Збірник інструкції з охороні праці у війсково-морських силах збройних сил України (частина 3)
Страница 6 из 38
2.7. Про всі помічені при огляді несправності або недоліки, які загрожують безпеці людей при проведенні робіт, муляр повинен повідомити керівника робіт і приступити до роботи після їх усунення.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. При муруванні фундаментів необхідно перевірити міцність кріплень стінок траншей і котлованів, стежити за станом схилів.
3.2. Особливо уважно слід стежити при роботі з водовідливом і у дощову погоду. Вздовж бровок траншей і котлованів повинна бути смуга завширшки не менш як 0,5 м.
3.3. При виявленні дефектів у кріпленнях роботи поблизу траншей і котлованів необхідно припинити. Відновити укладання фундаментів дозволяється після усунення дефектів.
3.4. Подавати камінь і розчин у траншеї та котловани слід механізованим способом або за допомогою жолобів, естакад і похилих площин. Забороняється спускати камінь у жолоб і водночас приймати камінь із жолоба, а також опускати камінь у котлован і траншею з бровки, перекидаючи тачку або візок.
3.5. Фундаментні блоки слід опускати краном або іншими підйомними механізмами плавно, без розгойдування, ривків і поштовхів. Забороняється перебувати муляру під блоком, що опускається. Підводити блок до місця монтажу з зовнішнього боку будинку, споруди. Розстропування блока дозволяється тільки після його вивірення та остаточного встановлення.
3.6. Піднімати цеглу на підмостки слід, як правило, пакетами на піддонах за допомогою чотири або тристінних футлярів. В останньому разі пакет піднімають з нахилом у бік задньої (обгородженої) стінки на 15–18° від вертикалі, причому після підняття пакета на висоту 0,5–1,0 м слід оглянути відкритий бік пакета і видалити цеглини, що нестійко лежать і виступають.
3.7. Допускається підняття цегли в контейнерах, а також у пакетах без піддонів за допомогою спеціальних захватів, що гарантують безпеку підняття.
3.8. Забороняється піднімати на поміст цеглу пакетами, укладеними з перехресною перев’язкою і “в ялинку”, без спеціальних пристроїв (огороджуючих футлярів), що виключають можливість випадання цеглин.
3.9. Заміну або підведення фундаменту в існуючих будинках дозволяється проводити короткими ділянками за вказівкою майстра (виконроба) і під його постійним наглядом. При цьому по фронту робіт на відстані не менше 1,5 м від будинку має бути влаштоване обгородження та поблизу будинку заборонений швидкий рух важкого виду транспорту.
3.10. Класти стіни дозволяється тільки з правильно встановлених риштувань і підмостків, перекриттів. Мурувати слід на висоті більш як 1,3 м тільки з підмостків, міцність і стійкість яких наперед перевірена.
3.11. Забороняється мурувати, стоячи на стіні, а також ходити по стіні.
3.12. Не дозволяється кладка стін будинків на висоті понад два поверхи без влаштування міжповерхових перекриттів або тимчасового настилу по балках цих перекриттів, а також без влаштування площадок, маршів та їх огородження на сходових клітках.
3.13. Забороняється вести кладку стін при розміщенні настилу вище рівня рядів кладки, що укладаються. Кожний ярус стіни необхідно укладати так, щоб рівень стіни після чергового переміщення робочого настилу був вище настилу на 2–3 ряди цеглин.
3.14. При кладці стін з внутрішніх підмостків треба за всім периметром будинку влаштовувати зовнішні захисні інвентарні козирки у вигляді настилу на кронштейнах, навішуваних на стальні гаки. Гаки, що закладаються в кладку в міру її зведення, мають бути розміщені на відстані не більш як 3 м один від одного.
Зовнішні захисні козирки можуть бути влаштовані також на консолях, що випускаються з віконних та інших прорізів.
3.15. При влаштуванні захисних козирків необхідно:
Ширину козирків приймати не менше 1,5 м і встановлювати їх з нахилом від стіни вгору під кутом 20° до горизонту і з бортовою дошкою на зовнішньому краю;
Козирки розраховувати на поєднанні рівномірно розподіленого навантаження від снігу та зосередженого навантаження 160 кг, прикладеного посередині прольоту;
Перший ряд козирків встановлювати на висоті не більше 6 м від землі і залишати до виведення кладки стін на всю висоту;
Другий ряд козирків встановлювати на висоті 6–7 м над першим рядом, а потім по ходу кладки переставляти через 6–7 м.
Забороняється ходити по козирках, використовувати їх як підмостки, а також складати на них матеріали.
3.16. Без влаштування захисних козирків допускається вести кладку стін висотою не більш як 7 м, при цьому за периметром будинку на землі влаштовують огорожу на відстані не менш як 1,5 м від стіни.
