Правила пожежної безпеки у збройних силах України 2004 р. (частина 1)

Пожежонебезпечна Зона класу П-ІІ — простір у приміщенні, в якому можуть накопичуватися і виділятися горючий пил або волокна;

Пожежонебезпечна Зона класу П-ІІа — простір у приміщенні, в якому містяться тверді горючі речовини та матеріали;

Пожежонебезпечна Зона класу П-ІІІ - простір поза приміщенням, в якому розміщені горюча рідина, яка має температуру спалаху понад +61°С, або тверді горючі речовини.

Показник пожежної небезпеки - величина, що кількісно характеризує будь-яку властивість пожежної небезпеки.

Правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримання вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об'єкта.

Приміщення - простір, обмежений з усіх сторін захисними конструкціями: стінами (у тому числі з вікнами і дверима) зі стелею (перекриттям) і підлогою. Простір під горищем і простір, огороджений сітчастими захисними конструкціями, не є приміщенням.

Причина пожежі - явище чи обставини, що безпосередньо спричиняють виникнення пожежі.

Протипожежні вимоги - сформульовані у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів правила щодо утримання інженерно-технічного обладнання чи організації заходів, спрямованих на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння.

Протипожежний режим - комплекс установлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

Протипожежний стан об'єкта - стан об'єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків від них, кількістю загорянь, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівнем реалізації вимог пожежної безпеки, рівнем боєготовності пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також рівнем протипожежної агітації та пропаганди.

Система димовидалення - комплекс технічних засобів, призначений для примусового видалення диму з приміщень.

Система протипожежного захисту - сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Система централізованого спостереження за протипожежним станом об'єктів та технічним станом установок пожежної автоматики - комплекс технічних засобів, призначений для отримання, оброблення, передавання та зберігання у заданому вигляді повідомлень про стан установок пожежної автоматики на об’єкті, що захищається, та протипожежний стан об’єкта на момент опитування.

Спалах - короткочасне інтенсивне згоряння обмеженого об'єму газоповітряної суміші над поверхнею горючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжується короткочасними видимими випромінюваннями, але без ударної хвилі та стійкого горіння.

Ступінь вогнестійкості - нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій:

I - будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів;

II - будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону з застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів. У покриттях будівель допускається використовувати незахищені стальні конструкції;

III - будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону або залізобетону. Для перекриттів допускається використання дерев’яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитними матеріалами. До елементів покриттів не встановлюються вимоги щодо межі вогнестійкості та меж поширення вогню, при цьому елементи горищних покриттів із деревини піддаються вогнезахисній обробці;

IIIа - будівлі переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджу-вальні конструкції - зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів з важкогорючим утеплювачем;

IIIб - будівлі переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці, яка забезпечує потрібну межу поширення вогню. Огороджувальні конструкції - з панелей або поелементного складання, що зроблені з використанням деревини або матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали огороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисному обробленню або бути захищені від впливу вогню та високих температур таким чином, щоб забезпечити потрібну межу поширення вогню;

IV - будівлі з несучими та огороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини та інших горючих чи важкогорючих матеріалів, захищених від впливу вогню та високих температур штукатуркою чи іншими листовими або плитними матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення полум’я, при цьому елементи горищних покриттів з деревини піддаються вогнезахисній обробці;

IVa - будівлі переважно одноповерхові, з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса - зі сталевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції - зі сталевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем;

V - будівлі, до несучих і огороджувальних конструкцій яких не встановлюються вимоги щодо меж вогнестійкості та меж поширення вогню.

Температура займання - найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань над його поверхнею утворюється пара або гази з такою швидкістю, що після їх запалювання виникає стійке горіння.

Температура самозаймання – найнижча температура матеріалу (речовини), за якої за встановленими умовами випробувань відбувається різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій окислення матеріалу (речовини), які закінчуються полуменевим горінням.