якій в речовині або матеріалі, що знаходиться в атмосфері повітря, виникають практично помітні екзотермічні процеси окислення, розкладання і т. п. Температуру самонагрівання враховують при визначенні умов безпечно - тривалого нагріву речовини. Температури самозаймання і самонагрівання деяких речовин і матеріалів приведені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

З таблиці видно, що температура самонагрівання значно нижче температури самоспалахування.

Для того, щоб попередити пожежі від самоспалахування, слід знати його причини. Причинами самоспалахування, що часто зустрічаються, є наступні:

зіткнення горючих речовин з нагрітими до температури самоспалахування поверхнями тіл (при порушенні правил експлуатації печей, сушці дров, одягу, за відсутності оброблень між димарями, печами і конструкціями, що згоряють, при застосуванні паперових і матерчатих абажурів, при попаданні бензину на випускну трубу двигуна і т. п.);

нагрівання речовин до температури самоспалахування (при вариві оліфи, в гартівних масляних ваннах);

механічне тертя (самоспалахування речовин, наприклад, при недостатньому змащуванні підшипників, при пробуксовці в ремінній передачі);

дія променистої теплової енергії на горючі речовини (загоряння одягу, розвішеного для сушки перед відкритими дверцями печі, що топиться, або над газовими пальниками, самоспалахування від сфокусованого проміння сонця лінзами, бутлями з прозорими рідинами).

Не виключена можливість самоспалахування горючих речовин в результаті виділення тепла хімічних реакцій. Наприклад, при попаданні води на карбід кальцію виділяється велика кількість тепла, і карбід розігрівається до температури самоспалахування фосфорних воднів, які виділяються в результаті хімічної реакції, а також газо - ацетилену.

Фізичні і хімічні властивості горючих речовин не однакові, тому і температура самоспалахування їх різна. Так, білий фосфор при контакті з повітрям самонагріваєтся до виникнення горіння при звичайній температурі навколишнього повітря.

Речовини, що мають температуру самоспалахування нижче за температуру 50 °С умовно виділили в окрему групу і стали називати самозаймистими речовинами, а процес виникнення горіння в результаті самонагрівання — самозайманням.

Самозайманням Називається початок горіння без дії джерела запалювання.

Сутність процесів самозаймання і самоспалахування однакове, умови самоприскорення реакції окислення їх одні і ті ж. Основна відмінність полягає в тому, що самозаймання відбувається при температурі навколишнього повітря або дещо вищій, а для самоспалахування необхідне нагрівання горючої речовини ззовні.

Саморозігрівання речовин і перехід екзотермічної реакції окислення в реакцію горіння може відбутися в результаті хімічних, мікробіологічних і теплових процесів.

Під хімічними процесами, що викликають самозаймання, розуміються всі ті процеси, які можуть супроводжуватися саморозігріванням речовин до виникнення їх горіння в результаті виділення тепла хімічних реакцій. Прикладами можуть служити самозаймання білого фосфору при контакті з повітрям, лужних металів — з водою, хромового ангідриду — з ацетоном, гасом.

Під мікробіологічними процесами, що викликають самозаймання, розуміються процеси, пов'язані з проростанням зернових продуктів і життєдіяльністю Мікроорганізмів, внаслідок чого виділяється значна кількість тепла і починається інтенсивне окислення (самозаймання сіна, зерна, бавовни, не обчищеного від насіння, фрезерного торфу).

Під тепловим самозайманням розуміється самозаймання, викликане самонагріванням, що виникло під впливом зовнішнього нагріву речовини вище за температуру самонагрівання. Оскільки теплове самозаймання відбувається при нагріві речовин в атмосфері повітря, воно не має різкої відмінності від хімічного самозаймання речовин при контакті їх з киснем повітря. До теплового самозаймання мають схильність багато речовин і матеріалів, у тому числі масла, жири, кам'яне вугілля і деякі хімічні речовини.

Самозаймання промаслених матеріалів.

Самозаймання масел і жирів порівняно часто є причиною пожежі. Існує три види масел: мінеральні, рослинні, тваринні.

Мінеральні масла (змащувальні моторні, трансформаторне і ін.) одержують при переробці нафти. По складу це суміш в основному граничних вуглеводнів, які не здатні швидко окислюватися на повітрі при нормальних температурах і тому самозайматися не можуть. Відпрацьовані мінеральні масла, що піддавалися нагріву до високої температури, можуть містити неграничні вуглеводневі з'єднання і при підвищених температурах можуть самозайматися.

Рослинні масла (льняне, конопляне, бавовняне, горіхове) і тваринне (вершкове) по складу відмінні від мінеральних і є сумішшю гліцеридів жирних кислот: пальмітинової, стеаринової, олеїнової, линолевої і ін.

Пальмітинова і стеаринова кислоти є граничними, олеїнова, линолева, линоленова — неграничними. Гліцеріди граничних кислот, а отже, і масла, що містять їх у великій кількості (табл. 2.5), окислюються при температурах вище 150 °С і не здатні самозайматися. Масла, що містять велику кількість глицеридів неграничних кислот, здатні самозайматися. Аналогічним по складу є риб'ячий жир і оліфа.

Таблиця 2.5

Масла і жири, що знаходяться в тарі або розлиті на бетонній підлозі, самозайматися не можуть. Самозаймання може відбутися тільки при умові, якщо вони будуть нанесені на волоконні або дрібнороздріблені матеріали (паклю, дрантя, вату, тирсу, шлаковату). Найважливішими умовами, сприяючими самозайманню промасляних волоконних або дрібнороздріблених матеріалів, є: тонкий шар масла на поверхні матеріалів, підвищена температура навколишнього середовища, велика поверхня окислення і можливість накопичення (акумуляція) тепла при частковій ізоляції промаслених матеріалів від навколишнього середовища (відсутність тепловтрат).

Не всі жири і масла мають однакову схильність до самозаймання. По ступеню небезпеки самозаймання жири і масла можна розподілити таким чином.

Самою небезпечною є натуральна оліфа, виготовлена на висихаючих маслах (льняному, конопляному). Наступними по небезпеці є напівнатуральна оліфа — оліфа оксоль, сульфооксоль, до складу яких входять льняна оліфа і сикативи, прискорюючі процес висихання (окислення). На третьому місці стоять чисті не висихаючі не варені льняне, конопляне, соєве, горіхове масла. Таку ж небезпеку являють собою масляні фарби, ґрунтовки, до складу яких входять льняне масло, льняна і конопляна оліфа.

Для виключення самозаймання промасленого дрантя необхідне наступне:

збирати промаслені обтиральні матеріали в спеціальні металеві ящики з кришками, що щільно закриваються;

не залишати промаслені обтиральні матеріали у верстаках, шафах, спецодягу, за батареями опалювання;

не допускати сушку промасленого дрантя, спецодягу на приладах опалювання або устаткування з підвищеною температурою;

після закінчення роботи ретельно оглядати приміщення, місця проведення робіт, звертаючи особливу увагу на прибирання і видалення промаслених обтиральних матеріалів і тирси, що використовувалися для протирання розливів масел.

На місцях робіт, де є промаслений одяг, необхідно зберігати тільки в розвішеному вигляді.

• < Назад
• Вперёд >