Дипломная робота «Сальмонельоз перепелів в господарствах Севастопольської області»

Дослідна група 1.

Зб 1 = 1 (7,75 + 0,0025 * 7 + 7,75) – 0 = 15,5 грн.

Зб2 = 1 (8,95 + 0,0025 * 14 + 8,95) – 0 = 17,93 грн.

Дослідна група 2.

Зб 1 = 5 (7,75 + 0,0025 * 7 + 7,75) – 0 = 77,5 грн.

Зб2 = 4 (8,95 + 0,0025 * 14 + 8,95) – 0 = 71,72 грн.

Витрати на лікування розраховували виходячи із вартості ветеринарних препаратів. Данні приведені в таблиці 10.

Таблиця 10.

Економічна ефективність проведених заходів.

Данні таблиці 10 свідчать, що при лікуванні штучно інфікованих сальмонельозом перепелів, хоча витрати і перевищують майже в 3 рази при застосуванні байтрила ніж левоміцетину, але в кінцевому підсумку, сума збитків і витрат при лікуванні байтрилом виявляється на 58,87 грн. меншою ніж при лікуванні левоміцетином.

4. Охорона праці

Заходи безпеки при роботі на перепелиних фермах.

Функціонування товариств і організацій в умовах ринкових відносин, досягнення високого рівня рентабельності та конкурентоздатності виробництва неможливе якщо не приділяти певної уваги охороні праці. Тим паче в перепелиних господарствах, де за статистичними даними птахівники хворіють у 1,5 – 2,5 рази частіше ніж інші професійні групи в тваринництві і сільському господарстві. Це пояснюється тим, що умови праці птахівників найсприятливіші (12).

Відповідальність за організацію охорони праці на досліджуваних нами перепелиних фермах Красноперекопського району несуть їх керівники. Але виконання всієї практичної роботи по охороні праці покладено на лікарів ветеринарної медицини, які здійснюють нагляд за ветеринарно-санітарним станом ферми. інкубаторіїв та прилеглої території. Своєчасно проводять інструктаж, перевіряють знання і контролюють дотримання працівниками правил та техніки безпеки і виробничій санітарії, слідкують за дотриманням встановлених правил по нагляду за хворою птицею, де допускаючи зараження обслуговуючого персоналу. Слідкують за своєчасним проходженням робітниками періодичних медоглядів, так як робота на перепелиній фермі пов’язана із рядом виробничих небезпек. Так, багато технологічних процесів по обслуговуванню інкубаторів виконується у несприятливих метеорологічних умовах. Яйця приймають у холодному приміщенні. Поєднання низької температури і високої вологості може спричинити до ряду захворювань, особливо органів дихання. Тривале охолодження є причиною міальгій, міозитів, фіброміозитів, ревматичних захворювань. Під час вибирання перепелят із інкубатора спостерігається велике забруднення повітря пилом, який містить дрібний пух та різні бактерії. Пил спричиняє захворювання верхніх дихальних шляхів (риніти, фарингіти, ларингіти, хронічні бронхіти) і легень (пневмонію, емфізему легень, бронхоектатичну хворобу). Відомо, що деякі мікроорганізми (золотистий стафілокок, гемолітичний стафілокок, кишкова паличка, вульгарний протей) належать до бактеріальних алергенів і можуть бути причиною алергічних захворювань (носової астми, бронхіальної астми). В інкубаторіях повітря може бути забруднене парою формаліну, який використовується для дезінфекції. В організм людини формалін надходить через органи дихання. Він є протоплазматичною отрутою, шкідливо діє на центральну нервову систему. Внаслідок вдихання формаліну спостерігається гостре і хронічне отруєння. Гостре характеризується явищами подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів, задишкою, хиткою ходою, запамороченням голови. Під час роботи з формаліном іноді виникає захворювання нігтів, яке проявляється розм’якшенням, ламкістю їх, болісністю кінчиків пальців, а також з’являється пухирчатий висип на шкірі, кропив’янка, дерматити.

У повітрі перепелятників в наслідок дихання птиці і виділень з посліду є домішки шкідливих газів – вуглекислоти, сірководню, аміаку. Значне забруднення повітря цими газами є наслідком недостатньої очистки приміщень і незадовільної вентиляції. Внаслідок дії аміаку подразнюється слизова оболонка верхніх дихальних шляхів, з’являється сльозотеча, слинотеча, першіння в горлі, кашель, спазм голосової щілини, бронхіальної мускулатури, подразнюється передній відділ ока. Розвиваються хронічні отруєння у вигляді катару верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивітів.

Сірководень утворюється в процесі життя речовин, що містять сірку (послід, підстилка). Сірководень викликає загальнотоксичну дію, пригнічуючи ферменти тканинного дихання. Сірководень викликає отруєння. При гострих – явища подразнення слизових оболонок очей і верхніх дихальних шляхів. При підгострих – головний біль, запаморочення голови, нудота, кон’юнктивіт, бронхіт. При хронічних – зниження працездатності, головний біль, кашель, блідість шкірних покривів, зниження апетиту, недокрів’я, бронхіт, розлад кишечнику із схильністю до проносів, болісність у м’язах, іноді за ходом нервових стовбурів.

Пил у пташниках є змішаного типу, оскільки складається із органічної і неорганічної частин. Від змаху крил у повітря пил ґрунту, змішаний з пташиним послідом, пухом, пір’ям, сухим кормом. У повітрі переважають дрібні частки пилу, який є найнебезпечнішим, бо проникає в легені. Спочатку відбуваються процеси, що нагадують запалення легень, потім утворюється фіброзна тканина. Розвивається пилове захворювання, так званий пневмоколіоз.

Також пил, забруднений мікробами, потрапляючи на шкіру, проникає в глибину найдрібніших складок, закупорює потові залози і спричиняє гноячкові захворювання. Пил також забруднений, які актиномікоз, стахіботріотоксикоз, аспергильоз.

Одним з несприятливих факторів у пташниках є шум, що створює птиця, рівень якого досягає 80 ДБ. Шум несприятливо діє не тільки на органи слуху, а й на нервову систему.

• < Назад
• Вперёд >