РЕФЕРАТ Основные теории о местных финансов

Перші дослідження сутності місцевих фінансів, бюджетів місцевих спілок, їх місця у державних і місцевих фінансах, принципів місцевого оподаткування з'явилися у другій половині XIX на початку XX ст., їх авторами були М. Курчинський, В. Лебедєв, А. Марков, І. Озеров, В. Твер-дохлєбов, Л. Ходскій, М. Цитович, І. Янжул та ін.

На початкових етапах існування радянської держави науковий інте­рес до вказаної проблематики значно зріс у зв'язку з відновленням інс­титуту місцевих фінансів. Багато вчених досліджували теоретичні заса­ди та практику їх організації, до них належать Н. Белькович, Б. Весе-ловський, Є. Гловінський, С. Котляревський, Б. Кринська, X. Лебідь-Юрчик, М. Леонтьєв, С. Лепський, М. Мітіліно, П. Озеров, М. Сірінов, І. Смірнов, М. Соболєв, Г. Тіктін, В. Целевич, Є. Яніцкій та ін.

В 1930—1940 рр. були написані підручники і навчальні посібники, в яких теоретично обґрунтовується сутність і роль місцевих фінансів, місцевих бюджетів, узагальнюється практика їх функціонування за ро­ки радянської влади. До таких видань належать книга "Місцеві фінан­си СРСР", підготовлена колективом авторів під керівництвом професо­ра Н. Ровінського (1933 р. і 1936 р.), праця "Місцевий бюджет", підго­товлена під керівництвом І. Смірнова (1936 р.), "Місцеві бюджети СРСР" В. Шавріна (1946 р.).

У 1960—1980-х рр. особливої актуальності набули проблеми скла­дання місцевих бюджетів і використання бюджетних коштів, удоскона­лення бюджетного регулювання. Ці питання розглядались у працях ба­гатьох вчених, зокрема А. Александрової, М. Васильєвої, Л. Величко, С. Вишнякова, В. Демченкова, А. Колеснікова, Р. Кудряшова, Г. Лалає-ва, Г. Поляка, М. Ужвенко, Я. Хесіна, Б. Філімонова, Н. ПІиркевич та інших авторів.

Проте протягом тривалого часу в економічній літературі поширеним був погляд на місцеві фінанси як на категорію, характерну для капіта­лістичного господарства. Так, у Фінансово-кредитному словнику (ре­дактори В. Ф. Гарбузов і Н. В. Гаретовський), виданому у Москві у 1984— 1988 рр., зазначалося, що місцеві фінанси в розвинутих капіталістич­них країнах і країнах, які розвиваються, — це відносини, за допомогою яких місцеві органи управління мобілізують, розподіляють і викорис­товують частину національного доходу відповідно до покладених на них функцій.

На початкових етапах існування радянської держави поняття місце­вих фінансів широко використовувалось як в економічній літературі, так і в законодавчих документах, на практиці.

У 1926 р. виходить нове Положення про місцеві фінанси, згідно з яким місцеві фінанси визнавалися складовою єдиної фінансової систе­ми країни. Положення визначало не тільки дохідну і видаткову частини місцевих бюджетів, але і механізм бюджетного регулювання. Було започатковано практику формування субвенційних фондів і фондів ре­гулювання.

Проте на початку 1930-х рр. відбувалося посилення централізованих засад у керівництві економікою, поступово звужувалася сфера функці­онування місцевих фінансів, посилювалася залежність місцевих бю­джетів (як головного місцевого фінансового інституту) від державного бюджету, зменшувалася частка місцевих доходів, незначними за роз­мірами залишалися місцеві податки і збори, які, власне, не відігравали суттєвої фіскальної ролі. Прийняття у 1938 р. рішення про включення місцевих бюджетів, а також бюджетів державного соціального страху­вання в єдиний державний бюджет стало логічним наслідком посилен­ня процесу централізації державних фінансових ресурсів у країні. Цим рішенням перекреслювався весь попередній етап становлення інституту місцевих фінансів, започаткований в роки нової економічної політики 1920-х років.

Таким чином протягом 1930—1980-х років категорія місцевих фі­нансів поступово втратила своє значення і практично не використовува­лася ні в економічній літературі, ні у законодавчих документах; у бага­тьох випадках місцеві фінанси ототожнювалися з місцевими бюджетами.

Відхід у 1980-х рр. від командно-адміністративних методів керівни­цтва та створення необхідних умов для розвитку ринкових засад зумо­вили низку змін в економічному житті країни.

