Сегодня: 19 | 04 | 2024

Правила пожежної безпеки у збройних силах України 2004 р. (частина 1)

Горюча рідина (ГР) — рідина, яка здатна запалитися від джерела запалювання, самостійно горіти після його видалення і має температуру спалаху понад + 61 °С у закритому або + 66 0С у відкритому тиглі.

Джерело запалювання - Теплова енергія, що призводить до займання.

Електричне іскріння - іскрові, дугові і тліючі електричні розряди.

Загоряння - неконтрольоване горіння поза межами спеціально визначеного місця, яке не призвело до знищення матеріальних цінностей та (або) травмування чи загибелі людей.

Загроза пожежі - ситуація, що склалася на об'єкті і яка характеризується імовірністю виникнення пожежі, що перевищує нормативну.

Займання - Початок горіння під впливом джерела запалювання.

Зовнішня установка — установка, розміщена поза приміщенням (зовні) просто неба або під дахом чи за сітчастими захисними конструкціями.

Зріджений газ — газ, який при температурі навколишнього середовища нижче +20°С або тиску вище 100 кПа, або при сумісному впливі цих умов перетворюється в рідину. Установки зі зрідженими горючими газами належать до установок з важкими горючими газами.

Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди, пожежного відсіку) - це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об’єкта, що визначається кількістю й пожежонебезпечними властивостями речовини і матеріалів, які знаходяться (обертаються) в них з урахуванням особливостей технологічних процесів розміщених в них виробництв.

За вибухопожежною і пожежною небезпекою приміщення і будівлі підрозділяються на такі категорії:

А (вибухонебезпечна) - горючі гази, ЛЗР з температурою спалаху не більше +28оC у такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск вибуху у приміщенні перевищує 5 кПа;

Б (вибухопожежонебезпечна) - горючі пил або волокна, ЛЗР з температурою спалаху вище за 28оC, ГР у такій кількості, що здатні утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається надмірний тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа;

В (пожежонебезпечна) - горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), речовини й матеріали, здатні тільки горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що приміщення, в яких вони є в наявності або обертаються, не належать до категорій А і Б;

Г - негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються у вигляді палива;

Д - негорючі речовини і матеріали в холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться ГР у системах змащування, охолодження і гідроприводу обладнання в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 мПа; кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблі на робочих місцях.

Класи пожежі:

A - горіння твердих речовин;

B - горіння рідких речовин;

C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан);

D - горіння металів;

E - горіння електрообладнання.

Легкозаймиста рідина (ЛЗР) - горюча рідина, здатна запалитися від короткочасного впливу джерела запалювання тривалістю до 1с з низькою енергією (полум'я сірника, іскра, тліюча сигарета тощо), з температурою спалаху не більше
+61°С у закритому або +66°С у відкритому тиглі.

Негорючий матеріал - матеріал, який під впливом вогню чи високої температури не спалахує, не тліє і не обвуглюється.

Нормативна документація - правила, галузеві та державні стандарти, технічні умови, керівні документи на проектування, виготовлення, ремонт, реконструкцію, монтаж, налагодження, технічне діагностування.

Об’єкт - споруда, будівля, приміщення або його частина, в межах якої об’ємно-планувальні та конструктивні рішення (протипожежні стіни, перекриття, перегородки) дозволяють обмежити розвиток пожежі за умови вільного горіння.

Пилоповітряне вибухонебезпечне середовище - вибухонебезпечне середовище, яке утворюється повітрям з вибухонебезпечними пилом і волокнами.

Пожежа - Неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що поширюється в часі та просторі.

Пожежна безпека - стан захищеності людини, матеріальних цінностей, об’єктів, суспільства і держави від пожеж.

Пожежна небезпека – можливість виникнення та (або) розвитку пожежі.

Пожежобезпека об'єкта - стан об'єкта, при якому з регламентованою імовірністю унеможливлюються виникнення і розвиток пожежі та вплив на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна профілактика - комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов для успішного гасіння пожежі.

Пожежний оповіщувач - пристрій для масового оповіщення людей про пожежу.

Пожежний приймально-контрольний прилад - складова частина установки пожежної сигналізації для прийняття інформації від пожежних сповіщувачів, вироблення сигналу про виникнення пожежі чи несправності установки та для подальшого передавання і видачі команд.

Пожежний сповіщувач - пристрій для формування сигналу про пожежу.

Пожежонебезпечна зона - простір у приміщенні або за його межами, у якому постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використовують­ся або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при його порушенні в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації. Пожежонебезпечні зони класифікуються:

Пожежонебезпечна Зона класу П-І — простір у приміщенні, в якому міститься горюча рідина, яка має температуру спалаху понад +61°С;