Системи пожежної та охоронної сигналізації
Страница 36 из 36
Друга група. Нерідкі випадки виникнення пожеж від перегрітих механічних вузлів агрегатів і установок. Якщо перегріви зазначених механізмів є відхиленням від норми, то реєстрація надлишкової температури в навколишньому середовищі може бути використана для діагностування загоряння. У цих умовах надлишкова температура буде переважним інформаційним параметром, тому що інших факторів загоряння, зокрема, продуктів горіння, може не виявитися. Для таких умов варто застосовувати теплові ПС.
Третя група. Можливі випадки, коли загоряння виникають шляхом спалаху відкритого полум'я з наступним миттєвим поширенням його по всій поверхні пального матеріалу. Такі умови загоряння характерні для нафтопродуктів (легкозаймистих рідин). За таких умов доцільно застосовувати ПС полум'я.
Приміщення, у яких технологічні процеси супроводжуються виділенням пари кислот і лугів, обладнують ПС, спеціально призначеними для роботи в таких умовах.
Однак, як ми вже говорили, ефективність роботи ПС залежить не тільки від правильного їх вибору, але і від оптимального їхнього розміщення.
< >< >14.3 Розміщення пожежних сповіщувачів
Кількість і розміщення автоматичних ПС залежить від їх типу, геометричних параметрів приміщення, місця застосування, а також умов навколишнього середовища в контрольованих приміщеннях (рис. 14.4).
При виборі типу ПС потрібно ґрунтуватися на необхідності надійного виявлення пожеж на початковій стадії і виключення сигналів помилкової тривоги.
Для цієї мети, у більшості випадків, найкраще підходять оптичні димові ПС. Для них характерний широкий діапазон реагування в сполученні з високою надійністю запобігання помилкового спрацьовування сигналізації. Однак не можна нехтувати й іншими видами ПС.
Рис. 14.4 - Фактори, що впливають на розміщення
Пожежних сповіщувачів у приміщеннях, що захищаються
У нормативних документах, зокрема у ДБН В.2.5-13-98 “Пожежна автоматика будинків і споруджень”, зазначені максимально припустимі значення контрольованої площі для різних сповіщувачів, з урахуванням їх принципу дії і переважної геометрії на місці їхньої установки. Також подані максимально припустимі відстані, яких не можна перевищувати при установці сповіщувачів у приміщеннях, що захищаються.
У приміщенні, що захищається, ПС розміщуються на підставі умови їхнього оптимально-симетричного розподілу по площі, що захищається. При цьому кожна точка площі приміщення, що захищається, повинна контролюватися пожежними сповіщувачами.
Аналогічні вимоги пред'являються і закордонними стандартами типу IN EN 54 T1-12 “Системи пожежної сигналізації”, DIN VDE 0833 T1-T2 “Системи виявлення небезпеки пожежі, нападу і несанкціонованого проникнення”, DIN 14675 “Системи пожежної сигналізації; конфігурація”, DIN 14661 “Прилад приймально-контрольний для систем пожежної сигналізації”; інструкція Vd 2095 “Автоматичні системи пожежної сигналізації. Проектування й установка”. Однак закордонні стандарти більш докладні з трактування питань проектування, містять приклади і пояснення.
< >14.3.1 Загальні вимоги до розміщення сповіщувачів у приміщеннях
Насамперед необхідно відзначити, що, згідно з ДБН, як ми вже говорили, димові і теплові ПС варто встановлювати, як правило, на стелі. За неможливості установки сповіщувачів на стелі допускається установка їх на стінах, балках, колонах. Допускається також підвіска сповіщувачів на тросах під покриттями будинків зі світловими, аераційними, зенітними ліхтарями. Пожежні сповіщувачі полум'я встановлюються в приміщеннях під покриттям (перекриттям), на стінах і інших будівельних конструкціях будинків і приміщень. Ручні сповіщувачі встановлюються як у середині, так і поза будинками на стінах і конструкціях на висоті 1,5 м від рівня підлоги чи землі. В середині будівель ручні сповіщувачі встановлюються на шляхах евакуації та при необхідності в окремих приміщеннях; встановлюються по одному на усіх сходових площадках кожного поверху.
Що стосується сповіщувачів лінійного й об'ємного типів, то вимоги СНіП 2.04.09-84 на їхнє розміщення не поширювалися. У новому ДБН В.2.5-13-98 вони враховані. Крім того, розміщення й установка таких типів сповіщувачів регламентуються їхньою технічною документацією. До того ж це питання регламентується вимогами ВСН 25-09.68-85 “Установки охранной, пожарной и охранно-пожарной сигнализации. Правила производства и приемки работ”:
1) 3.3.12. У залежності від призначення, оптико-електронні сповіщувачі можуть установлюватися:
- поблизу уразливих місць або над ними;
- над місцями з підвищеною пожежонебезпекою або під стелею.
При установці оптико-електронних сповіщувачів повинні бути забезпечені умови, що виключають улучення на оптичну систему прямих сонячних променів та променів від інших світлових джерел. Простір між випромінювачем і приймачем повинен бути вільним від сторонніх предметів.
2) 3.3.13. Розміщення блоків ультразвукових сповіщувачів варто робити в місцях, вилучених від вентиляційних пристроїв, батарей центрального опалення, нагрівальних приладів і інших джерел руху повітря, а також звукових перешкод, припустимий рівень яких зазначений в експлуатаційній документації.
< >14.4 Організація сигналу тривоги
Задачі видачі сигналу тривоги можна поділити на три основні групи:
1) Інформування тих, хто надає допомогу;
2) Попередження присутніх;
3) Керування устаткуванням пожежної автоматики.
Тому при проектуванні пожежної сигналізації необхідно враховувати, що вона повинна, крім виявлення пожежі, керувати засобами автоматичного протипожежного захисту об'єкта з технічними засобами оповіщення про пожежу, викликом підрозділів пожежної охорони, що забезпечують безпеку людей на шляхах евакуації і т. ін. (рис. 14.5).
Рис. 14.5 - Сигналізації-інформації-керування в системі пожежної безпеки