3.17. Над входами в сходові клітки, при кладці стін з внутрішніх підмостків треба влаштовувати навіси розміром не менше 2 х 2 м.
3.18. Обробляти камені (плити) в межах будівельного майданчика дозволяється в спеціально відведених для цього і огороджених місцях. Забороняється виконувати ці операції на стіні.
3.19. Відстань між робочими місцями мулярів повинна бути не менше 3 м, в іншому випадку між ними повинні бути поставлені захисні екрани.
3.20. При рубанні й тесанні цегли і штучного каменя необхідно користуватись захисними окулярами і рукавицями.
3.21. Забороняється влаштовувати облицювальні плити із риштувань одночасно на декількох ярусах в одній вертикалі.
3.22. Муляру забороняється працювати на перекритті за відсутності огорожі наявних отворів або прорізів у перекриттях, обгородження віконних і дверних прорізів, де не встановлені готові блоки, а також дверних прорізів внутрішніх стін, якщо в суміжних приміщеннях не змонтовані міжповерхові перекриття.
3.23. Перерви у кладці, що ведеться водночас із зовнішнім облицьовуванням, допускаються тільки після викладання стіни до рівня верхньої кромки облицьовуваних плит.
3.24. Зняття тимчасових кріплень облицьовуваних плит після їх встановлення або ремонту допускається тільки за вказівкою майстра після повного затвердіння розчину.
При знятті тимчасових кріплень, а також при ремонті зовнішнього облицювання або самої кладки муляр повинен працювати з запобіжним поясом, прив’язаним до випускних риштувань або до люльки. Під місцем ведення робіт має бути встановлений тимчасовий паркан або бар’єр.
3.25. При веденні робіт з люльки необхідно переконатись, що вона має щільний, без щілин, настил і поруччя висотою 1 м, обшиті сіткою.
3.26. Коли лебідки для піднімання люльки розміщені на землі, вони повинні бути міцно прикріплені до рам. Рами мають завантажуватись баластом. Загальна вага лебідки, рам і баласту повинна вдвоє перевищувати вагу люльки з вантажем.
Лебідки повинні мати подвійний гальмовий пристрій, а ручні лебідки – безпечні ручки.
3.27. Піднімання й опускання люльки муляром, що перебуває у ній, допускаються тільки в тому разі, якщо в самій люльці є для цього спеціальний механізм.
3.28. Забороняється:
Перевантажувати люльку понад встановлене навантаження;
З’єднувати суміжні секції люльок перехідними настилами, драбинами та ін.;
Працюючи з люльки, торкатись електричних проводів і пошкоджувати їх.
3.29. Муляр в люльці, а також муляри, зайняті встановленням консолей і прив’язуванням люльок на даху, повинні користуватися запобіжними поясами, прив’язуючи їх до надійних частин будинку, вказаних майстром (виконробом).
3.30. Вхід в люльку і вихід з неї дозволяється тільки на землі. Зона під люлькою повинна бути обгороджена і недоступна для проходу людей і проїзду транспорту.
3.31. Всі муляри комплексної бригади повинні знати єдину систему сигналізації, прийняту на даній будові. Сигнали і команди кранівнику повинен подавати тільки один муляр.
3.32. Муляру забороняється залишати на стінах матеріали, інструмент та інвентар під час перерв у кладці.
3.33. У зимовий час муляр повинен:
Одержати від майстра (виконроба) інструктаж з охорони праці та режиму роботи в зимових умовах;
Постійно очищати робоче місце від снігу і намерзлого льоду;
З настанням відлиги стежити за станом кам’яної кладки, виконаної методом заморожування, і, в разі нерівномірного осідання, повідомити майстра (виконроба);
Стерегтися опіків при прогріванні кладки парою;
Застосовувати в тепляках тільки перевірені нагрівальні прилади.
3.34. При обігріванні тепляка печами дим слід відводити спеціальними трубами. Забороняється опалювати тепляки жаровнями, а також застосовувати для розпалювання печей гас, бензин та інші легкозаймисті рідини.
3.35. При огляді, чистці і ремонті димових труб необхідно користуватись запобіжними поясами, прив’язаними до надійних частин даху, вказаних майстром (виконробом).
3.36. Розбирати і перекладати димові труби і печі слід з надійних підмостків.
На місці роботи, на підмостках, горищах, перекриттях слід мати будівельний матеріал лише в кількості, потрібній по ходу роботи.
3.37. Розбирати димові труби і печі шляхом їх обрушення на дах або перекриття забороняється. Розбирати слід по рядах кладки, починаючи з верхнього ряду.
3.38. Забороняється проводити в нижніх рядах капітальний ремонт печей, які є основою для печей верхніх поверхів, якщо під нижніми печами немає відповідних кріплень, що підтримують верхні печі.