9 квітня 1990 р. приймається союзний Закон "Про загальні засади місцевого самоврядування і місцевого господарства в СРСР", який ство­рив необхідне підґрунтя для прийняття 5 грудня 1990 р. в Україні За­кону "Про бюджетну систему Української РСР" і 7 грудня 1990 р. Зако­ну "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування". Прийняття цих законів ознаменувало відродження в нашій державі інституту місцевого самоврядування, а отже і місцевих фінансів.

Сучасні уявлення про сутність місцевих фінансів! У фінансовій літе­ратурі пострадянського періоду вперше поняття "місцеві фінанси" Зга­дується в навчальному посібнику, опублікованому в 1991 р. у Києві, "Го-сударственние фінанси за редакцією докторів економічних наук, про­фесорів В. М. Федосова, СЯ. Огородника та В. М. Суторміної. На почат­ку 1990-х років відомими вітчизняними вченими була визнана необхід­ність існування місцевих фінансів в умовах створення в нашій країні основ ринкового господарювання?]У посібнику розглядались джерела формування місцевих фінансів: бюджетні та позабюджетні кошти міс­цевих рад, кошти органів громадського територіального самоврядуван­ня, залучення ресурсів підприємств, закладів, кооперативів та громад­ських організацій, населення, кредитів, а також інших джерел. Крім того

Давалася детальна характеристика доходів і видатків місцевих рад, по­рядку їх розмежування між радами різних рівнів.

Розвиток української економічної науки в умовах незалежності, вивчення теоретичних надбань західної фінансової думки, приєднання

України до Європейської хартії місцевого самоврядування закономірно позначилося на поглядах вітчизняних фінансистів на місцеві фінанси. Все частіше і впевненіше висловлювались думки щодо об'єктивності іс­нування цієї категорії в умовах ринку.

Так, відомий український вчений, доктор економічних наук, профе­сор О. Д. Василик, який одним з перших почав досліджувати теоретичні і практичні питання місцевих фінансів, підкреслював: "Місцеві фінан­си — явище об'єктивне, оскільки для здійснення покладених на місце­ве самоврядування функцій потребує наявності відповідних фондів фі­нансових ресурсів у їхньому розпорядженні"6.

У 1999 р. в Україні з'являється перший навчальний посібник "Місцеві фінанси України" доктора економічних наук В. І. Кравченка, в якому ґрунтовно розглянуті теорія місцевих фінансів, склад місцевих фінан­сових інститутів, внутрішні міжурядові фінансові відносини, державна регіональна фінансова політика і фінансове вирівнювання, управління місцевими фінансами. 1

За трактуванням В. І. Кравченка, місцеві фінанси представляють си­стему формування, розподілу і використання грошових та інших фінан­сових ресурсів для забезпечення використання місцевими органами вла­ди покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих. Такий підхід відповідає загальним уявленням про категорію фінансів і крім того дає можливість з'ясувати місце у фінансовій системі країни місцевих фінансів та їх тісний та взаємообумовлений зв'язок з інститу­том місцевого самоврядування.

Зазначені вище автори, підкреслює зв'язок місцевих фінансів з фінан­совою діяльністю підприємств муніципального господарства8.

С& 2002 р. в Україні виходить ще один навчально-методичний посіб­ник "Місцеві фінанси", підготовлений колективом авторів: М. А. Гапонюк, В. П. Яцютою, А. Є. Буряченко та А. А. Славковоюлдей посібник виданий відповідно до нових освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів з вищою освітою, в ньому узагальнені найважливіші теоре­тичні положення науки про місцеві фінанси, розглянута практика їх організації в Україні на початку XXI навчально-методичному посіб­нику дається таке визначення цієї категорії: "Місцеві фінанси є об'єк­тивною формою економічних відносин, що пов'язані з розподілом і пе­рерозподілом вартості валового внутрішнього продукту, у процесі яких відбувається формування та використання фондів грошових коштів, при­значених для задоволення потреб регіонів країни"9. "Т

Таким чином у розглянутих вище визначеннях категорії місцевих фі­нансів, а також у запропонованому нами і поданому нижче увага акцен­тується на таких характерних особливостях:

1)місцеві фінанси представляються як система економічних відно­син, пов'язаних з розподілом і перерозподілом вартості валового внут­рішнього продукту;

2)у процесі реалізації цих відносин відбувається формування, розпо­діл і використання фінансових ресурсів;

• < Назад
• Вперёд >